Запорізьке обласне управління водних ресурсів
Запорізьке обласне управління водних ресурсів

Архів преси за 2013 рік

  • «Розвиток зрошуваного землеробства у Запорізькій області»

Наявність орних земель в області 1906 тис. га, із них зрошуваних обліковується — 240,7 тис. га (12,6%), в т.ч. 17 державних зрошувальних систем, якими забезпечується подача води на площу 226,8 тис. га, та ділянки «малого зрошення» на площі 13,9 тис. га.

Міжгосподарські системи залишились у державній власності і знаходяться на балансі міжрайонних управлінь водного господарства Державного агентства водних ресурсів України.

Внутрішньогосподарські системи були безоплатно передані колгоспам і радгоспам в користування, пізніше передані правонаступникам, районним або сільським громадам, частина їх залишилась без хазяїна.

Детальніше>>

Загальна вартість меліоративних фондів області складає більше мільярда гривень, з яких на балансі водогосподарських організацій 1040 млн. грн.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 06.09.2011 №42844/0/1-11 Запорізьким облводресурсів спільно з Головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрації проведено інвентаризацію зрошувальних систем області, за результатами якої станом на 01.10.2011 встановлено, що балансова вартість внутрішньогосподарських зрошувальних систем складає 108767,7 тис. грн.

За останні роки щорічна площа поливу складає 40—50 тисяч гектарів. Станом на 20.08.2013 полито 42,2 тис. га, що на 6 тис. га більше, ніж за такий же період минулого року та подано водогосподарськими організаціями на зрошення 67 млн. м3 води.

Зрошувані землі не поливаються з наступних причин:

— незадовільний технічний стан внутрішньогосподарських мереж — 64,7 тис. га (26,9%);

— відсутність дощувальних машин — 96,3 тис. га (40,0%);

— підлягають списанню — 27,1 тис. га (11,3%).


За площами зрошення область займає третє місце після Херсонської області та АР Крим.

Зрошення — це гарантовані врожаї сільгоспкультур та запорука продовольчої безпеки держави. За розрахунками науковців, для забезпечення продовольчої безпеки держави, мінімально необхідна площа зрошуваних земель в області має становити 300—350 тис. гектарів.

Тому відновлення потенціалу зрошення сьогодні належить до числа пріоритетних завдань та є обов’язковою умовою розвитку аграрного сектора економіки Запорізької області і в цілому в Україні.

В області є реальна база для розвитку зрошення, оскільки державою збережено інфраструктуру меліоративних систем. Працюють магістральні канали, які є основними джерелами водних ресурсів у маловодних регіонах, у тому числі і для потреб сільського господарства.

Структура розміщення сільгоспкультур на поливі складає: зернові — 29%, технічні — 31%, овочі — 32%, інші — 8%.

Середня врожайність сільгоспкультур на зрошуваних землях на 50—60% більша ніж на богарних землях. Вирощування овочів і кормів без зрошення завжди для області було ризиковано.

За оперативними даними прибуток від зрошення у 2012 році з врахуванням витрат на послуги з подачі води становить при вирощуванні: соняшника — 6,2 тис. грн./га; кукурудзи на зерно — 4,5—12,3 тис. грн./га; сої — 9 тис. грн./га; овочів — 32,6 тис. грн./га.

Витрати водокористувачів на послуги з подачі води при вирощуванні культур по районам становлять: Вільнянський — 300 грн./га, Веселівський — 455 грн./га, Михайлівський — 700—1500 грн./га, Великобілозерський — 800—2000 грн./га; Мелітопольський — 1100—2000 грн./га; Якимівський — 1900 грн./га.

Процент витрат на послуги з подачі води до фактичної собівартості сільгосппродукції вирощеної на зрошенні коливається від 17% до 28%, а до ціни закупки 1 кг продукції становить від 3% до 22%.


У 2012 році Запорізьким облводресурсів розроблена «Концепція розвитку зрошуваного землеробства агропромислового комплексу Запорізької області» та надана Головному управлінню агропромислового розвитку облдержадміністрації для прийняття управлінських рішень.

У 2013 році на доручення облдержадміністрації фахівцями облводресурсів опрацьовано стан справ з використання зрошення та підготовлені пропозиції по збільшенню площ поливу діючих зрошувальних систем, а також по розширенню площ поливу. В цілому по області площу зрошуваних земель передбачається довести до 313,2 тис. га з використанням дощувальних машин до 2363 одиниць при загальних капіталовкладеннях 5613,6 млн. грн., у т.ч.:

— збільшення поливу на площі 31,6 тис. га за рахунок введення в експлуатацію 255 наявних дощувальних машин і ремонту внутрішньогосподарських мереж при капітальних вкладеннях в обсязі 98,1 млн. грн.;

— доведення площ поливу до проектних показників за рахунок реконструкції, відновлення зрошувальних мереж на площі 158,5 тис. га та придбання 1420 од. дощувальної техніки при загальних капітальних вкладеннях в обсязі 2822,4 млн. грн.;

— розширення площ поливу за рахунок будівництва запроектованих раніше меліоративних систем (ІV та V черг Північно-Рогачикської зрошувальної системи та ІІ черги Приазовської зрошувальної системи), а також систем на землях-«супутниках» на площі 72,5 тис. га та придбання 688 од. дощувальної техніки при загальних капітальних вкладеннях в обсязі 3541,4 млн. грн.

В області залучаються для розвитку зрошення інвестори, відповідно збільшується придбання сучасної та ремонт дощувальної техніки. Протягом 2010—2012 років сільгосптоваровиробниками придбано 43 дощувальних машини на загальну суму 17,0 млн. грн. Крім того сільгосптоваровиробники щорічно витрачають кошти на ремонт та відновлення зрошувальної мережі у сумі біля 2 млн. грн.

У І півріччі 2013 ріку за кошти сільгоспвиробників уже придбано 19 одиниць дощувальної техніки на суму 9,3 млн. грн. Всього у 2013 році планується придбати 48 одиниць дощувальної техніки, що дасть можливість збільшити площі поливу майже на 4 тис. га. При цьому будуть задіяні в роботі додатково 6 насосних станцій облводресурсів (з них 3 не були в роботі 12—14 років).

Всього за період 2004—2013 (І півріччя) рр. було придбано 166 одиниці дощувальної техніки на суму 40,7 млн. грн.

В останні роки у значної кількості господарств відсутні обігові кошти на придбання поливної техніки та реконструкцію зрошувальних мереж, тому виконання державних програм у повному обсязі значно розширить коло бажаючих займатись відновленням зрошення у більших обсягах. Разом з цим компенсація державою вартості електроенергії є також суттєвою допомогою сільгоспвиробникам і стимулом для збільшення площ поливу, так як вартість електроенергії складає 75—80% із загальної вартості послуг з подачі води сільгосптоваровиробникам.


З метою нарощування валового виробництва продукції сільського господарства рішенням Запорізької обласної ради від 23.02.2012 №7 затверджена Програма розвитку сільського господарства Запорізької області на 2012—2013 роки (зі змінами). У 2013 році Програмою передбачається провести часткову компенсацію вартості зрошувальної техніки та обладнання вітчизняного та іноземного виробництва, закуплених у поточному році, у розмірі 30 відсотків з урахуванням податку на додану вартість. На ці цілі з обласного бюджету передбачається виділити 6,1 млн. гривень.

Для системної реалізації державної політики у сфері водного господарства, використання ресурсів держави та регіонів з метою забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку водного господарства Законом України від 24.05.2012 №4836-VI «Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року», фахівці облводресурсів разом з іншими зацікавленими організаціями розробили Регіональну Програму розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення річки Дніпро в Запорізькій області на період до 2021 року (затверджена на сесії облради 28 березня 2013 №26).

Одним із пріоритетних напрямків діяльності у Програмі визначено забезпечення розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь, управління водними ресурсами. Фінансування цих заходів передбачається здійснювати за рахунок державного бюджету в сумі 1648,3 млн. грн., місцевого — 17,4 млн. грн. та сільгосптоваровиробників — 179,5 млн. грн.

З метою залучення інвесторів для проведення реконструкції внутрішньогосподарських меліоративних систем зрошуваного землеробства, придбання дощувальної техніки, збільшенню робочих місць та розвитку меліорації в області в цілому рішенням облради №16 від 26.07.2012 затверджено Програму інвентаризації внутрішньогосподарських зрошувальних систем Запорізької області на 2012—2013 роки.

Обсяг фінансування по Програмі 1070,58 тис. грн. (у т.ч. 2012 рік — 343,5 тис. грн., 2013 рік — 727,08 тис. грн.). У 2012р. з обласного бюджету були виділені кошти у сумі 50 тис. грн.


Щодо передачі об’єктів інженерної інфраструктури внутрішньогосподарських меліоративних систем зрошувального землеробства до державної власності, то підлягають передачі 113,6 тис. га, в т.ч. 66,4 тис. га — знаходяться в комунальній власності та 47,2 тис. га — безхазяйні.

Таким чином, із загальної кількості балансоутримувачів комунальної власності (26 од.) рішення щодо надання згоди на передачу прийнято по 11 од. на площу 20,8 тис. га, отримано відмову по 4 од. на площу 6,4 тис. га, не виносилось на розгляд 11 од. на площу 39,1 тис. га.

Відповідно до протоколу наради від 15.10.2011 №4924/0/1-11 за участю Першого віце-прим’єр-міністра ці меліоративні системи повинні бути віднесені до державної власності.

Для цього у відповідності до ст. 335 Цивільного кодексу України безхазяйні системи беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування. По закінченню одного року меліоративна система може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Після цього відповідно до постанови КМУ від 21.09.1998 №1482 «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» внутрішньогосподарські зрошувальні мережі передаються у державну власність.

Проте робота в районах проводиться не продуктивно через те, що зрошувальні системи знаходяться у невизначеному правовому статусі через відсутність механізму та процедури взяття на облік безхазяйних зрошувальних систем, оскільки Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1141) та Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна (наказ Держбуду від 24.05.2001 №127) не передбачають механізму проведення інвентаризації та постановлення на облік даних об’єктів.

Ще одна проблема, яка виникне при подальшому розвитку зрошення — це розпаювання земель на яких розташовані зрошувальні системи.

Якщо у 1988 році кількість водокористувачів, які мали зрошувані землі до 100 га, складали 5%, то на даний час 56%. В минулі роки більше 97% колгоспів та радгоспів мали зрошувані угіддя з площею більше 1000 гектарів, то на теперішній час тільки 13%. У поточному році 95% водокористувачів складають власники паїв та фермерські господарства. Станом на 01.08.2013 в області налічується 47,2 тис. га безхазяйних внутрішньогосподарських зрошувальних систем, тобто практично залишилися без нагляду.

Така ситуація призвела до порушення структури сівозміни сільгоспкультур, технологічної цілісності внутрішньогосподарських меліоративних фондів, пограбування та руйнування трубопроводів, окремих елементів меліоративних мереж та дощувальних машин.

Крім того, управління облводресурсів забезпечують подачу води 366 водокористувачам, які розташовані на землях–«супутниках» та були підключені, починаючи з 1990-х років, до «великого зрошення», з них 261 — садово-городні товариства, 46 — присадибні ділянки сіл і 59 — окремі приватні підприємці.

Подача води для цієї категорії водокористувачів має велике соціальне значення через те, що до садово-городніх товариств входять в основному соціально-незахищені категорії населення (більше 180 тис. чоловік), а мешканці 20 сіл (майже 35 тис. чоловік) використовують воду не тільки для поливу, а і для інших побутових та господарських потреб.


Для підтримки та розвитку зрошуваного землеробства на рівні держави необхідно вирішити питання щодо:

— надання зрошуваним землям статусу територій пріоритетного розвитку з відповідними пільгами;

— порядку розробки «Проектів землеустрою на зрошуваних землях;

— порядку використання зрошуваних земель;

— посилення роботи правоохоронних органів по збереженню меліоративних систем;

— порядку розриву договорів оренди земельних ділянок з неефективними користувачами;

— стимулювання сільськогосподарських виробників, які використовують зрошувані землі, шляхом надання пільгових кредитів на придбання поливної техніки, компенсації вартості електроенергії, використаної на полив;

— відновлення вітчизняного виробництва поливної техніки;

— встановлення державного замовлення на сільськогосподарську продукцію, яка вирощується на зрошуваних землях;

— створення заводів з переробки сільськогосподарської продукції.

— доповнення ст. 297.1 Податкового кодексу України «Платники єдиного податку звільнюються від обов’язку нарахування сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів»: пунктом 7) збору за спеціальне використання води.

Згідно змін до Податкового кодексу України, починаючи з І кварталу 2012 року платники єдиного податку не звільняються від сплати збору за спецводокористування (до 2012 року ця категорія платників була звільнена від цих зборів).

По Запорізькій області це стосується біля 60 сільгоспвиробників з 152 які працюють на зрошенні. При середній вартості послуг з подачі води по області 50 коп. за 1 м3 їм необхідно буде додатково сплачувати 31,23 коп. за кожний 1 м3, що складає ріст фінансових витрат на зрошенні більше 60%.

— необхідні зміни до чинних нормативно-правових актів з метою врегулювання питання проведення державної реєстрації зрошувальних систем, що призведе до збільшення інвестицій у розвиток сільського господарства. На теперішній час приватні інвестиції в реконструкцію та модернізацію існуючих мереж меліорації ускладнені через те, що зрошувальні системи знаходяться в невизначеному правовому статусі через відсутність механізму та процедури взяття на облік безхазяйних зрошувальних систем.

Заступник начальника Запорізького облводресурсів Бабешко В. О.
«Водне господарство України» №5 2013

  • «Живительная сила родников»

Вода — начало всех начал, ведь первое живое существо появилось именно в воде. Источниками чистой воды являются родники. Они — бесценный дар природы.

Ни один путник не может пройти мимо, чтобы не остановиться, не припасть к хрустальной студеной воде. И нигде — ни в людных местах, ни в бескрайней степи — родник не остается незамеченным, к нему всегда есть тропа — он нужен не только людям, но и зверям, птицам. Притягательная сила родников имеет глубокие исторические корни. Вода в них всегда была чище воды других поверхностных источников. Поэтому люди издавна селились вокруг них сохраняли и обустраивали. В маловодных местах, где нет поверхностных вод, родники вообще были единственными источниками утоления жажды, оазисами прохлады, центрами сближения людей.

При современной активной хозяйственной деятельности предохранить родники от истощения и загрязнения стало непросто. Отчего же истощаются или вовсе исчезают родники? Причин тому может быть немало: вырубка леса, нарушение почвенно-растительного покрова в зоне питания родника, пересечение водоносного пласта при строительстве, осушение местности, в результате которого повышается уровень подземных вод и т.п.

Вполне понятна тревога людей, на глазах которых погибает родники, насчитывающие многовековую историю. Сохранение их является составной частью программы охраны окружающей среды. Запорожская экспедиция, уже традиционно, вновь восстановила и благоустроила родник на побережье Каховского водохранилища (с. Златополь). Родники без внимания со стороны человека порой погибают. И как важно нам не дать им иссякнуть, продлить их жизнь.

Берегите родники — эти уникальные водные объекты, это дар Божий!

Ведущий гидрогеолог ЗГГМЭ Сергее Хужин,
Рациональная газета №42 от 30.10.2013

  • «Заводским районным судом города Запорожье удовлетворен иск Запорожского межрайонного экологического прокурора о возвращении в коммунальную собственность земельного участка водного фонда реки Днепр»

Так, в 2009 году решением Запорожского городского совета земельный участок, который находится в водоохранной зоне и находится в 100-метровой полосе от кромки воды, предоставили в собственность физическому лицу для строительства жилого дома. Его стоимость составляет более 190 тыс. грн.

Суд согласился с доводами прокурора о незаконности указанного решения и обязал гражданина вернуть земли водного фонда территориальной общине города Запорожье, приведя их в первоначальное состояние, сообщили «Индустриалке» в пресс-службе Запорожской межрайонной экологической прокуратуры.

Христиченко Юлия, «Индустриальное Запорожье» від 15.11.2013р.

  • Агрофірма «Зелений Гай»: шляхом поступу

ТОВ Агрофірма «Зелений Гай» — складний організм, життя якого підпорядковане одвічному селянському ритму. Із настанням холодів воно не завмирає, ледь притишує хід. У господарстві працює 70 людей, усі вони займаються своєю справою із розумним навантаженням, як це буває у добре відлагодженому процесі. Ми побували звичайного робочого дня на різних виробничих дільницях потужного колективу. Про побачене ця розповідь.

Детальніше>>

На току високо під склепінням ще витає духмяний спогад про гаряче літо. Але осінь внесла свої корективи — жіночки у теплому одязі, чоловіки у спецівках буртують збіжжя. Робота тут відповідальна, треба максимально зберегти зерно, працю всього колективу за цілий рік. Господиня зернотоку, його завідуюча Антоніна Дейнеко уміло організовує процес.

— Зараз ми переробляємо зерно, очищуємо його, доводимо до потрібної кондиції, щоб у буртах воно якісно зберігалося, - розповідає вона. — Сьогорічний урожай дався нелегко, тому на вагу золота і тонни, і кожен кілограм. Обов'язково заміряємо температуру, вологість. Спочивають у теплі пшениця, соняшник, насіння ріпаку.

З толком треба розпорядитися тим збіжжям, котре буде лежати довше, а також тим, що призначене для весняної посівної. Окремо створюємо припаси для годівлі тваринництва, поголів'я якого утримує агрофірма.

Антоніна високо цінує свій невеликий, але мобільний колектив з дев'яти осіб. Старанно трудяться на току Євгенія Погодіна, Наталія Крекотень, Інна Летошка, Валентина Карпачова, інші працівники. На вагу золота у кожному складі зернотоку чоловічі руки — слюсарів Олександра Каржана, Олександра Маринюка, мельника Миколи Гриценка. Про себе розповіла коротко — десять років трудилася тут вагаркою, близько року відповідає за увесь процес на току. Це складна, матеріально відповідальна робота. Адже окрім зерна, на складах зберігаються добрива, за якими має бути особливий контроль. А також насіннєві припаси. Праця загалом ручна, і від пилу та бруду нікуди дітися, тому працюють загартовані й завзяті, а ще, як ми це помітили, люди з добрим гумором, відкриті душею. Тут, найближче до хліба, інакше не можна.

На бригаду, де рівненькими рядочками вишикувалася техніка — два красені комбайни «Джон Дір», десяток тракторів, — нас привіз головний інженер господарства Олександр Капшай. Молодий чоловік у колективі недавно, маючи вищу інженерну освіту, обіймає ще й посаду бригадира тракторної бригади. Трудиться тут більше десятка чоловіків. Зараз, коли завершено цикл робіт у полі, відлагоджують техніку, ремонтують її, щоб зимувала до весни справною. Працюють у бригаді механізатори високої кваліфікації — Віктор Пітько, Юрій Шахов, Ісаєви — батько Анатолій Дмитрович із сином Дмитром. Незамінною людиною в колективі є Іван Дмитрович Прозор, майстер із золотими руками, який, без перебільшення, знає, як таблицю множення, кожен вузол техніки, і може із заплющеними очима його відлагодити. Уже три роки Іван Дмитрович на пенсії, але бригаду не залишає, бо справу свою любить усім серцем. Поруч з батьком трудиться тут і син Євген. Старша когорта механізаторів пам'ятає ті часи, коли на іще колгоспне подвір'я бригади збиралося на роботу їх до сімдесяти. Тепер прийшла потужна техніка, змінилися покоління, але стосунки людина — поле залишаються одвічними: землі потрібні умілі хліборобські руки, професійні якості, без яких доброго врожаю не виростити. Головною дійовою особою, які б технології не приходили на поле, завжди буде там механізатор.

Складним і потужним механізмом сільгосппідприємства керує генеральний директор Ігор Піщальников, обов'язки директора лежать на плечах Олександра Стасовського.

Є у агрофірмі незамінна людина, яка уособлює кілька хліборобських поколінь, справжній «аксакал» господарства. Це — головний агроном Валентин Федорович Чечин. Понад 47 років віддано справі, за плечима різні суспільні формації, незліченна вервечка реформ, які переживало село. Він добре пам'ятає ще еру Хрущова. Світла голова цієї людини, досвід, помножений на знання та інтуїцію, залишаються служити високому хліборобському покликанню. Ветерана агрофірми, який дасть фору своєю невичерпною енергією молодому спеціалісту, високо цінує генеральний директор ТОВ Агрофірма «Зелений Гай» Ігор Піщальников. Для Ігоря Вікторовича він є ніби правою рукою, скарбницею досвіду, носієм неоціненної передбачливості, без якої в аграрній справі важко.

Щоб розумно й уміло розпорядитися двома тисячами гектарів землі, отримати від неї прибуток у зоні постійного погодного ризику, треба дивитися, як мовиться, на три версти вперед. Саме так прагнуть керівники агрофірми.

Ми робимо все, щоб розвивати господарство, зберегти пайо-виків, добиватися ще більших урожаїв, — говорить Ігор Вікторович. — Зважаючи на те, що працюємо в надто ризикованих умовах посушливої кліматичної зони, серйозно взялися відновлювати зрошення. Грамотно напоївши поля, бачимо колосальну різницю між урожаєм там, де води не вистачає. Поки що маємо зрошуваних 126 гектарів площ. Система залишилась не знищеною, довелося замінити 500 метрів іржавих залізних труб на пластикові, іще стільки ж закупили, таким чином кілометр нового водогону напоює наші поля. Придбали два «Фрегати», теж недешеве задоволення, кожен коштує півмільйона. Але справа того варта.

Тема зрошення пройшла через саме серце і Валентина Федоровича Чечина, у якого просто очі світитися починають, коли говорить про те, що на зрошуваних землях пшениця давала по 40 центнерів з гектара, на відміну від «сухих», де брали до 20 центнерів.

Але ж, — резюмує головний агроном, — ми не можемо ризикувати, упроваджуючи зрошення на всіх орендованих землях. Пайовику може забагнутися розірвати з нами угоду, частина поля відійде, а далі що? Вклавши великі кошти, залишимось у збитках. Юридично не передбачений і не узаконений, наприклад, обмін паями на такий випадок, чи інший варіант, де б ми були захищені на десятиліття. Тому 700 гектарів залишаються незрошеними. Але ми шукаємо інші шляхи зберігання вологи — відмовились від плуга, щоб не вивертати вологу на поталу вітрам, мульчуємо пожнивні рештки, які прикривають верхній шар ґрунту від висихання. Сівбу проводимо нульовою сівалкою без зрихлення.

Із природою боротися марно, вважає досвідчений хлібороб, але можна з нею «домовитись», маневрувати розумними технологіями.

З перспективою на завтрашній добрий урожай у господарстві засіяли потужний озимий клин — більше тисячі гектарів. З них — понад 740 гектарів пшениці, більше 200 — ріпаку, сто — ячменю. Головний агроном переконаний, що озимі культури продуктивніше всотують осінню та весняну вологу, швидше дозрівають, більш урожайні. Ризик? А коли хлібороб не ризикує? Така робота!

Великим досягненням агрофірми є розвиток тваринництва. Відновили дві ферми, де вирощують свинопоголов'я — 500 голів, застосовуючи передові сучасні технології. Мають якісну продукцію, робочі місця для селян. Усе — як у добрих господарів.

З огляду на те, що наша розмова відбулася напередодні відзначення Дня працівників сільського господарства, керівник ТОВ Агрофірма «Зелений Гай» Ігор Піщальников попросив привітати через газету свій колектив, бажаючи всьому загалу працівників і кожному зокрема, наснаги і сил, доброго здоров'я й особистого щастя родинам хліборобів.

Із задоволенням приєднуємось до цих хороших побажань!

Веселівський район Ганна КЛІКОВКА,
«Запорізька правда» від 14.11.2013

  • Племзавод «Степний»: крок у Європу

З робочою поїздкою в Публічному акціонерному товаристві Племзавод «Степний» побував голова ОДА. Господарство розташоване в селі Заповітне Кам'янсько-Дніпровського району і повністю відповідає європейським стандартам. Тут створений повний цикл агропромислового виробництва: від вирощування пшениці до виробництва ковбас та сирів. У «Степному» обробляють понад 10 000 га землі, є великий тваринницький комплекс. А минулого вівторка компанія Племзавод «Степний» презентувала новий молочний комплекс, який і відвідав голова облдержадміністрації.

Детальніше>>

За словами керівника компанії Анатолія Волкова, у комплексі встановили шведське обладнання, кероване комп'ютером. Такий цех для збору молока чи не єдиний в Україні.

Маємо найсучасніший на сьогодні доїльний зал, — говорить гендиректор ПАТ Племзавод «Степний» Анатолій Волков. — Продуктивність цеху — 1200 корів. Щоб відкрити його, взяли кредит на три роки. Інвестиції на обладнання склали до п'яти мільйонів гривень. Доїмо, охолоджуємо, передаємо на свій молокозавод і отримуємо молоко, кефір, ряжанку, сметану, тверді сири, якими наповнюємо Запорізький регіон. Технологія повністю відповідає європейським стандартам, ми готові працювати за правилами Євросоюзу. Так, головна вимога Європи, щоб всі корови були ідентифіковані. У нас усі вони ідентифіковані, ми не купуємо молоко чужих тварин. Також не використовуємо добавки, тому вся продукція натуральна. Це — єдине підприємство в Україні, де використовується тільки своя сировина (одна з головних вимог Євросоюзу), і ми пишаємося власною продукцією.

Щодо легкої музики у корівниках, яка на думку ще радянських фахівців має сприяти високим надоям, гендиректор пожартував, що, мовляв, вона грає, але дуже тихо, бо худобі потрібна тиша.

У господарство того дня завітав голова обласної держадміністрації.

Мій приїзд сюди не випадковий, — мовив Голова облдержадміністрації, щиро вітаючись з Анатолієм Волковим, — бо запорізька земля унікальна за розвитком промисловості та потенціалом аграрного сектору. І коли я чую від скептитків, що ми перебуваємо у зоні ризикованого землеробства, то прохаю Бога дати нам ще п'ять років сьогоднішнього оподаткування сільського господарства, щоб ми встигли стати на ноги. «Степний» демонструє, що не буває ризикованих земель, а є люди, які ставляться до землі, як до живого організму. А земля відчуває цю любов і щедро віддячує. Рентабельність тваринництва тут сягає 46 відсотків, а цьогорічний врожай пшениці склав 46 центнерів з гектара, загальний вал зернових — під 40, притому, що 30 відсотків земель — зрошувані. Тобто, там, де є душа, серце, любов, де є команда — там результат.

Після перерізання символічної червоної стрічки Голова облдержадміністрації оглянув виробництво.

Усього племзаводів такого рівня як «Степний» на Україні є до десятка, — говорить представник європейської фірми «Делавар», яка обслуговує комплекс. — Є фірми і більші, але настільки збалансованих за технологією, ефективністю, максимальним використанням людського фактора, логістикою тварин, ідеальним збалансуванням кормів та молока, як ця, більше ніде немає.

Якщо не дивитися вниз на самих корів у загоні, то можна подумати, що це якийсь завод космічної техніки, а якщо глянути вище, на дах і стіни, й абстрагуватися, то уявляю внизу спортзал з басейном, якась фантастика...

У центральний комп'ютер занесені порядкові номери кожної корови. Ці дані відслідковують щодня, і якщо, наприклад, прогавити необхідну операцію, ця корова буде знову і знову з'являтися в програмі, поки не отримає потрібну процедуру.

Це не просто крок, це прорив, — підбив підсумки цієї поїздки Голова облдержадміністрації, — бо технології, логістика, які використовують тут, відповідають всім передовим технологіям Євросоюзу. Це якість, конкурентоспроможність і, найголовніше, — новий стиль роботи і життя на селі. Упевнений, що цей проект — не останній у Запорізькій області, який доводить, що тваринництво та сільське господарство загалом будуть високорентабельними. Люди, які знають і вміють, хочуть і досягають чудових результатів, гідно конкурують на європейському ринку. Є два типи господарників: такі, як Анатолій Волков, які чітко розуміють, що таке земля, і всі свої прибутки інвестують у неї. Є й інші, котрі нещадно експлуатують землю, а гроші інвестують у будинки для своїх родин в Австрії, Англії. Я вбачаю майбутнє за тими, хто інвестує їх у нашу землю, в розквіт регіону. А цей проект доводить, що тваринництво може бути і буде високорентабельним видом виробництва.

Кам'янсько-Дніпровський район Євген ЛОГАНОВ,
«Запорізька правда» від 14.11.2013

  • «До чистих джерел»

Хочеться ще раз порушити питання щодо дбайливого ставлення до найголовнішого природного ресурсу — води. На жаль, сьогодні у нас повне екологічне безкультур'я. Річки і озера забруднюються стічними водами. Окремі господарі весь непотріб із двору скидають у водойми. багато річок, струмків і озер вже зникли. Ось чому таке глибоке занепокоєння викликає нинішня тенденція до погіршення якості поверхневих вод.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2001 № 51 у 2013 році щорічний Всеукраїнський конкурс «До чистих джерел» буде проведено Міністерством екології та природних ресурсів України та всеукраїнською дитячою спілкою «Екологічна варта».

Його метою є об'єднання зусиль, спрямованих на поліпшення стану джерел, водойм і річок України, раціональне використання водних ресурсів, виховання дбайливого ставлення населення до водних об'єктів, їх охорони і відтворення, підвищення екологічної та правової обізнаності громадян щодо охорони водних ресурсів. Конкурс спрямований на проведення комплексу робіт з оздоровлення (відновлення) окремих річок за участю органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та широкої громадськості. Вони включають в себе відновлення та впорядкування водних об'єктів; впорядкування і догляд (очистка, залуження, заліснення) існуючих прибережних захисних смуг річок; створення прибережних захисних смуг; впровадження заходів з відновлення історично сформованих природних ландшафтів у межах водоохоронних зон річок; створення та утримання об'єктів природно-заповідного фонду для збереження біорізноманіття біля витоків, на дільницях, важливих для гідрологічного і гідробіологічного режимів, та у дельтах річок тощо; вивчення екологічного стану окремих річок (збір інформації) та розробка і впровадження планів дій з їх оздоровлення.

«Приморская степь» від 26.10.2013 року

  • «Із робочою поїздкою голова обласної держадміністрації побував у Мелітопольському, Приазовському, Чернігівському й Пологівському районах»

На Мелітопольщині посадовець ознайомився з ходом посівної кампанії в районі загалом та зокрема побував на польовому стані й на полях сільськогосподарського підприємства «Енергія-2000». Голова Мелітопольської райдержадміністрації Євген Любцов повідомив, що в районі вже майже завершили посівну:

Детальніше>>

Нині практично всі заплановані площі засіяли — це 86 тисяч гектарів. Прогнози на майбутній урожай позитивні, тож розраховуємо в наступному році отримати не менше, ніж по 30—35 центнерів з гектара озимих проти 18 центнерів на круг цього року, коли господарства постраждали від засухи.

Посіви озимої пшениці показав Олександру Пеклушенку керівник господарства «Енергія-2000» Микола Бандура. Він поділився досвідом вирощування зернових культур.

Цього року ми зібрали 55 центнерів з гектара зерна озимої пшениці, а на пару — 62, — розповів Микола Пилипович. — Нам не можна отримувати менше 50 центнерів на круг зернових, бо тоді господарювання стає малорентабельним. Для нашої зони найголовніше — збереження вологи: пройшов дощ — боронуємо, щоб не було кірки. Вносимо багато мінеральних добрив: при сівбі — 50 кілограмів амофосу, а при підживленні весною — 200 кілограмів азотних добрив на кожен гектар. Цього року 35 відсотків пшениці посіяли по пару. Наступного року пар займе площу 1200 гектарів. Нині є конкуренція виплати за паї. Це вигідно, передусім, орендодавцям. 850 гривень за гектар платимо нині. Середній пай — 5,5 гектара. Виходить 4500 гривень за кожен пай. Для людей це — хороша економічна підтримка.

Умови в селі — ті, що й у місті

У Приазовському районі голова обласної держадміністрації побував на полях місцевих аграріїв, зокрема, відвідав агрофірму «Олександрівка», яку очолює депутат Запорізької обласної ради Микола Левченко. Фахівці господарства продемонстрували новітню техніку, яку вони застосовують підчас посівної, а також під час збирання зернових культур, поділилися своїм баченням розвитку сільського господарства. Микола Григорович побував в Аргентині, де ознайомився з технологією вирощування зернових у засушливих умовах.

Керівник агрофірми ознайомив голову облдержадміністрації з роботою підсобного цеху, зокрема, місцевої пекарні. Кільком передовикам виробництва голова обласної держадміністрації вручив грамоти обласної держадміністрації.

Керівник області побував і в Олександрівській сільській раді, де провів особистий прийом громадян. До нього звернулася молода мати Юлія Соловей, у її трирічної дитини вроджена вада серця, тому необхідна операція в обласній лікарні. Голова облдерж-адміністрації доручив своєму заступнику Андрію Запорожченку вирішити питання щодо влаштування дитини в лікарню й тримати на контролі аж до завершення всіх необхідних процедур. А на слова вдячності матері голова обласної держадміністрації відповів:

Хай одужує та на весілля своє покличе.

Багатодітна мати Людмила Синченко попросила проконсультувати її щодо можливості виділення землі площею до двох гектарів для ведення підсобного господарства. Адже її родина не має земельного паю. А принагідно під час спілкування з головою облдержадміністрації повідомила, що сім'я не має холодильника, тому продукти швидко псуються. голова обласної держадміністрації доручив сільському голові вирішити питання щодо виділення землі, а забезпечення холодильником узяв на себе, пообіцявши, що така необхідна побутова техніка буде в неї вже завтра.

Олександрівський сільський голова Василь Бордюг повідомив про проблему водопостачання, пов'язану з незадовільним станом водогону. На реконструкцію потрібно 3,5 млн. гривень. голова обласної держадміністрації запевнив, що це питання буде розглянуте й кошти передбачать у бюджеті вже на наступний рік.

Два з половиною мільйони тонн зерна — реально

У Чернігівському районі про стан сходів озимих та про посівну кампанію керівникові області доповів голова районної держадміністрації Олександр Лісняк.

Голова обласної держадміністрації сказав журналістам:

Наше село якісно змінюється і з огляду технологій, а також підходів керівників господарств. Я відвідав кілька районів і можу сказати, що задоволений ходом посівної кампанії. Якщо погодні умови будуть сприятливими й нічого надзвичайного не станеться, то можемо розраховувати, що Запорізька область збере у наступному році 2,5 мільйона тонн зерна. А за досить сприятливих умов вирощування нашим аграріям під силу й три мільйони тонн зерна.

Підприємство краще, ніж закордонне

Потім голова обласної державної адміністрації відвідав публічне акціонерне товариство «Пологівський олійноекстракційний завод», ознайомився з його роботою та поспілкувався з трудовим колективом. Підприємство ввели в експлуатацію в грудні 1974 року. Це — сучасний високотехнічний завод із повним циклом виробництва: від попередньої підготовки насіння до остаточної очистки олії методом дезодорації й розфасування її в полімерну тару.

Наш завод — один із найпотужніших в Україні та країнах СНД з переробки олійних культур, він являє собою єдиний комплекс цехів і допоміжних підрозділів із розвинутою інфраструктурою. Нині маємо можливість переробляти 550 тисяч тонн насіння соняшнику за рік. За добу переробляється 2000 тонн насіння, випускається 800 тонн олії та 650 тонн шроту, — повідомив голова правління заводу Валерій Остроушко. — На підприємстві є всі необхідні склади сировини й готової продукції: елеватор насіння ємністю 74 тисячі тонн, елеватор шроту місткістю 5000 тонн, олійно-бакове господарство на 20 тисяч тонн олії. Роботу основного виробництва забезпечують допоміжні цехи та дільниці.

З метою зниження собівартості продукції, зменшення витрат ресурсів та навантаження на довкілля на підприємстві впроваджується цільова програма, спрямована на поліпшення його технічно-екологічних показників. Тут здійснили розробку технічної документації, монтаж та запуск лінії з виморожування й дезодорації олії (виробництва Німеччини) в цеху рафінації та італійської лінії фасування олії. Свою ефективність довела нова лінія з паралельної переробки насіння соняшнику та сої.

Продукція Пологівського олійноекстракційного заводу представлена в усіх регіонах України, а також у Росії, Білорусі, Польщі, Чехії, Грузії, Вірменії, Туреччині, Італії, в країнах Балтії.

Голова обласної держадміністрації після ознайомлення з виробництвом зазначив, що такі підприємства — гідний приклад для наслідування:

Мене дуже вразила технологічна частина, масштабність, автоматизація виробництва на підприємстві. Я відвідував аналогічні заводи за кордоном і можу з упевненістю сказати, що це підприємство перебуває на крок попереду, і ми — лідери з виробництва та переробки соняшнику. Ця культура дає можливість утримувати економіку сільськогосподарських підприємств, а буде економіка — не буде занедбаних сіл, незатребуваних лікарень та шкіл.

Посадовець нагородив кращих працівників Пологівського олійноекстракційного заводу грамотами облдержадміністрації.

Мелітопольський, Приазовський, Чернігівський, Пологівський райони

Пилип ЮРИК,
«Запорізька правда», 24 жовтня 2013 року

  • «Цілюща сила джерела»

Давним-давно на межі були-небули,

На початку світу і самой землі

З волі мудрій доброго Всевишнього

На світі появились родники.

Біжать до них стежки, стежинки - нитки пилові.

Поспішить народ до живої води.

Студена прохолода благодатна

Лікує душу від будь-якої біди.


Вода — початок всіх початків, адже перша жива істота з'явилося саме у воді. Джерелами чистої води є родники. Вони — безцінний дар природи, прозорі джерела прохолоди, джерела живої цілющої води.

Детальніше>>

фото

Всім відома притягальна сила джерел. Із земних глибин вони виносять на поверхню цілющу вологу. Жоден мандрівник не може пройти повз, щоб не зупинитися, не припасти до кришталевої студеної воді. І ніде — ні в людних місцях, ні в безкрайньому степу — джерело не залишається непоміченим, до нього завжди є стежка — він потрібний не тільки людям, а й звірам, птахам.

Приваблива сила джерел має глибокі історичні корені. Вода в них завжди була чистішою води річок, озер і будь-яких інших поверхневих джерел. Тому люди, здавна прагнули користуватися джерелами, селилися навколо них, зберігали і облаштовували їх. У маловодних місцях, де немає поверхневих вод, джерела взагалі були єдиними джерелами втамування спраги, оазисами прохолоди, центрами зближення людей. У минулі часи було відомо безліч родовищ підземних вод. Жителі знали ці місця, доглядали за ними, упорядковували по можливості, передавали нащадкам історію, давали накази.

При сучасній активній господарській діяльності оберегти джерела від виснаження та забруднення стало непросто. Від чого ж виснажуються або навіть зовсім зникають джерела? Причин тому може бути чимало: вирубка лісу, порушення грунтово — рослинного покриву в зоні харчування джерела, перетин водоносного пласта при будівництві, осушення місцевості, в результаті якого знижується рівень підземних вод, і т.д. Сучасна людина, затиснутий в тісках цивілізації, майже втратив можливість розпоряджатися своїм власним життям. Техногенна цивілізація загнала його в глухий кут, де майже не залишилося вибору: де жити, як харчуватися, що пити?

Цілком зрозуміла тривога людей, на очах яких гинуть джерела, що налічують багатовікову історію. Збереження їх є складовою частиною програми охорони навколишнього середовища. Запорізька експедиція, вже традиційно, знову відновила і облаштувала джерело на узбережжі Каховського водосховища (с.Златопіль). Так вже вийшло, що закінчення відновлення джерела в цьому році співпало з християнським святом - Покровом Пресвятої Богородиці, який відзначався 14 жовтня. За народними традиціями вважалося, що Пресвята Богородиця позбавляє від всіх бід і суму. Нехай же і наше Джерело втамовує спрагу і позбавляє від бід і печалей. Родники без уваги з боку людини деколи гинуть. І як важливо нам не дати вичерпатися джерелам, які є поруч, продовжити їхнє життя для того, щоб своєю цілющою силою вони підтримали в нас бажання зберегти свої витоки.

Беручі до уваги подібні факти і розуміючи, що на сьогодні вирішити проблеми водних ресурсів без залучення широких кіл громадськості неможливо, Запорізька експедиція, здійснюючи низку водоохоронних заходів на водних об’єктах, вважає одним із пріоритетних завдань — пропаганду екологічних знань і екологічне виховання населення, та прийняття безпосередньої участі у збереженні водних ресурсів.

Ми нині повинні зберегти ті природні джерела, якими люди користуються багато років, очистити ці ключики, продовжити їм життя. Бережіть джерела — ці унікальні водні об'єкти, цей дар Божий!

С. Хужин, провідний гідрогеолог ЗГГМЕ,
«Рациональная», 30.10.2013р.

  • До селян прийшла вода за помірними тарифами

З робочою поїздкою в Запорізькому районі побував голова ОДА. Він ознайомився з роботою перекачувальної насосної станції на магістральному водогоні від Запоріжжя в селища Кушугум, Малокатеринівка та Балабине, де багато років існувала проблема з водопостачанням. Після здачі станції в експлуатацію колишні проблеми подачі "великої води" в ці населені пункти відпали, в чому переконався очільник області під час поїздки. А почав її - з відвідання самої станції.

Детальніше...>>

  • Мелітопольська технічна школа Держводагентства України

Мелітопольська технічна школа Держводагентства України створена за рішенням Ради Міністрів СРСР від 6 березня 1951 року №695, як учбово-виробничий комбінат (УВК) Укрводбуду Міністерства бавовництва СРСР для навчання робітничих кадрів землерийних професій: машиністів екскаваторів. Бульдозеристів, скреперистів, трактористів. Наказом Мінводгоспу України від 28.01.1975 року №33-Б Мелітопольський УВК передамо у підпорядкування тресту «Мелітопольводбуд». Наказом Міністерства меліорації та водного господарства від 19.09.1990 №101 УВК тресту «Мелітопольводбуд» перетворений у Мелітопольську технічну школу Мінводгоспу України (далі — Держводагентства України).

Детальніше>>

З 80-х років минулого століття тут навчались професіям електрогазозварників, авто-кранівників. машиністів тракторних кранів, стропальників, операторів котлів, водіїв та іншим. З початку 90-х років школа орієнтується на підготовку фахівців з обслуговування систем зрошування: машиністів насосних установок, електромонтерів, машиністів дощувальних машин, слюсарів з ремонту обладнання та інших.

Сьогодні у школі здійснюється підготовка кадрів робітничих професій для Донецького, Запорізького, Луганського, Харківського облводресурсів, УК «Дніпро-Донбас», Дніпродзержинського РУВР та інших водогосподарських організацій, а також навчаються працівники підприємств Мелітопольського регіону (за замовленням) та незайняте населення.

У 1996 році у школі створено учбовий центр з питань охорони праці та безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки. Наказом Держводгоспу України від 09.06.2005 №167 школа визначена регіональним учбовим центром з питань охорони праці для навчання посадових осіб водогосподарських організацій.

Школа має учбовий та лабораторний корпуси. полігон для проведення практичного навчання, гуртожиток, бібліотеку з фондом понад 16 тис. підручників та художньої літератури, сучасну матеріально-технічну базу, нормативне та інформаційне забезпечення. Все це на високому професійному рівні дозволяє навчати кваліфікованих робітників.

Багато випускників школи своєю самовідданою працею заслужили глибоку повагу і вдячність у своїх колективах та удостоєні високих урядових нагород — І.П.Малишеву та В.М.Мартинюку присвоєні звання Героїв Соціалістичної праці та Почесне звання «Заслужений Меліоратор УРСР».

У колективі школи працюють досвідченні, висококваліфіковані працівники. Понад 25 років віддають свої знання слухачам викладач спеціальних дисциплін Акімов В.М. і майстер виробничого навчання Крекотень В.І., біоліотекар Панькова Л.М. Серед тих працівників техшколи, які мають стаж роботи в колективі понад 10 років, — майстри виробничого навчання Огинський Г.Ф. і Дацько А.В., викладачі Савченко Л.І. і Бонюк 1.1., головний бухгалтер Лапенко Л.В. та інші.

27 років очолює школу заслужений працівник освіти України С.С.Качковський. Багато сил і енергії віддати справі навчання кадрів і ветерани: 41 рік працював у школі майстер виробничого навчання Приймак Л.П., понад 25 років навчали кадри для системи Держводагентства України Іваненко В.І. (завідувач відділу навчання спеціалістів з охороні і праці). Мусенко А А. (викладач спецдисциплін) та Кальчев Л.С. (майстер виробничого навчання).

Подовжують справу ветеранів праці молоді спеціалісти. Це викладачі спецдисциплін Рогов О.В., Броденко Ю.М. та Костевич С.С., майстер виробничого навчання Башмаков А.М.

Колектив школи розуміє: щоб успішно виконувати завдання з підготовки кадрів для системи Держводагентства України та конкурувати у питаннях навчання незайнятого населення, слід постійно шукати нові форми навчання, зміцнювати навчальну базу, пропонувати ринку праці потрібних спеціалістів.

Нині Мелітопольська технічна школа — атестований навчальний заклад, в якому проводиться навчання з 19 робітничих професій та за 11 курсами цільового призначення.

Водне господарство України №4 (106) 2013 року

  • «Расчистка Кизиярской балки продолжается»

Об этом 16 сентября на брифинге рассказал и.о. городского головы Мелитополя, секретарь городского совета Андрей Чаппа.

По словам Андрея Федоровича, в рамках борьбы с подтоплением грунтовыми водами в Северной части Мелитополя ведется расчистка Кизиярской балки. В этом году уже расчищено 2300 метров балки от улицы К. Либкнехта до улицы Дзержинского на сумму 222 тыс. грн.

Также пройдено 2800 метров Песчанской балки от улицы Тельмана до проспекта Б. Хмельницкого, объем произведенных работ составил 144 тыс. грн. Напомним, расчистка шестикилометровой Кизиярской балки от сброшенного туда местными жителями бытового мусора началась в 2011 году. За это время был восстановлен снесенный ливнем пешеходный мост, соединяющий улицы Сопина и Героев Сталинграда, а также проделаны другие восстановительные работы.

«Новий день» від 25.09.2013 року

  • «Активисты не теряют надежды спасти Молочный лиман»

Прошедшая на минувшей неделе акция по спасению Молочного лимана не стала единичной. Как и обещали ее организаторы, расчистка промоины продолжалась всю неделю, добровольцы не жалели ни сил, ни времени.

Участники общественного движения «Спасем Молочный лиман», при поддержке народного депутата Украины Евгения Балицкого, каждый день организовывали выезды на промоину, где проводили ее расчистку.

Как рассказал Евгений Витальевич, в этот раз была задействована техника, которая значительно улучшила качество работ. Народный избранник не теряет надежды, что государство тоже присоединится к мероприятиям по спасению Молочного лимана: «Промоину открыли, теперь будем поддерживать ее в этом состоянии месяц — два, пока не начнется реализация государственной программы. А я верю, что она начнется», — подчеркнул нардеп.

Вместе с депутатом не теряют надежды и участники общественного движения. «Очень ждем помощи от государства по восстановлению лимана, большое спасибо Евгению Балицкому, что нас поддерживает, но этого мало. Молочный лиман надо спасать совместными усилиями», — констатирует участница акции, директор детского оздоровительного лагеря «Волна» Ольга Кащенко. После проведенной работы состояние промоины значительно улучшилось, морская вода стала поступать в лиман, но этого мало, и говорить о завершении акции по возрождению водоема еще рано. Евгений Балицкий подчеркнул, что спасение Молочного лимана остается под его контролем и в случае, если государство не выделит деньги, будет проведен сбор средств на приобретение спецтехники. Также народный избранник уверил участников общественной организации, что и в дальнейшем поддержит все начинания, связанные со спасением водоема.

«Новый день» от 21.08.2013г.

  • «Молочный лиман спасали вёдрами и лопатами»

В эти выходные на промоине, соединяющей Молочный лиман с Азовским морем, прошла беспрецедентная акция по ее расчистке. Люди, не равнодушные к судьбе это умирающего водоема, взялись за лопаты и ведра, чтобы открыть путь воде...

Детальніше...>>

Данилина Екатерина,
«Индустриальное Запорожье» 16 августа 2013 г.

  • «День Малої річки»

Вода — основа життя, і дають її підземні джерела, озера, ріки — малі та великі. Це вимагає дбайливого ставлення до їхніх ресурсів, відновлення, бо саме вони забезпечують життєві потреби більшої частини населення і саме цієї води недостатньо для забезпечення всіх потреб господарства держави, зокрема південного регіону, який є самим маловодним в Україні. На один квадратний кілометр Північного Приазов'я припадає в середньому від 5—10 до 40 тис. куб. м за рік, а на одного мешканця — від 120 до 400 куб. м, що в 15—20 разів менше, ніж в західних областях держави. В маловодні роки ці цифри стають ще меншими.

На сьогодні проблема збереження малих річок у всьому світі набула великих масштабів і вимагає негайного вирішення. В Україні особливо гострою є ця проблема в степовій зоні. В сучасних умовах людина використовує річку лише для вирішення своїх господарських потреб які переважно негативно впливають на екологічний стан річок та басейну в цілому. Як наслідок річка деградує, міліє і поступово зникає. Таке ставлення до річок неможливе в сучасних умовах природокористування.

Проблема забезпечення якісними водними ресурсами гостро постала у нашому регіоні: створення ставків у межах русла річок, використання біологічних ресурсів водоймищ, забір води для поливу, розорення схилів у межах прибережно-захисної смуги, підтоплення та засмічення прилеглих територій — усе це призвело до значного зменшення водності річок, порушення їх гідрологічного режиму, обміління.

По Мелітопольському району протікають такі річки, як Молочна — 83 км, В.Утлюк — 4,7 км, М. Утлюк — 34 км, Тащенак — 42,7 км, Курошани — 18 км, Юшанли — 24 км, Арабка — 24 км, Сага — 14 км, Джекельня — 20,9 км, приток р. Молочної — 10 км — всього 10 річок довжиною понад 275,3 кілометрів. На даний час річки обміліли та замулені, водонаповнення річок дуже мале, береги поросли очеретом та чагарником, а в деяких місцях ще й засмічені.

Мелітопольці! З нагоди проведення Дня малої річки в серпні місяця цього року запрошуємо Вас прийняти участь в заходах спрямованих на підтримання нормальної екологічної ситуації в Мелітопольському районі, в ліквідації забруднень, впорядкуванні прилеглих територій річок.

Давайте разом охороняти, зберігати, відтворювати водні ресурси нашого краю! Кожен з нас здатний зробити свій внесок в охорону водойм. Для цього не потрібно багато часу і коштів. Головне — не зашкодь! Не засмічуй ріку, біля якої ти живеш; не залишай сміття на березі, де ти відпочиваєш; не розорюй прибережні захисні смуги; доглядай лісові насадження в прибережні зоні; дотримуйся правил полювання та рибного ловлю; вивчай свою річку!

Л.І. Весніна, начальник відділу водних ресурсів Мелітопольського МУВГ,
«Новий день» від 07.08.2013 р.

  • «Бесчанская балка становиться глубже и шире»

С середины мая ЗАО «Мелитопольспецэкскавация» расчищает русло ручья Песчанский. Работы ведутся от ул. Тельмана по направлению к дамбе пр. Б. Хмельницкого, на сегодня подрядчиками пройдено примерно 1,2 км, освоено около четверти миллиона гривен. Завершить расчистку запланировано до 1 октября.

В ходе работ русло ручья экскаватор и драглайн углубляют на 3 м, ширина между берегами в нижней части — 4 м, в верхней — 9 м. Около 70% извлеченного из русла грунта трамбуется в береговые откосы, остальное вывозится. Работы на этом участке производить несложно — есть удобные подъездные пути, возможность для маневра техники. И мусора здесь значительно меньше, чем в Кизиярской балке. В нижнем течении одноименного ручья, в районе выезда из города. технике осталось пройти около 200 м. Об этом сообщил председатель правления предприятия Николай Симан.

«Мелитопольские ведомости» 31.07-06.08.2013г.

  • «Русла ручьев становятся чище»

Расчистка русла Кизиярского ручья в прошлые годы дала хорошие результаты — прилегающие к воде участки и строения стали меньше подвержены подтоплениям. На очереди у городских коммунальщиков — расчистка русла Песчанского ручья.

Специалисты определили, что грунтовые воды постепенно отступают от частных владений горожан. Так, мелитопольцы — жильцы многоэтажек и частного сектора заметили снижение уровня подтоплений. Такой результат стал возможен благодаря тщательной расчистке балки ручья Кизиярский, которая проводилась в 2011 — 2012 годах. В этом году расчистили русло Песчанского ручья.

Работы начало проводить в мае ЗАО «Мелитопольспецэкскавация». Работы по расчистке планируется закончить до 1 октября.

Отметим, что в 2012 году расчищался участок русла Песчанского от проспекта Б.Хмельницкого до железнодорожного моста (2,5 километра русла). Работы выполнялись за счет местного бюджета.

В ходе работ специалисты «Мелитопольспецэкскавации» углубляют драглайн на 3 метра и выносят ил, мусор и камыш на поверхность. Примерная ширина между берегами ручья составляет 4 метра в нижней части и 9 метров в верхней.

А вот расчистка Кизиярской балки уже подходит к концу. Как поянил председатель правления предприятия Николай Симан, расчистка 6-километровой балки была начата ещё в 2011 году. В этом году один из расчищенных участков Кизиярской балки обвалился после ливневого паводка.

Этот участок работникам предприятия пришлось расчищать заново, углубляя русло на 2 метра.

«Новий день» від 31.07.2013 року

  • «Бывшую жемчужину Приазовья необходимо реанимировать»

На Запорожье состоялось выездное заседание Комитета Верховной Рады по вопросам экологической политики, природопользования и ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы. В работе заседания участвовали народные депутаты Евгений Балицкий (секретарь комиссии), Сергей Аверченко, Виктор Бутковский, Ольга Сикора, Андрей Тягнибок и Владимир Чуб. Вопросы, которое максимально тщательно изучили парламентарии, были посвящены проблеме реки Молочной и Молочного лимана.

Народные депутаты и приглашенные специалисты обдумывали пути спасения Молочного лимана реки Молочной. На месте будущего строительства соединительного канала Азовское море — Молочный лиман ка косе Пересыпь поселка Кирилловка Акимовского района народным депутатам презентовали проект этого сооружения. Работы по его изготовлению профинансировал Запорожский областной совет, документ уже прошел необходимую экспертизу и согласован на всех уровнях.

«Голос Украины», от 26 июля 2013 года

  • «Анатомія зрошення»

З Ігорем Бохоном, начальником Якимівського міжрайонного управління водного господарства не бачилися два роки. Тому першим нашим запитанням було, які зміни сталися в роботі цієї держустанови. Адже на богарі в нашій засушливій зоні, зокрема у Якимівському районі урожаїв не виростити — потрібне постійне зрошення.

Детальніше>>

Пилип Юрик,
«Запорізька правда» 18 липня 2013 року.

  • «Ой, у полі криниченька»
фото

Директор товариства «8 березня», заслужений працівник сільського господарства України, Валерій Прибор, обіч дороги у Різдвянку поруч з одним із оброблюваних товариством полів, відновив і обладнав криницю.

Детальніше...>>

Тетяна Василенко, начальник відділу водних ресурсів Вільнянського МУВГ,
«Наше життя», 20 червня 2013 року.

  • «Вольнянское межрайонное управление водного хозяйства: совместный поиск эффективных решений»

Сегодня как никогда потребность в воде высокая. Без неё, как известно и ни туда, и ни сюда. Предприятие, с руководителями которого мы беседуем, напрямую связано с обеспечением и сохранностью водных ресурсов, что требует немалых усилий — и профессиональных и физических и моральных.

В.В. Фальченко — начальник Вольнянского межрайонного управления водного хозяйства и А.П. Неткал — начальник отдела водопользования рассказали о проблемах отрасли, путях их решения и о перспективных направлениях развития.

Юрій Іванець,
«Січ» від 06 липня 2013 року

  • «Украина может остаться без реки Днепр»

По данным ВООЗ, более 1 миллиарда людей на Земле не получают достаточного количества питьевой воды адекватного качества. Чтобы обеспечить человечество водой приемлемого качества и в достаточном количестве, необходимо остановить загрязнение рек и иных природных источников воды.

Это огромнейшая комплексная программа, требующая грандиозных инвестиций, однако начинать ее нужно на национальном и местном уровне, а точнее, с самих себя. В Запорожье, в День Днепра, который традиционно отмечается в первую субботу июля, проводилась третья по счету акция «Чистый берег».

Для жителей нашего огромного региона Великий Днепр — главный источник не только питьевой воды, но и, без преувеличения, — жизни. Из рукотворного Каховского водохранилища, которое создано не одним поколением наших соотечественников в нижнем течении Днепра, берут начало Северо-Крымский канал, Каховский магистральный канал и канал Днепр-Кривой Рог, служащие для орошения земель и водоснабжения городов Крыма и Юга Украины. Активное участие в акции приняли НПП «Великий Луг», представители Запорожского областного управления водных ресурсов и Приднепровского межрайонного управления водного хозяйства, — всего более 20 человек.

Андрей Демидов,
«Рациональная газета», 15 липня 2013 року

  • «Запорізьке обласне управління водних ресурсів»

Перші 100 га зрошуваних земель з'явилися на запорізькій землі ще на початку ХХ століття.

До 1940 року зрошувалося вже 1400 га земель, однак після закінчення Великої Вітчизняної Війни будівництво зрошувальних земель було почато з нуля.

Детальніше>>

Поштовхом для розвитку зрошення в Запорізькій області стало будівництво Каховського водосховища. У 1952 р. було створено Кам’янське управління зрошувальних систем (тепер міжрайонне управління водного господарства, МУВГ).

У 1954 році організовано обласне управління водного господарства «Облмеліоводгосп» виконкому обласної Ради депутатів трудящих.

У 1955 р. почалося заповнення Каховського водосховища і на території Запорізької області було введено в експлуатацію першу в Україні велику державну зрошувальну систему «Кам'янський Под» на площі 16 тис. га.

До 1961 року площа зрошуваних земель становила 27,6 тис. га.

З 1962 року починається будівництво найбільшої в області Північно-Рогачикської зрошувальної системи, що нараховує на цей час понад 100 тисяч гектарів і подає воду до шести адміністративних районів, розташованих у східній і центральній частинах області.

З 1966 р. будуються зрошувальні системи (Вільнянська, Запорізька, пізніше — Жовтнева, Верхньо-Тарасівська, Розумівська) з водозабором з верхнього і нижнього б'єфів Дніпровського водосховища, що дозволило подати воду до північних (Вільнянський і Запорізький) районів області.

У 1967 році було створено Запорізьке управління зрошувальних систем, у 1968 році — Вільнянське, а у 1972 році — Придніпровське.

Своєрідним рубежем освоєння зрошуваних земель став 100-тисячний гектар, що був введений у експлуатацію у 1975 році.

День 1 листопада 1978 року став знаменним для всього півдня Запорізької області — до Таврійського степу, що віковічно страждав від посухи, штучним шляхом, прокладеним рукою людини прийшов Дніпро. Це магістральний канал найбільшої в Європі Каховської зрошувальної системи прийшов до Якимівського району.

У 1979 році створено Веселівське і у 1980 році Якимівське управління зрошувальних систем.

Вже в 1980 році врожайність відразу ж зросла порівняно з богарними землями по зерновим і пшениці в півтора разу, овочах — у 2,5 рази, кормових культурах — у 2 рази.

Зараз Каховська зрошувальна система в нашій області займає площу 42,5 тис. га. Від неї бере початок Приазовська зрошувальна система на площі 31,5 га, а всього в області нараховується 240,7 тис. га зрошуваних земель.

У 1981 р. створено Управління каналів Північно-Рогачикської зрошувальної системи, у 1988 р. — Запорізька гідрогеолого-меліоративна експедиція, а у 1989 р. — Мелітопольське управління зрошувальних систем.

У 2011 році Запорізький облводгосп було перейменовано в Запорізьке обласне управління водних ресурсів.

Запорізьке облводресурсів у межах своїх повноважень забезпечує на території Запорізької області вирішення питань щодо експлуатації державних меліоративних систем, використання, збереження та відтворення водних ресурсів, меліорації земель, вирішує в установленому порядку разом з органами виконавчої влади та іншими організаціями питання забезпечення населення і галузей економіки водними ресурсами, здійснює від імені Держводагентства України виробничі функції з управління інженерною інфраструктурою меліоративних систем та її окремими об'єктами, що перебувають у державній власності.

Підвідомчі облводресурсів організації експлуатують майже 673 км магістральних каналів і трубопроводів, 233 державні насосні станції (у т.ч. 18 головних), на яких установлено 972 основних насосних агрегати для подачі води на 224,6 тис. гектарів поливних земель.

Сумарна встановлена потужність насосних станцій складає 304 МВт, продуктивність 370 м3/с. Для енергозабезпечення об'єктів міжгосподарської зрошувальної мережі експлуатується 234 трансформаторних підстанцій потужністю 334 тис. кВА.

На каналах 1545 гідротехнічних споруд. Уздовж каналів експлуатується 217,3 км доріг.

Проводиться цілеспрямована робота щодо енергозбереження. Завдяки впровадженим заходам, на підставі проведених енергоаудитів, вдалося знизити планові питомі витрати та заощадити у 2012 році 645 тис кВт/год. (1,6% від фактичного споживання електроенергії на зрошення).

На протязі 2012 року фахівцями було обстежено 290 км малих річок, 95 ставків, 15 водосховищ, 101 гідротехнічна споруда, впорядковано 7 джерел.

Підвідомчими організаціями в 2012 р. подано користувачам 75,8 млн. м3 води. Площа поливу у 2012 році склала 43,8 тис.га.

Колектив водогосподарників Запорізької області (1900 працівників) забезпечує стабільне функціонування наявних меліоративних систем, проведення реконструкції та ремонту трубопроводів, недопущення знищення об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, демонтажу і розкрадання поливних систем.

Серед них кращих працівників машиністи насосних установок Камінін А.В., Шарлай А.А., Лосевський В.В., Головацький С.В., Киричок Ю.С., Новобранець М.М., Супрун О.Ю., Кирилов А.А., Маловічко Ю.А., Плахотник М.М., Найдьонов М.В., Аніканов О.І., Мельник М.Д., Коломоєць В.І., Цоцорін Ю.М., Петренко П.Т., Романенко О.О., Анікієв В.В., Підлепенець С.І., Грабарь А.В., Шершень В.А., Каба В.С., Смірнова В.Л., Кулаков Г.М.; оглядачі гідротехнічних об'єктів: Черкашин В.П., Олійник Ю.О., Філатов Г.В., Іванюха А.В., Недоступов В.В., Вігурський О.А., Собур В.Г., Новий М.С.; електрогазозварники: Стерхов О.М., Комишев С.М., Пшеничний О.М.; водії автотранспортних засобів: Пшеничник С.М., Цекіль В.М., Каспєров М.Л., Базовкін Ю.Г., Мірчев Е.А.; трактористи-машиністи сільськогосподарського виробництва: Сінеок Г.І., Хижняк І.П., Літвінов С.М., Загрудній В.А., Чалий В.О., Гарбуз С.В., Кривега І.А.; електромонтери з ремонту та обслуговування електроустаткування: Панащенко О.В., Якимчук М.А., Малиш Л.П., Базаджи В.П., Денисенко О.М., Куприянов В.О.; інженерно-технічні працівники: Івасенко В.І., Сєров Ю.А., Лебедько Г.Ю., Василенко Г.Л., Лукашенко Л.С., Кравчинський В.В., Напханюк О.В., Кудлай І.В., Телюпа Н.Ю., Колос Н.С., Чехлата А.М., Соколовська Н.В., Напханюк О.В., Лебідь О.М., Фальченко В.В., Бохон І.М., Слєпкань М.В., Шостін А.В., Гончаренко Л. Т., Самойленко Т.С., Єрошенко Т. А., Гелетюк Т.І., Паламарчук В.І., Рибалко І.Г., Кобаренко Н.М., Баранова К.І., Паталах Т.В., Глущенко Т.В., Поршонкова Р.О.

Журнал «Водне господарство України» № 3'2013

  • «Молочную реку и лиман спасли… на бумаге»

Привлечь внимание к водным проблемам в Запорожской области попытались, пригласив нардепов и ученых.

Как оздоровить бассейн реки Молочной и спасти Молочный лиман, а также решить проблему подтопления — ответы на эти вопросы нашли ученые, предложив уникальную программу. Дело осталось за малым — изыскать около 200 млн. гривен, чем намерены заняться народные избранники. Об этом шла речь на выездном заседании комитета Верховной Рады Украины по вопросам экологической политики, природопользования и ликвидации Чернобыльской катастрофы, которое прошло в Запорожской области.

Екатерина Данилина,
газета «Индустриальное Запорожье», від 20 червня 2013 року

  • «Звідси до рослин живильну воду велетні-насоси подають»

У нашій області Якимівський район чи не найбільше страждає від нестачі вологи, бо тут якраз випадає найменша кількість снігу та дощу й без поливу виростити високий урожай просто не можливо. Тому й не дивно, що районне керівництво взяло курс на подальший розвиток зрошення. Як і скрізь, не обминула лиха доля зрошувальні системи у цьому районі — багато трубопроводів вандали просто повиривали й поздавали на металобрухт. Але нині фермери відновлюють усе, а якщо не мають великих грошей, то застосовують крапельне зрошення сільськогосподарських культур.

Пилип Юрик, Юрій Зеленський,
газета «Запорізька правда», від 13 червня 2013 року

  • «Подарок» неблагодарных современников потомкам: природно-заповедный ландшафтный парк «Днепровские острова» — застроим, забетонируем!

Почему так нагло уничтожают Киевский Гидропарк или так уж бессильна Днепровская экологическая прокуратура?

Газета «Голос Украины», від 11 червня 2013 року

  • «Бережіть дорогоцінний ресурс, який дала нам природа»

Існування усього живого на землі неможливе без води — дорогоцінного ресурсу, який дала нам природа.

2013 рік — Міжнародний рік співпраці з питань води. Ми не можемо достойно жити без чистої, прісної води. Отже, тісна співпраця по її збереженню має бути першочерговим завданням для людства. Вода є загальним ресурсом. давайте використовувати її більш розумно, економно і відповідально.

Начальник відділу водних ресурсів Запорізького МУВГ Шинкарецька Н.Ю.,
газета «Червоний промінь» від 17.04.2013 року

  • «День воды»

Стаття присвячена Всесвітньому дню води, року Міжнародного співробітництва.

Начальник Кам'янського МУВХ Хорєшков С.А.,
газета «Новини дня» від 28.03.2013 року

  • «Всесвітній день води».

Вода — одна з найбільш розповсюджених речовин. Вона вкриває земну поверхню і пронизує земну кору, бере участь у природних процесах.

Важко уявити будь-яку сторону життя без води. Із 71% водної поверхні землі лише 3% — це прісні води, які людина використовує перш за все для господарсько-питних цілей, виробничо-технологічних процесів і зрошення.

За даними статистики, у минулому сторіччі населення світу зросло у три рази, у той час як водоспоживання збільшилося у 6 разів. Вже сьогодні понад 1 мільярд людей на Землі не мають доступу до водних ресурсів, а понад 2,4 мільярда потребують забезпечення належних санітарних умов.

Начальник відділу водних ресурсів Мелітопольського МУВГ Весніна Л.І.,
газета «Новий день» від 27.03.2013 року

  • «22 марта — Всемирный день воды»

22 марта 2013 года мировая общественность отмечает Всемирный день воды. День воды в 2013 году будет проходить под девизом «Год Международного сотрудничества», обращая внимание на проблемы охраны вод, мелиорации земель, рационального использования водных ресурсов, как залог социального благосостояния людей.

Начальник відділу водокористування Якимівського МУВГ,
газета «Водное зеркало» від 22.03.2013 року

  • «Всесвітній день води»

У багатьох країнах світу щороку 22 березня відзначається Всесвітній день води або Всесвітній день водних ресурсів. Україна за власними запасами води, доступними для використання, є однією з найменш забезпечених країн Європи, тому кожен з нас повинен задуматися над важливістю збереження водних ресурсів.

Вільнянське МУВГ,
газета «Наше життя» від 21.03.2013 року

  • «22 марта — Всемирный день воды»

22 марта Генеральной Ассамблеей ООН утвержден Всемирным днем воды. Этим решением привлекается внимание общественности к проблеме потребления воды и сохранения ее запасов и качества для будущих поколений.

Вода уникальна. Она определяет жизнь всего живущего на земле.

Детальніше>>

ООН разрабатывает планы по охране водных запасов земли. Для этого каждому году присваивается определенная тема. Тема дня в 2013 году: «Водное сотрудничество».

2005 — 2015 гг. пройдут под лозунгом «Вода для жизни». Девиз Международного дня воды подчеркивает великое значение нехитрого сочетания водорода и кислорода: это — основа человеческой жизни (да и сам человек на 2/3 состоит из воды) и один из наиболее ценных природных ресурсов. Без воды невозможно было бы человеческое существование. Без воды не было бы цивилизации. В связи с постоянным ростом населения и развитием производства значение воды и необходимость ее экологической защиты резко возрастает. Всем нам надо помнить о том, что ресурсы воды не безграничны, и наше здоровье и жизнь прямо зависят от ее количества и качества. Не говорю уже о духовном значении рек, озер, вообще воды для нашего самочувствия.

На протяжении всей истории люди боролись с водой и за воду. Чистая вода — глобальная проблема человечества. Поэтому, отмечая День воды, мы должны помнить об этом и беречь наши водные ресурсы.

Нехватка воды может быть обусловлена физическими, экономическими или институциональными причинами, ее масштабы могут колебаться во времени и пространстве. На сегодняшний день от нехватки воды страдают около 700 миллионов человек в 43 странах мира, а к 2025 году с этой проблемой столкнутся более 3 миллиардов человек.

Состояние мировых водных ресурсов остается нестабильным, а необходимость применения комплексного и устойчивого подхода к управлению этими ресурсами по-прежнему является весьма актуальной. Из-за высоких темпов роста численности населения, неустойчивых моделей потребления, неэффективного управления, загрязнения окружающей среды, недостаточного объема инвестиций в инфраструктуру и низкой эффективности использования водных ресурсов, имеющиеся на сегодняшний день запасы воды истощаются быстрыми темпами.

Наша Запорожская область богата водой в разных ее проявлениях: реки, водохранилище, водоемы, Азовское море, минеральные источники, но и их судьба тревожна. В процессе использования чистая вода превращается в загрязненную, содержащую вредные и даже ядовитые вещества, она становиться непригодной не только для питья, но и для использования на производстве, стекая в реки и моря, она загрязняет их. Остается все меньше чистых рек и водоемов. Судьба подземных вод нашей области тоже требует особого внимания, часть из них безвозвратно исчерпалась (Мелитопольская). В районах. Прилегающих к Каховскому водохранилищу и Азовскому морю резко повысился уровень грунтовых вод, что приводит к нежелательным явлениям (подтоплению, засолению почв, развитию оползневых явлений). Понижение уровня пресных подземных вод по побережью Азовского моря делают проблему водоснабжения очень острой.

Однако в будущем воды потребуется еще больше: для выращивания продовольственных культур, для питья и санитарно-гигиенических нужд, для нужд промышленности и для поддержки расширяющихся городов. Разрыв между спросом и предложением, по всей вероятности, еще более увеличится, что будет представлять угрозу экономическому и социальному развитию и экологической устойчивости. Для преодоления проблемы нехватки воды исключительно важное значение будет иметь комплексное управление водными ресурсами. Не менее важное значение будет иметь и международное сотрудничество, поскольку многие реки и водоносные горизонты являются общим достоянием стран. Такое сотрудничество может также способствовать развитию гармоничных трансграничных связей в целом.

Сотрудничество в области водных ресурсов лежит в основе мирного и устойчивого развития, поскольку содействует сокращению масштабов нищеты и расширению справедливости, создает ряд экономических преимуществ, способствует сохранению водных ресурсов, защите окружающей среды и укреплению мира.

Международный год водного сотрудничества должен стать платформой для объединения усилий, предпринимаемых ООН, другими международными и региональными организациями, правительствами, гражданским сообществом и бизнесом для того, чтобы повысить осведомленность о проблемах в области водных ресурсов и путях их решения. Тем самым Год будет содействовать созданию благоприятной среды для выработки новых идей и поиска наиболее эффективных путей достижения международно-согласованных целей в области пресной воды.

На протяжении всей истории люди боролись с водой и за воду. Чистая вода — глобальная проблема человечества. Отмечая, День воды, мы должны помнить об этом и беречь наши водные ресурсы.

Начальник відділу водокористування Придніпровського МУВГ Головко О.П.,
газета «Рабочее слово» від 23.03.2013 року,
газета «Балковские вести» від 21.03.2013 року

  • «22 березня — Всесвітній День Води»

В наш час чистої води стає все менше. Тому актуальним сьогодні є виховання нового мислення у людей, тобто шанобливого і бережливого ставлення до природи, економного і раціонального використання води, захисту природних джерел водопостачання від забруднення. «Вода — це очі землі, дивлячись в які, споглядач вимірює усю глибину своєї природи», — сказав про воду Генрі Девід Тореу, з чим не можна не погодитись.

Детальніше>>

Розуміння суспільством водних проблем і прагнення їх вирішити знайшло своє відображення у заходах екологічного спрямування, одним з яких є відзначення 22 березня, як Всесвітнього Дня Води, проведення якого започатковано у 1992 році Генеральною Асамблеєю Об’єднаних Націй.

2005—2015 роки проголошені декадою дій «Вода для життя» і спрямовані на досягнення цілей тисячоліття, прийнятих на Всесвітньому самміті у Йоганнесбурзі — «до 2015року скоротити вдвічі кількість осіб, що не мають доступу до прісної води».

Темпи росту населення призводять не тільки до зростання попиту на воду, як на питний ресурс, а й як важливу складову виробництва продукції, у тому числі, продуктів харчування.

Споживання питної води людиною оцінюється у 2—3 л на добу. Крім того, відповідно до стандартів якості життя, у побуті та для гігієни щоденно використовується від 30 до 300 л води на одну особу. Для виробництва харчової продукції витрачається значно більше води — від 2000 до 5000 л за добу на особу, що визначається рядом факторів, у тому числі, кліматичними умовами та ефективністю роботи виробничих систем.

За висновками експертів, на сьогодні значна частина врожаю вирощується за рахунок так званої «зеленої води», що потрапляє у грунт з дощами і дозволяє отримувати гарантовані врожаї без поливу. У глобальному масштабі 90% врожаїв отримується за рахунок дощової води, проте на зрошувальних землях можна отримувати значно більші врожаї, потреба в яких постійно зростає. Наразі ефективність використання на зрошення так званої «блакитної води» складає 38%.

За рахунок змін, що здійснюються в суспільстві, відбуваються зміни і в ресурсному споживанні. Зокрема, аналіз структури споживання продуктів харчування свідчить про певні зміни. Незважаючи на тісний зв'язок з традиціями, місцевими умовами і виробничими можливостями на зміну традиційним культурам, які завжди були важливим компонентом харчування і складали половину енергетичної складової харчування (рис, пшениця та інші крупи), відбувається зменшення споживання їх на користь овочам, олії та м`ясу, що особливо характерно для розвинутих країн. Це, в свою чергу, призводить до додаткового використання води, адже, виробництво 1 кг м`яса потребує близько 15 тис. л води, що у 10 разів перевищує потребу на виробництво пшениці (лише — 1.5 тис. літрів). У глобальній структурі використання водних ресурсів зростатиме попит на так звану «блакитну воду» для сільськогосподарських потреб.

Вирощування овочів і кормів без зрошування завжди для нашого району було ризиковано.

Витрати водокористувачів на послуги з подачі води при вирощуванні культур по Веселівському району становлять — 340—3000 грн/га. Процент витрат на послуги з подачі води до фактичної собівартості сільгосппродукції вирощеної на зрошенні коливається від 6% до 17%.

Однак, незважаючи на додаткові витрати на полив, при зрошенні значно зменшується залежність виробництва сільськогосподарських культур від несприятливих погодних умов у нашій степовій зоні.

За минулий рік Веселівське міжрайонне управління водного господарства уклало з сільгоспвиробниками 10 договорів на площу 2054 га. Подано тис. м3 води для поливу с/г культур на площі 2124 га. Зараз набуває широкого використання крапельне зрошення, як ефективна форма економії водних ресурсів.

У третє тисячоліття Україна увійшла із проблемами, які характерні для більшості країн: порушення екологічної рівноваги у навколишньому природному середовищі, виснаження і погіршення якості водних ресурсів — джерел питної води.

Основою водного господарства є ресурси поверхневих та підземних вод. Їх раціональне використання та охорона від забруднення і виснаження регулюються законодавчими і нормативними актами, які об’єднані в систему водного законодавства та забезпечують управління водними ресурсами як єдиним механізмом.

Фахівцями Веселівського міжрайонного управління водного господарства здійснюється спостереження за станом водних об’єктів, прибережних захисних смуг та раціональним використанням водних ресурсів. У 3-х закріплених адміністративних районах: Веселівському, Приморському та Бердянському протікає 14 річок загальною протяжністю 476,1 км, налічується 5 водосховищ та 83 ставки.

На території Веселівського бере свій початок р. Великий Утлюк. Довжина її у межах району складає 20,8 км.

Прибережні захисні смуги є природним надійним захистом річок, і недарма в законодавстві України було визначено розмір та встановлено певні обмеження щодо господарської діяльності на території захисних смуг.

Проте низький рівень екологічної свідомості громадян приводить до того, що на окремих ділянках річок у прибережних захисних смугах ще скидається сміття, різноманітні відходи. Стоки з господарських дворів громадян в т.ч. «гноївки» відводяться безпосередньо в річки. Спостерігається подальше їх засмічення поліетиленовими відходами (пакети, плівки, пляшки від напоїв тощо).

Ставлення до води є мірилом цивілізованості, культури та рівня розвитку людства. Вода — це великий скарб і його необхідно цінувати. Тому кожен із нас повинен дбайливо ставитись до водних ресурсів, раціонально їх використовувати, вносити свій посильний вклад у справу підтримання природно-екологічної рівноваги.

Збережемо для нащадків чисту воду — продовжимо життя на нашій планеті!

Інженер з використання водних ресурсів Веселівського МУВГ Старджинська Н.С.,
газета «Колос» від 20.03.2013 року,
газета «Бердянские ведомости» від 14.03.2013 року

  • «Подготовка программы оздоровления бассейна Днепра почти завершена»

Первый заместитель председателя областной государственной администрации Виктор Емельяненко провел заседание рабочей группы по разработке Региональной программы развития водного хозяйства и экологического оздоровления бассейна реки Днепр в Запорожской области на период до 2021 года. Об этом РепортерUA сообщили в управлении по делам прессы и информации ОГА.

Напомним, с 1 января текущего года вступил в силу Закон Украины «Об утверждении общегосударственной целевой программы развития водного хозяйства и экологического оздоровления бассейна реки Днепр на период до 2021 года». В связи с этим в области была начата разработка собственной местной программы, и эта работа уже завершается.

Мы выходим на финишную прямую в разработке региональной программы, и уже полностью готовую программу должны вынести на очередную сессию областного совета. Для того чтобы успеть пройти согласование во всех комиссиях, полный пакет документов нужно передать в облсовет до 1 марта, — отметил Виктор Емельяненко.

Начальник областного управления водных ресурсов Владимир Шляховчук доложил о ходе разработки программы и отметил, что она базируется на четырех главных направлениях.

Во-первых, это обеспечение развития мелиорации земель и улучшения экологического состояния орошаемых и осушенных угодий, во-вторых — первоочередное обеспечение централизованным водоснабжением сельских населенных пунктов, которые пользуются привозной водой, в-третьих — защита сельских населенных пунктов и сельскохозяйственных угодий от вредного воздействия вод, и, в-четвертых, — экологическое оздоровление бассейна реки Днепр и улучшение качества питьевой воды, — сообщил Владимир Шляховчук.

Председатель постоянной комиссии по вопросам экологии и рационального природопользования облсовета Олег Сквирский высказал свою оценку проекта программы и отметил, что поддержит ее при обсуждении как на заседаниях комиссий облсовета, так и во время заседания внеочередной сессии облсовета, где будет рассматриваться вопрос о ее принятии.

Газета «Репортер» от 21.02.2013 г.

  • «Цена спасения лимана — почти 25 миллионов гривен»

Спасение Молочного лимана возможно только после восстановления его постоянного сообщения с Азовским морем и откладывается до весны. Уже и документация на гидротехническое сооружение согласована, и подрядчик определен, но деньги у государства на решение экологической проблемы по-прежнему не появились.

В последних числах декабря 2012 года проект строительства соединительного канала между Молочным лиманом и Азовским морем прошел комплексную экспертизу и получил положительную оценку, — рассказал директор Приазовского национального природного парка (ПНПП) О. Елисеев. — Он, по расчетам института «Укррыбпроект», должен быть шириной сто метров, глубиной — два, плюс защищен от заноса песком бунами — поперечными дамбами. на эти работы необходимо 24 миллиона 945 тысяч гривен. Поступать они начнут не раньше марта — такой срок озвучен на совещании в Министерстве экологии и природных ресурсов. Ещё 990 тысяч гривен потребуется для завершения дороги от промоины, расположенной в конце косы Пересыпь, до Степановки-1.

Хочется верить, что финансовые вопросы на уровне государства будут решены до того момента, как Молочный лиман полностью утратит свое значение нерестилища промысловых видов рыб и места обитания многих редких видов птиц.

  • «В Запорожье разработают программу развития водного хозяйства»

Развитие водного хозяйства Запорожской области приводится в соответствие с общегосударственной программы. По этому вопросу сегодня, 16 января, заместитель председателя областной государственной администрации Сергей Грачев провел заседание рабочей группы, где был рассмотрен проект разработки региональной программы развития водного хозяйства и экологического оздоровления бассейна реки Днепр в Запорожской области до 2021 года.

Напомним, что в мае 2012 года был принят Закон Украины «Об утверждении Общегосударственной целевой программы развития водного хозяйства и экологического оздоровления бассейна реки Днепр на период до 2021 года», который вступил в силу с 1 января 2013 года.

Как рассказали в пресс-службе ЗОГА, главной целью программы является определение основных направлений государственной политики в сфере водного хозяйства для удовлетворения потребности населения и отраслей национальной экономики в водных ресурсах, сохранения и воспроизводства водных ресурсов, а также внедрения системы интегрированного управления водными ресурсами по бассейновому принципу, восстановление роли мелиорированных земель в продовольственном и ресурсном обеспечении государства, оптимизация водопотребления, предотвращения и ликвидация последствий вредного воздействия вод.

В связи с этим облгосадминистрации должны скорректировать и утвердить в соответствии с задачами Общегосударственной целевой программы свои региональные программы.

Наша задача — разработать региональную программу развития водного хозяйства и при формировании и утверждении местных бюджетов предусмотреть в них необходимые средства для обеспечения выполнения запланированных мероприятий. Считаю целесообразным консолидировать в этом программном документе все ранее не выполнены мероприятия, предусмотренные другими программами по данному направлению, — отметил Сергей Грачев.

По словам чиновника, на девятилетний срок необходимо предусмотреть дальнейшее выполнение задач областных программ за счет различных источников финансирования. Как сообщил начальник областного управления водных ресурсов Владимир Шляховчук, все райгосадминистрации области подготовят предложения для включения мероприятий в региональную программу.

Утверждение указанной программы не перечеркивает намеченных планов, мероприятий и объектов, которые уже действуют в различных ведомствах. Но мы все заинтересованы в привлечении как можно большего объема средств для получения общего полезного результата. Практика уже давно доказала, что принцип софинансирования является наиболее действенным, — отметил Владимир Шляховчук.

Подводя итоги заседания, Сергей Грачев подчеркнул необходимость активного участия всех причастных организаций и управлений в срочном завершении работ по разработке мероприятий региональной программы и предоставил ряд задач соответствующим структурам.

Газета «Репортер» от 16.01.2013 г.

1/15

фото
назад
вперед
закрити

Про облводресурсів

pdf Положення про Запорізьке облводресурсів

Структура управління

Основні завдання

Керівництво

Етапи розвитку

Нормативні документи

Вакансії

Діяльність

Основні пріоритети діяльності на 2016 рік

Водогосподарська обстановка

Моніторинг

Звіти облводресурсів

Протидія корупції

Платежі за оренду водних об'єктів

Держівні закупівлі

Послуги

Звернення громадян

Прийом громадян

Прес-центр

Анонси подій

Новини

Огляд преси

Друкарські видання

Виступи на телебаченні

Публічна інформація

Підвідомчі організації

Інформація

Інформація про пропуск паводку

Інформація про полив

Водні ресурси

Пошук водних об'єктів (тестування)

Меліорація

Дорадчий центр

Застосування мобільного комплексу

Водовимірювальна лабораторія

Система рибозахисту ЕГРЗ-М

jpg Карта меліоративного фонду області

jpg Карта-схема водних об'єктів Запорізької області

jpg Гідрографічне районування водогосподарських ділянок Запорізької області

Охорона праці

Корисні посилання

Сектор територіального органу Держводагентства

Фотогалерея

Райони

Річки

Лимани, водосховища

Канали, насосні станції

Азовське море

Джерела

Контактна інформація

Запорізьке обласне управління водних ресурсів © 2007-2018