Басейнове управління водних ресурсів річок Приазов'я
Басейнове управління водних ресурсів річок Приазов'я

Архів преси за 2010 рік

  • «Проведение семинара»

В связи с неоднократными обращениями сельхозпроизводителей Акимовского, Мелитопольского, Веселовского районов и Херсонской области в информационно-консультационный центр управления, в начале декабря в помещении ИКЦ состоялся научно-технический семинар на тему «Пути получения запланированных урожаев сельскохозяйственных культур с использованием инновационных технологий».

Цель семинара — ознакомление землепользователей ближайших районов по вопросам выращивания сельскохозяйственных культур с применением новых, современных технологий для уменьшения затрат на выращивание различных культур и увеличения их урожайности, что повышает экономическую эффективность ведения растениеводства в южных районах нашего края.

Начальник ИКЦ Дедушев В. Б.,
газета Акимовского МУВХ «Водное зеркало» №36 от 21.12.2010г.

  • «Актуальный вопрос»

Нынешнее лето оказалось таким жарким и сухим, что мы, пожалуй, позабыли, что такое дождь… Но не надо забывать о том, что если лето выдалось без осадков, то осень и зима наверняка преподнесет нам сюрприз — будет дождливым или снежным. Поэтому сейчас одной из главных задач всех отделов и служб управления является подготовка дренажных систем к осенне-зимнему периоду в связи с возможными паводками и половодьями…

Для откачки сточных и просачиваемых вод на НС должны быть установлены два дренажных насоса (один резервный), управляемые автоматически в зависимости от уровня воды в сливном приемнике.

С целью своевременного принятия мер по защите гидротехнических сооружений, насосных станций от возможного затопления доковых частей необходимо срочно подготовить дренажное оборудование, имеющееся на насосных станциях.

Начальник отдела водопользования Киричевская Т. В.,
газета Акимовского МУВХ «Водное зеркало» №34 от 23.11.2010г.

  • «Орошение без труб — труба!»

Нередко в степях можно натолкнуться на длинные окопы. Не военные, конечно, а мирные, вырытые зубастыми ковшами пришлых экскаваторов. Из мирных окопов «оккупанты» убивали самое дорогое для крестьян засушливого края — мелиоративные сети.

Трубы, вырванные из-под земли, могли бы служить земледельцам ещё не одно десятилетие!

В нескольких предыдущих украинских правительствах время от времени велись разговоры о том, что в скором времени «мелиоративные системы Украины можно будет сдавать инвесторам в долгосрочную аренду, а также передавать в концессию. Это позволит преодолеть хронический недостаток средств на содержание мелиоративных систем Украины — одну из главных причин, которая сдерживает их развитие».

Собственно, эта государственная мысль содержится и в судьбоносном документе — «Комплексной программе развития мелиорации земель и улучшения экологического состояния орошаемых и осушенных угодий на период до 2010 года», утвержденной правительственным постановлением №863 от 24 июня 2006 года.

Газета Верховной Рады Украины «Голос Украины» №236 от 14.12.2010г., рубрика «Село».

  • «Ми запропонували нові стандарти на питну воду, які принципово відрізняються від прийнятих у світі».

В статті розповідається про очищення водогінної води.

В Інституті колоїдної хімії та хімії води ім. А. В. Думанського НАН України розроблено водоочисне устаткування «Вега», якому немає аналогів у світі.

Найчистіша вода — в Західній Україні, особливо у гірській місцевості. У Львові й Полтаві хороша підземна вода. Водогінна вода не придатна для пиття по всій країні. Щонайменше 90% населення України п'є неякісну воду. 33 млн. українців п'ють воду з басейну Дніпра — це гарантовано погана вода. Катастрофічна неякісна вода на Донеччині, Луганщині, Харківщині, Дніпропетровщині — у найбільш промислово розвинених регіонах. Вода повинна бути чистою, однак не дистильованою. Важливо також пам'ятати про нюанси: у воді обов'язково мають бути солі, без яких обмінні процеси і в цілому життя людини неможливі. До речі, кальцій і магній застосовуються організмом лише з води, в розчинному вигляді.

Запорізька обласна газета «Запорізька правда» від 09.12.2010р.

  • «Второе рождение целительных источников».

Слава о Терпеньевких источниках ширится не только в нашей области, но и по всей Украине. Но, окунаясь в целительные воды каменной купели, люди часто сетовали: мол, место святое, живописное, но не обустроенное, часто замусоренное. Терпеньевский сельский голова В. Ступар решил взяться за благоустройство заповедной территории.

Теперь для удобства посетителей обустроены две площадки, выложены диким камнем стены, созданы ступени, сначала засыпано заиленное озерцо, а затем выкопано и оборудовано заново, окрашен крест, установлены таблички со словами молитв.

Газета «Мелитопольские ведомости» 20—26 октября 2010г.

  • «Источники обрели лики святых».

В селе Терпенье завершаются работы по реставрации святых источников. Знаменитые ручьи теперь «взирают» на своих посетителей образами святых.

На сегодня полностью отреставрированы три источника: они очищены, дно и стенки выложены диким камнем, а один из них расширили и углубили. Помимо этого, возле каждого вмонтированы иконы святых, именем которых они названы. Также продолжается реставрация самого большого ручья, у которого будет установлена икона Николая-Чудотворца. Но и это ещё не всё. В заповедной зоне открылся ещё один источник, который планируется назвать «Чаша терпения».

Спецвыпуск «Главная газета Мелитополя» от 13.10.2010г.

  • «Опыт применения ХАДО-смазок в Акимовском МУВХ»

В Акимовском МУВХ в 2008-2009 годах велась наработка базы данных о состоянии подшипников качения насосно-силового оборудования. Данные, полученные с применением прибора вибродиагностики БМ-6, рассматривались как с точки зрения абсолютных параметров вибрации на момент проведения замеров, так и с точки зрения динамики изменения вибропараметров за определенный промежуток времени.

Анализируя данные о состоянии подшипников качения 110 эксплуатирующихся насосных агрегатов, полученные в результате вибродиагностики, можно сделать следующий вывод: 15% подшипников находится в критическом состоянии; 55% подшипников имеют параметры вибрации, приближающиеся к предельно допустимым, т.е. подшипник на момент проведения диагностики соответствует правилам эксплуатации данного вида оборудования.

Для восстановления подшипников был применен спектр ХАДО-смазок — «Восстановительная», «Защитная» и «Ремонтная». Применение конкретного вида смазки зависит от степени износа подшипника качения.

Применение ХАДО-смазок «Восстановительная», «Защитная» и «Ремонтная» позволяет существенно снизить уровень затрат при эксплуатации гидромеханического оборудования насосных станций и увеличить его эксплуатационную надежность. Кроме того, в случае внезапного обнаружения повреждения подшипника качения, можно восстановить его работоспособность заменой смазки, без трудоемкого и дорогостоящего ремонта с заменой подшипника.

Начальник Акимовского МУВХ Бохон И. Н.,
журнал «Водне господарство України» 4-2010.

  • «Напитись свіжої води»

Нестача питної води завжди була і залишається болючою проблемою для жителів Токмака. Навіть прохолодної пори року вода тут подається за графіком. А що вже говорити про літню спеку? На деяких вулицях, буває, тижнями у водопроводі й не булькне. Зараз у місті працюють 15 артезіанських свердловин, але їхньої потужності не вистачає — токмачани швидше розбирають воду, ніж наповнюються резервуари. Є тут ще п'ять свердловин, які потребують ремонту, тож міська влада взялася відновити хоча б три з них.

Саме тому у Токмаку працює бригада Білозерської геологорозвідувальної експедиції, завдання якої — вичистити замулені свердловини. Над однією з таких свердловин у північній частині міста геологи-буровики вже встановили підйомну вежу, поряд — вагончик з геологічним оснащенням та автоцистерна, якою періодично треба підвозити воду. На розпеченій від сонця металевій платформі працюють машиніст бурової установки Олександр Монін, помічники машиніста Ігор Сірий та Василь Васильченко. За допомогою ключа та ковадла вони прикручують одна до однієї майже десятиметрові штанги, опускаючи всю цю конструкцію вниз у свердловину.

Глибина цієї свердловини — 195 метрів. Вона була забита 50-метровим шаром піску. Зараз ми працюємо на 160-метровій глибині. На бурильних штангах спускаємо спеціальну трубу, яка називається шламова колонкова. На її кінці — долото, що складається з трьох рухомих коліщат з міцної сталі. Долото розрихлює утрамбований пісок на дні свердловини, а через штанги подається під тиском вода, яка намиває у колону пісок, — детально розповідає буровий майстер Ігор Бунчук.

Після того, як 14-ту свердловину прочистять, на відповідну глибину буде посаджено новий фільтр, і вона буде готова до роботи. А далі геологи працюватимуть ще на двох свердловинах — 9-ій та 13-ій. За словами директора токмацького комунального підприємства «Водопровідник» Анатолія Товкача, завдяки відновленню роботи додаткових свердловин буде покращено водопостачання північної та центральної частини міста, а також з'явиться вода на п'яти проблемних вулицях східної околиці.

Запорізька обласна газета «Запорізька правда» від 31.08.2010р.

  • «Де взяти воду на безводді?»

У Запорізькому краї, що привільно розкинувся на берегах Дніпра — однієї з найповноводніших річок Європи, здавалося б, із водою — жодних проблем. Тим більше, що в докризові роки реалізовувалась обласна програма соціально-економічного розвитку території, куди входили й будівництво та реконструкція об'єктів водопостачання населених пунктів. У 2008 році на це з держбюджету було виділено 8 785,29 тис. грн. Тож ввели в дію 26 таких об'єктів, зокрема завершили будівництво й реконструкцію водопроводів у Токмаку (2,32 км), с. Степне Запорізького району (4,382 км), с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району (3,519 км) тощо. Пробурили й артезіанські свердловини у м. Оріхів. Та проблема забезпечення питною водою належних стандартів для низки населених пунктів і досі залишається нагальною. Так, у Воздвижівці, та й навіть у самому райцентрі Гуляйполі ще й зараз не дивина побачити вантажівку-водовоз і людей, які, приладнавши діжки на візку, поспішають по воду.

— Справді, маємо такий клопіт, — підтверджує голова Гуляйпільської райдержадміністрації Олександр Дудка. — Та вже пристосувалися. У нас налагоджена система підвезення води кожному у двір за пільговими розцінками.

Гуляйпільці вже й призвичаїлися до життя в умовах безводдя: чи не в кожному дворі облаштовані спеціальні резервуари для зберігання питної води — тут їх називають басейнами. Та через якийсь час найякісніша питна вода, застоявшись, стає не придатною до вживання.

— Прагнемо розв'язати проблему, — продовжує О. Дудка. — Так, у Воздвижівці будемо запускати новий водогін. За сприяння програми ЄС та ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» завершуємо в цьому році й водогін у Добропіллі. Передбачаємо напоїти проточною водою і північно-західну частину райцентру, де зараз споживають привізну: вже пробурили нову свердловину.

Загалом по області також іде робота: завершується будівництво водогону ІІ лінії питної води Вільнянськ-Новомиколаївка та водопроводу с. Трояни Бердянського району, водопровідних мереж по селищу Куйбишеве; реконструкція аварійних водопровідних мереж у с. Новоселівка Вільнянського району, смт. Малокатеринівка та с. Біленьке Запорізького району тощо.

Газета центральних органів виконавчої влади України «Урядовий кур'єр» від 11.08.2010р.

  • «Над полями веселки грають, золотими дощами цвітуть».

Нинішнє літо вражає парадоксами. Здавалося б, не так давно відшуміли зливи — за лічені дні випала чи не піврічна норма дощів. Однак уже за кілька тижнів відчувається велика нестача вологи в ґрунті. Її аж просять нині соняшники, городина, соя. Остання культура дуже вологолюбна. І якщо не полити її нині — можна залишитися навіть без урожаю. Знаючи це, в товаристві з обмеженою відповідальністю «Таврія» Якимівського району вирішили подати воду на поля, де вирощується саме ця культура.

Детальніше>>

— Здавалося б, рослини сягають ледь не метрової висоти, — пояснює засновник цього сільськогосподарського підприємства Анатолій Блоха, — але зараз вони в'яжуть бобики, а вологи в ґрунті залишилося дуже мало — нинішня спека просто випалила її. Ось і доводиться використовувати поливні машини.

Саме тому й дав розпорядження Анатолій Васильович гідротехнікові господарства Сейдосману Седмеметову — привести в дію три «Фрегати». Сейдосман Мамудович і фрегатники Андрій Козаченко та Іван Жуков не стали зволікати — розуміють, що нині кожна хвилина дорога й вирішальна для майбутнього врожаю. На поливні агрегати подали воду, й над полями засяяли веселки, а життєво необхідна для рослин волога опустилася на них золотими дощами.

— Цього року посіяли 146 гектарів сої, сорт «Устя» одеської селекції, — розповів директор ТОВ «Таврія» Андрій Никифоренко. — В період сильної засухи, суховіїв включили поливні машини. Норма поливу — 400 кубічних метрів на гектар.

В оренді «Таврія» має 2700 гектарів землі. Із них 1200 гектарів — зрошувані. Коли створювали господарство, було 890 гектарів землі. Пайовики повірили саме керівникам «Таврії» — довірили їм свої угіддя. Адже тут вчасно розраховуються за паї, платять не менше, ніж того вимагає указ Президента України.

Іноді зустрічаєш господарів, які не знають, куди подіти прибутки — вкладають їх у дорогі іномарки для кожного з близьких і далеких родичів замість того, щоб розвивати підприємство. У «Таврії» обрали інший шлях. На зрошенні тут було колись усього шість «Фрегатів», тепер — 21. Коли інші керівники господарств нищили дощувальну техніку, здавали її в металобрухт, отримуючи за це мізерні копійки, «Таврія» за рахунок власних коштів, прибутків викупляла її із приймальних пунктів в усьому районі. Бо розуміють її керівники й спеціалісти — без зрошення в нашій посушливій зоні добрих урожаїв не виростити.

— Раніше держава підтримувала сільськогосподарські підприємства, які мають поливні землі, — каже Анатолій Блоха. — Було б непогано, якби до цієї програми й тепер повернулося Міністерство агропромислової політики. Адже за нашими підрахунками, ми повинні були б отримати 176 тисяч гривень за спожиту електроенергію на зрошенні за минулий рік. Не одержали поки що жодної копійки. А ці кошти могли б піти на розширення зрошуваної мережі.

Запорізька обласна газета «Запорізька правда» від 10.08.2010р.

  • «Вода дешевшає».

29 липня відбулося засідання сільгоспвиробників, представників Мелітопольського управління зрошувальних систем та керівництва району. Приводом для нього стало зниження тарифів на постачання води зі зрошувальних каналів в Мелітопольському управлінні.

В цілому тарифи знизились на 1,6 копійок.

Начальник управління зрошувальних систем в Мелітопольському районі Микола Слєпкань розповів, що наразі розглядається можливість компенсації оплати за електроенергію за рахунок державних коштів.

За статистичними даними, врожаї на зрошуваних полях значно більші, ніж на інших, тому пильна увага держави до проблем водного господарства дозволить відродити зрошення земель і тим самим підвищити ефективність роботи сільськогосподарських підприємств.

Газета «Новий день» Мелітопольського району від 05.08.2010р.

  • «Вода на благо людей»

У Вільнянському районі водойми, що представляють хоч якийсь інтерес, передані в оренду для риборозведення. Спека, що стоїть у літні дні, примушує людей йти на водоймища.

Деякі люди не дотримуються правил техніки безпеки на водних об'єктах, тому трапляються випадки загибелі на воді.

Орендарі утримують свої водні об'єкти за власні кошти. Згідно з договором оренди, вони не повинні допускати погіршення екологічної обстановки орендованої водойми, натомість дотримуватись режиму використання прибережних захисних смуг. Хотілося б, щоб було покращено стан водойм, проводилось очищення води та був вільний доступ до них, можливо передбачено місця для купання, а в небезпечних для цього місцях виставлені попереджувальні знаки «купатись небезпечно».

Начальник відділу водних ресурсів Вільнянського МУВГ Василенко Т. В.,
газета «Дніпровські вогні» Вільнянського району від 04.08.2010р.

  • «Водоспад у … степу».

Інтригує навіть сама назва цього села. Кінські Роздори — що б це могло означати? Кажуть, «роздором» у народі називають місце, де річка ділиться на рукави. А оскільки йдеться про Конку, то роздори, звісно, кінські.

Диво Кінських Роздорів — водоспад, котрий виник після того, як на Конці побудували водосховище. Кажуть, навесні він гримить і піниться, немов Ніагара. Коли ми приїхали в це чарівне місце, — побачили срібний каскад, який стиха дзвенів та картинно спадав з уступу на уступ. Та якщо довго немає дощів і водосховище мілішає, він зовсім пересихає.

Вода спадає у вибалок по коричнюватих скелях — самісінькому краю Донецького кряжу. Їдеш собі по степовому путівцю — і навіть на думку не спадає, що за два кроки звідси може бути така краса. Балка — немов камінна чаша, по вінця заповнена пахощами чебрецю та розкішною зеленню дерев і трав. А в неї спадає каскад прозорої, як сльоза, води — загальною висотою, мабуть метрів із десять-п'ятнадцять!

Та й саме водосховище нагадує природне озеро. Сюди приїжджають відпочивати і купатися жителі Кінських Роздорів. Місцевий фермер розводить у водосховищі рибу — білого амура, товстолобика, коропів.

Водоспад називається Веселун, а водосховище — Розалія, — посміхаючись, інформує Олександр Захряпа.

Захряпа трохи лукавить: бардівські назви серед жителів Кінських Роздорів поки що не прижилися. Але сільський голова — романтик за натурою. Можна його зрозуміти: таке гарне місце заслуговує на красиве ймення…

Зараз модно рахувати «чудеса» — світу, країни, області. Не знаю і не хочу знати, які вони за рахунком — храм і водоспад у Кінських Роздорах. Але що «чудеса» — так це точно!

Газета «Запорізька правда» від 29.07.2010р.

  • «Качество грунтов — основа успешного бизнеса в сельском хозяйстве».

Плодородие почв — залог получения высоких урожаев. К сожалению, в последние десятилетия наблюдается существенная тенденция к их снижению, что обусловлено комплексом факторов — деградацией почв, дефицитом баланса как органических, так и минеральных удобрений.

Поэтому актуальным на сегодня является лабораторное определение компонентов плодородия почвы для дальнейшего принятия мер по её улучшению.

Детальніше>>

Запорожская гидрогеолого-мелиоративная экспедиция может предоставить по данному вопросу исчерпывающую информацию, кроме того, выполняет целый спектр дополнительных работ.

Основные задания, решение которых осуществляет ЗГГМЭ:

— Оценка мелиоративного состояния, выявление причин и тенденций изменений мелиоративного состояния орошаемых и прилегающих к ним земель;

— Оценка качества поверхностных вод (ирригационных каналов, рек, прудов, дренажных сбросов);

— Ведение учета и оценка мелиоративного состояния орошаемых с/х угодий и технического состояния оросительных систем;

— Выполнение наблюдений относительно оценки плодородия почв под воздействием ирригации;

— Определение влияния мелиорации на подтопление орошаемых и прилегающих земель и территорий населенных пунктов;

— Разработка предложений по улучшению мелиоративного состояния и ликвидации подтопления с/х угодий и территорий сельских населенных пунктов.

Если ваше хозяйство нуждается в помощи в решении следующих проблем:

— буровые работы (бурение скважин на воду, поиск и разведка месторождений строительных материалов);

— инженерно-геологические изыскания под индивидуальное строительство;

— определение научно обоснованного режима орошения плодоовощных культур;

— обследование подтопленных территорий с предоставление рекомендаций относительно устранения подтопления;

— изготовление паспортов на ставки, вы можете обратиться к ним.

Лаборатория ЗГГМЭ определяет 20 компонентов в воде и 25 — в почвах.

Вестник украинского проекта развития плодоовощеводства «Добра новина» №4-2010, рубрика «Технологии».

  • «16 липня — день бухгалтера».

В статті розповідається про співробітника Якимівського МУВГ О.М. Голованову. Вона працює головним бухгалтером цього солідного підприємства, отже фінансове благополуччя всіх 206 працівників залежить у тому числі і від сумлінної роботи колективу бухгалтерії, який вона очолює.

Найближчими днями працівники управління щиро вітатимуть свого головного фінансиста з професійним святом — Днем бухгалтера, зичитимуть щастя, здоров'я та нових трудових звершень.

Газета Якимівської райради та райдержадміністрації «Слово трудівника» від 14.07.2010р.

  • «Терпіннівські джерела стануть іншими».

На початку минулого тижня в селі Терпіння розпочалися роботи з реконструкції Терпіннівських джерел, територія яких є заповідною зоною.

Терпінівський сільський голова розповів, що розпочаті роботи стали можливими завдяки ініціативі районної та місцевої влади та підтримки меценатів.

Природа створила унікальні джерела, які зараз є візитною карткою села Терпіння, тому важливо, щоб люди, які приїжджають відпочивати біля них, отримували задоволення і мали змогу купатися у чистій воді.

Газета Мелітопольського району «Новий день» від 10.06.2010р.

  • «Турботи водогосподарників Запоріжжя у поливному сезоні 2010 року»

В Запорізькій області системами іригації і дренажу охоплено близько 11% сільськогосподарських земель. На теперішній час в області налічується 240 тис. га зрошуваних земель.

Протягом 2009 року в області полито майже 50 тис. га зрошуваних земель (20% від наявних). Це третій показник по Україні. Краще всіх використовують зрошувані землі у Мелітопольському (55% від наявних), Якимівському (34%) та Токмацькому районах (22%).

За поливний сезон насосними станціями перекачано 166,3 млн. м3 води та подано на зрошення 66,3 млн. м3, в т.ч. 7,1 млн. м3 у Херсонську область. Це дало можливість отримати врожайність сільгоспкультур на зрошуваних землях, яка значно більше від богарних. Так врожайність озимої пшениці на зрошенні, яка вирощена у ТОВ «Агролюкс» Якимівського району становить 37 ц/га, а на богарі — 19 ц/га; ячменю у ФГ «Істок» відповідно 60,3 ц/га і 17,5 ц/га: кукурудзи на зерно у ТФ ЗАТ «Райз-Максимко» 99 ц/га і 28 ц/га. Такі показники свідчать на користь зрошення.

Підготовка меліоративних систем до роботи в 2010 році почалася в облводгоспі відразу ж після одержання управліннями листів від водокористувачів на завершення поливів.

При здійсненні заходів щодо планування, фінансування та організації проведення ремонтних робіт, відділи управлінь і облводгоспу керуються Положенням про проведення планово-попереджувальних ремонтів меліоративних систем і споруд, Положенням про склад, порядок розробки, експертизі і затвердженні проектів ремонту водогосподарських і меліоративних об'єктів (ВНД-33-3.1-01-98), Порядком визначення вартості ремонту водогосподарських і природоохоронних об'єктів і споруд (ВБН Д.1.1-33-07-2003), а також розробленим облводгоспом Порядком планування, фінансування, організації проведення ремонтних робіт та оформлення документації.

Управління експлуатації на підставі актів обстежень і оцінки технічного стану об'єктів, дефектних актів, складених перед початком підготовки водогосподарських об'єктів до поливного сезону, формують плани ремонтного періоду.

Управліннями облводгоспу проведена робота з водокористувачами по складанню протоколів-намірів на проведення поливів. Запланована площа поливів становить — 74 тис. га. На теперішній час практично укладені всі договори на послуги з подачі води та полито більше 5 тис. га, що у 2 рази більше ніж у 2009 році на цю дату.

Головний інженер Запорізького облводгоспу В. О. Бабешко,
журнал «Водне Господарство України» 3'2010.

  • «Вібродіагностика електромеханічного обладнання»

Агрокліматичні умови півдня України відрізняються значними тепловими ресурсами та несприятливим водним режимом. Середньорічна кількість опадів становить 330…350 мм. Розподіл опадів дуже нерівномірний, основна їх кількість випадає в осінньо-зимовий період.

У таких умовах інтенсивне сільськогосподарське виробництво можливе тільки при якісному і своєчасному поливі сільськогосподарських культур, що значно підвищує вимоги до надійності меліоративних фондів.

Одним з основних чинників, що впливають на надійність і своєчасність поливу, є справний технічний стан насосно-силового обладнання. При цьому справний стан необхідно розглядати не тільки з погляду виходу обладнання з ладу, а й як прогнозований чинник збоїв у роботі. Оскільки в кожному насосному агрегаті функціональним елементом є 4 підшипники кочення (ковзання), стає зрозумілим, як вони впливають на загальну надійність устаткування, зокрема електромеханічного, що має термін експлуатації 30-35 років.

Досвід експлуатації меліоративних систем показує, що стан підшипників визначають за зовнішніми непрямими факторами — шумом і нагрівом.

З 2008 року в Якимівському МУВГ використовується прилад БМ-6 для вимірювання параметрів вібрації підшипників. Вібродіагностика, як один з критеріїв оцінки технічного стану устаткування насосних станцій, дозволяє збільшити надійність об'єктів міжгосподарської мережі, практично повністю виключивши аварійні зупинки. Об'єктивна оцінка технічного стану підшипників насосно-силового устаткування дозволяє істотно зменшити експлуатаційні витрати.

Начальник Якимівського МУВГ І. М. Бохон,
журнал «Водне Господарство України» 3'2010.

  • «Перше професійне свято літа — День меліоратора»

День працівників водного господарства — один з черги славетних радянських «професійних» свят, затверджений ще у 1976 році.

Тому вже далеко не перше десятиріччя працівники водогосподарської галузі відзначають своє свято у першу неділю червня. День меліоратора, як ще називають це свято, у 2010 році припадає на 6 червня.

Для працівників Мелітопольського міжрайонного управління, заснованого у 1989 році, це свято стало вже традиційним. На сьогоднішній день — Мелітопольське МУВГ це 173 працівника, з яких 45 — це інженерно-технічні працівники та керівний склад управління. Саме ці люди забезпечують стале функціонування та обслуговують Приазовський магістральний канал, трубопроводи, понад 100 гідротехнічних споруд і 20 державних насосних станцій. Саме завдяки цьому управління може здійснювати подачу води на 26 тис. га зрошуваних земель та у повних обсягах забезпечувати потреби сільгоспвиробників і населення району у водних ресурсах для цілей зрошення.

Окрім своєї основної функції працівникам управління доводиться постійно вирішувати ряд супутніх питань та здійснювати інші різноманітні функції, які часто вимагають високого рівня професійної підготовки та кваліфікації, це:

— контроль за станом малих річок, загальною довжиною понад 500 км, 49 ставків і 1 водосховища на території Мелітопольського та Приазовського районів, так у 2009 році було здійснено 169 інспекторських перевірок, за результатами яких виписано 12 приписів;

— постійне виконання заходів, пов'язаних з попередженням шкідливої дії вод і ліквідації її наслідків, за допомогою споруд, які знаходяться на балансі управління, приймання участі у роботі районних комісій по організації безаварійного пропуску повені та дощових паводків;

— проведення роботи з пропаганди екологічних знань, бережливого відношення до водних ресурсів;

— здійснення контролю за станом зрошуваних земель.

У день професійного свята хочеться добрим словом відмітити кожного машиніста та працівника Мелітопольського міжрайонного управління водного господарства та усієї галузі меліорації, побажати здоров'я, життєвої наснаги, творчих та цікавих ідей, родинного щастя та професійних успіхів!!!

Рада молоді Мелітопольського МУВГ,
газета «Новий день» від 10.06.2010р.

  • «Про воду, що дає життя».

Стаття присвячена дню працівників водного господарства.

Безводдя здатне перетворити квітучий край на мертву пустелю, звести нанівець важливу працю землеробів, спричинити занепад цілої цивілізації.

Таких прикладів в історії було чимало. І якщо говорити про наш регіон, то навіть дрібний городник знає, які наслідки бувають від посухи в зоні ризикованого землеробства.

Вільнянське міжрайонне управління водного господарства — державна служба, яка і покликана давати життєдайну вологу на наші поля і дачні ділянки.

Газета «Дніпровські вогні» від 05.06.2010р.

  • «Методы повышения эксплуатационной надежности мелиоративных систем на примере объектов Акимовского МУВХ»

Орошаемые земли, являясь страховым фондом для сельхозпроизводителей в крайне неблагоприятных агроклиматических условиях юга Украины, на 80% площадей используются как богарные. Главные причины такой ситуации следующие: 1. Коррозионный износ стальных трубопроводов межхозяйственной и внутри хозяйственной оросительной сети, вызывающий систематические сбои водоподачи в результате порывов, вплоть до полного прекращения работы системы. 2. Физический и моральный износ дождевальных машин. 3. Экономически невыгодная стоимость полива за счет высокой энергоемкости водоподачи.

Сложившаяся в современных условиях хозяйствования острая конкуренция на рынке сельскохозяйственной продукции при постоянном росте стоимости энергоносителей делает сельхозпроизводство на высокоэнергоемких и физически устаревших, ненадежных системах нерентабельным. В результате мощные дорогостоящие системы или простаивают полностью, или используются экстенсивно. Одним из методов возрождения орошаемых земель, решаемых силами управлений водного хозяйства совместно с сельхозпроизводителями, является комплексное повышение эксплуатационной надежности всех элементов мелиоративных систем, а также снижение водо- и энергоемкости полива.

Начальник Акимовского МУВХ И. Н. Бохон,
журнал «Водне господарство України» 2'2010

  • «Зберігаємо не лише водні ресурси»

В останні десятиліття значно збільшився вплив людини на навколишнє природне середовище, так нераціональне господарство завдає нищівного удару природі, навантаження на природне середовище у декілька разів перевищує здатність довкілля до самовідновлення. Колись багатоводні степові річки стали лише малими замуленими потічками, більшість з яких влітку і зовсім пересихає.

Детальніше>>

Тому на сучасному етапі склалась нагальна потреба збереження водних ресурсів нашого краю. Мелітопольським міжрайонним управлінням водного господарства спільно з фахівцями з інших організацій проводиться комплексна робота по контролю за станом водних об'єктів та прибережних захисних смуг, аналізом та динамікою змін гідрологічного стану водойм, попередження та уникнення проявів шкідливої дії води.

Одним з пунктів комплексу заходів щодо збереження водності річок та охорони їх від забруднення, щодо захисту від забруднення води у магістральних та міжгосподарських каналах є необхідність створення у межах прибережних захисних смуг та смуг відведення захисних лісонасаджень (ст. 81, 91 Водного кодексу України).

З метою приведення до належного естетичного та санітарного стану територій поблизу водних об'єктів та каналів, в заплавах річок, прибережних захисних смуг річок та ставків, водоохоронних зон джерел, смуг відведення Приазовського магістрального каналу, на меліоративних системах та водогосподарських спорудах у квітні цього року було проведено «Місячник благоустрою».

Працівниками відділу водних ресурсів було здійснено контроль по упорядкуванню та очистці від сміття прибережних захисних смуг наступних водних об'єктів:

Мелітопольського район:

— парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва «Цілющі джерела», 1,5 км прибережної захисної смуги р.Молочна на території Терпіннівської сільської ради;

— джерела та прибережної захисної смуги р.Тащенак на території Новенської сільської ради;

Приазовського район:

— джерела та 1,2 км прибережної захисної смуги р.Домузгла на території Приазовської селищної ради;

— джерела та 2,0 км прибережної захисної смуги р.Домузга на території Шевченківської сільської ради.

Великий внесок у впорядкування прибережних захисних смуг річок нашого краю вносить ДП «Лісомисливське господарство», вже протягом весняного періоду цього року було озеленено 47,7 га площ прибережних захисних смуг у межах Мелітопольського району, з них 3 га прибережна захисна смуга р.Юшанли, 44,4 га — р.Молочна, а також 12 га у межах Приазовського району, з них 3 га — р.Корсак, 9 га — р.Метрозли.

Мелітопольське МУВГ закликає сільські ради, місцевих жителів, інші організації та установи до подальшої співпраці по озелененню, упорядкування та благоустрою гідрологічних перлин нашого краю!

Начальник відділу водних ресурсів Мелітопольського МУВГ Л. І. Весніна,
газета «Новий день» Мелітопольського району від 29.04.2010р.

  • «МИКОЛІ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ БОХОНУ — 75 РОКІВ».
Бохон М.О.

28 лютого 2010 року відсвяткував 75-річний свій ювілей Микола Олександрович Бохон — колишній начальник Запорізького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства.

Бохон М. О. розпочав трудову діяльність у березні 1951 року робітником Микитського ботанічного саду в Криму. У 1955 році після закінчення Чеботарського сільськогосподарського технікуму по спеціальності техніка-гідротехніка, був направлений на роботу до Узбекістану, де працював в Сурхан-Дарьінському управлінні зрошувальних систем дільничним гідротехніком, інженером-гідрометром.

Детальніше>>

У 1958 році повертається до Криму і по 1961р. працює інженером Жовтневої ремонтно-технічної станції.

У квітні 1961 року Бохон М. О. був запрошений на роботу в Управління Салгірської зрошувальної системи, у якому працював на різних посадах до 1969 року. У той же період Микола Олександрович навчався заочно в Українському інституті інженерів водного господарства, який закінчив у 1968 році і отримав спеціальність інженера-гідротехніка.

У 1969р. Бохон М. О. був направлений Мінводгоспом УРСР працювати до Управління Північно-Кримського каналу головним інженером. У 1973р. він був призначений начальником цього ж управління. На цій посаді працював до жовтня 1981р. з двохрічною перервою, яка була викликана закордонним відрядженням. З березня 1978р. по липень 1980р. знаходився в Іраці, де очолював групу радянських фахівців.

З 1981 по 2002 рр. Бохон М. О. працював начальником Запорізького облводгоспу.

Під його керівництвом Запорізький облводгосп постійно виконував державні плани по введенню зрошуваних земель, поливу сільгоспугідь, освоєнню держаних капіталовкладень, по капітальному та поточному ремонтам.

Бохон М. О. за час роботи на посаді начальника облводгоспу виявив себе досвідченим і умілим організатором колективу, здібним вирішувати самостійно всі питання. Практичний досвід, інтелект і компетентність допомагали Миколі Олександровичу вирішувати нелегкі питання і проблеми нашого часу.

Бохон М. О. має державні нагороди: медаль «За трудовую доблесть», медаль «За доблесний труд. В ознаменование 100-летия со дня рождения В. И. Ленина», орден Трудового Червоного Прапору, медаль «Ветеран праці».

У 1996 році Бохону М. О. Указом Президента України присвоєно почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства України» — за особистий внесок у розвиток водного господарства.

Молодший син Бохон Ігор Миколайович гідно продовжує справу батька — він працює начальником Якимівського міжрайонного управління водного господарства Запорізького облводгоспу.

Журнал «Водне господарство України» 1'2010

  • «Якимівському міжрайонному управлінню водного господарства — 30 років!».

Якимівське управління зрошувальних систем створено 17 січня 1980 року наказом Міністерства меліорації і водного господарства УРСР (у 2005 році перейменовано в міжрайонне управління водного господарства).

Детальніше>>

Запорізька область є зоною ризикованого землеробства. Недостатня кількість та нерівномірний розподіл опадів при частих засухах та суховіях не забезпечують нормального розвитку сільськогосподарських культур на півдні України, спричиняють різке коливання врожайності по роках та зумовлюють нестабільність сільськогосподарського виробництва.

Для отримання гарантованих врожаїв, керівництвом держави було прийнято рішення щодо будівництва на півдні Запорізької та Херсонської областей Каховської та Приазовської зрошувальних систем. Джерелом зрошення є Каховське водосховище. В зоні обслуговування управління 50,6 тис. га зрошувальних земель, 84 км міжгосподарської мережі, 36 державних насосних станцій загальною потужністю 37,9 тис.кВт, продуктивністю 37,9 м3/с.

Для зрошення полів вода подається по двох системах: Каховська зрошувальна система (розподільний канал Р-8, Р-8-1, Р-9), Приазовська зрошувальна система (канал 3-МК).

Господарства-водокористувачі в зоні обслуговування Якимівського МУВГ мають дощувальну техніку в кількості 193 одиниці, серед основних — це «Фрегат» (190 шт.) та «Кубань» (3 шт.).

Обслуговування меліоративних систем здійснюють 4 експлуатаційні дільниці. На сьогодні в штаті управління 264 працівника, з них 47 — інженерно-технічних працівників і 217 — робітники по 18 професіям.

З 2004 року колектив очолює Бохон Ігор Миколайович.

На базі Якимівського МУВГ працює обласний інформаційно-дорадчий центр з метою надання допомоги в питаннях експлуатації і технічного переобладнання зрошувальних систем з використанням сучасних технологій і прогресивних способів поливу. Крім того, влаштований розсадник для вирощування вічнозелених рослин рідкісних в наших краях видів. В майбутньому вони будуть прикрасою території насосних станцій та інформаційно-консультаційного центру.

Якимівське МУВГ отримало ліцензію на проектування будівництва нових і реконструкцію існуючих меліоративних систем, що відкрило нові перспективи для управління. Відділ експлуатації меліоративних систем управління вже випустив декілька проектів по відновленню внутрішньогосподарських мереж для господарств району. Також отримана ліцензія на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури. Пунктів в переліку дозволених робіт багато, ось тільки деякі з них: дозвіл на будівництво водопроводів питної води, ландшафтний дизайн, виготовлення євровікон, нанесення цементно-піщаної ізоляції, ремонт будівель і споруд, та інше.

фото

В управлінні діє мобільний комплекс по зварюванню поліетиленових трубопроводів діаметром від 75 до 250 мм. За 2008-2009 роки зварено 15,2 км поліетиленових трубопроводів.

В Якимівському МУВГ працює електротехнічна лабораторія (ЕТЛ-35), вона призначена для випробування високовольтного обладнання до 35 кВ, перевірки трансформаторів та ізоляторів на міцність згідно вимог ПТЕЕС. Спеціалістами лабораторій успішно використовується придбаний управлінням балансировочний прилад БМ-6, за допомогою якого виконується вібродіагностування стану підшипників насосних агрегатів.

Велика увага приділяється заходам по зниженню енергоємності полива на зрошуваних землях. В управлінні розроблена та затверджена на технічній раді «Програма енергозбереження на 2007-2010рр.». Завдяки цьому економія грошових витрат для господарств-водокористувачів за 2007-2009 роки склала 543,8 тис. грн.

Враховуючи польові умови експлуатації і необхідність відновлення магістральних та внутрішньогосподарських трубопроводів і колекторів насосних станцій, в управлінні модернізований мобільний комплекс для відновлення трубопроводів методом внутрішнього нанесення цементно-піщаної ізоляції. Щорічно відновлюється 600-900 м. трубопроводів різних діаметрів.

Для забезпечення контролю за режимом поливу сільськогосподарських культур в управлінні працює ґрунтова лабораторія і 3 метеопоста.

В управлінні широко використовуються полімерні матеріали в ремонтних роботах по відновленню деталей та вузлів на гідротехнічних спорудах.

На території промбази організований цех по виробництву євровікон із металопластику, цех по виробництву європаркану, тротуарної плитки тощо.

Якимівське міжрайонне управління водного господарства має свою базу відпочинку «Меліоратор» на березі Азовського моря.

Крім функцій, пов'язаних з експлуатацією зрошувальних систем, управління здійснює контроль за дотриманням водоохоронного законодавства на землях водного фонду суб'єктами господарювання в прилеглих охоронних зонах річок. Також проведена робота з відновлення криниць на території Радивонівської, Охримівської сільських рад.

Колектив Якимівського МУВГ активно приймає участь в акціях, присвячених «Дню Довкілля», «Дню води» та інших.

Завдяки тісній та плодотворній співпраці з місцевими органами самоврядування була розроблена і затверджена «Програма розвитку агропромислового комплексу Якимівського району». В 2009 році на виконання програми з районного бюджету виділено 471 тис. грн. на реконструкцію та ремонт внутрігосподарської мережі.

За підсумками комплексної рейтингової оцінки виробничо-господарської діяльності Якимівське МУВГ в 2007 та 2008 роках займає перше місце серед організацій Запорізького облводгоспу.

В Якимівському МУВГ високо цінують досвід ветеранів праці і спеціалістів, які працюють з часу створення управління. Серед них Кірічевська Т. В., Смирнов М. О., Пасохін Б. О., Лукасевич С. І., Василенко Г. Л., Гончаренко Л. Т., Каракольчева Н. І., Есіна Н. В., Саранді О. Д., Дігавцов М. В., Животов Ю. Г., Лакомська Г. І., Степанчук С. В.

Сьогодні перед працівниками Якимівського МУВГ стоїть важлива задача — збереження і утримання в робочому стані гідротехнічних споруд всього меліоративного комплексу, охорона водних ресурсів району, переобладнання насосних станцій для подачі води на невеликі площі зрошення, впровадження сучасних методів поливу.

Колектив Якимівского МУВГ і в наступні роки також відповідально і на високому професійному рівні виконуватиме важливі завдання.

Журнал «Водне господарство України» №1'2010.

  • «Технологія відновлення напірних і всмоктуючих колекторів насосних станцій»

Визначальними чинниками зрошення на Півдні України є складні кліматичні умови і значна нерівномірність розподілу опадів протягом року.

Рентабельне сільськогосподарське виробництво на Півдні можливе тільки за умови своєчасного поливу сільськогосподарських культур, що значно підвищує вимоги до надійності меліоративних фондів. Важливою проблемою при експлуатації насосних станцій є підтримка в працездатному стані пристанційних комунікацій.

У Якимівському МУВГ протягом останніх 4-х років застосовується технологія відновлення колекторів насосних станцій методом нанесення внутрішньої цементно-піщаної ізоляції. Роботи виконуються комплексом МКИ-140, модернізованим фахівцями управління.

Роботи з відновлення колектора виконуються при температурі не нижче 00С у два етапи — підготовчий і основний.

Начальник Якимівського МУВГ І. М. Бохон,
журнал «Водне господарство України» №1'2010.

  • «Тече вода з колодязя».

У Комиш-Зорю повернулася давня біда — підтоплення. Вода у погребах, колодязях, туалетах стоїть на рівні землі, від нуля до одного метра.

— Три роки тому підтоплення було, і ми з ним успішно боролися. А потім протягом трьох років була посуха, і вода з погребів зникла. Ми й заспокоїлися, сподівалися, що так завжди й буде. А тут така сніжна зима, стільки води! — бідкається селищний голова Ігор Гнатуша.

У сорока будинках вода стоїть на рівні землі. А з колодязів по вулицях Садовій, Жовтневій вода виливається через край і збігає в балку.

— Місцева влада може чимсь зарадити?

— Ми ретельно обстежили кожне обійстя, результати зафіксували у відповідних актах, які потім надіслали до районної держадміністрації, управління з надзвичайних ситуацій. У нас у країні багато програм по боротьбі з підтопленням — є державні, обласні, районні, але ж бюджету немає, і вони не діють, бо не фінансуються. А нам потрібен новий дренаж, щоб знизив рівень води хоча б на два метри нижче рівня землі.

Газета «Запорізька правда» від 30.03.2010р.

  • «Днепрогэс готов принять большую воду из России и Беларуси, которая к Запорожью подойдёт в середине апреля».

Днепргэс готов пропустить паводковые воды. Все процессы контролируются. Такой вывод был сделан сегодня по результатам рабочей поездки губернатора Бориса Петрова непосредственно на Днепровскую электростанцию. Глава области, информирует управление по делам прессы и информации облгосадминистрации, выслушал отчет директора Днепровской ГЭС Виктора Кучера, от которого узнал, что все гидротехническое оборудование, механизмы и объекты, обеспечивающие пропуск весеннего паводка, находятся в рабочем состоянии. Кроме того, подписан акт готовности Днепрогэса к пропуску весенней большой воды.

Между прочим, из России и Беларуси в Запорожье ждут ее к середине апреля. Однако, как подчеркивают специалисты, возможности Днепрогэса превышают масштабы ожидаемого паводка. Беспокоиться, следовательно, не о чем.

Газета «Миг» от 29.03.2010 г.

  • «22 марта — Всемирный день воды»

В статье идёт речь о Всемирном дне воды.

Основные цели проведения Всемирного дня водных ресурсов:

— способствовать принятию соответствующих мер для решения проблемы снабжения населения питьевой водой;

— информировать общественность о важности охраны и сохранения ресурсов пресной воды и водных ресурсов в целом;

— привлечь к празднованию Всемирного дня водных ресурсов правительства, международные агентства, неправительственные организации и частный сектор.

Вода необходима для нормальной жизнедеятельности всех живых организмов на Земле.

Мы настолько привыкли к воде, что редко думаем о её значении в жизни Земли.

Начальник отдела водопользования Приднепровского МУВХ Головко О. П.,
газета «Балковские вести» от 25.03.2010г. №6.

  • «Чиста вода для здорового світу»

22 березня 2010 року світова спільнота відзначатиме Всесвітній день води, проведення якого започатковано у 1992 році генеральною Асамблеєю Об'єднаних націй.

Цього року Всесвітній день води присвячено проблемам якості води, він проходить під гаслом «Чиста вода для здорового світу» і має привернути увагу до необхідності покращення якості води.

Начальник відділу водних ресурсів Мелітопольського МУВГ Весніна Л. І.,
газета «Новий день» від 25.03.2010р.

  • «Чиста вода для здорового світу»

В статті розповідається про День води.

В наш час, як ніколи, людство усвідомлює обмеженість та вразливість водних ресурсів. Прискорення темпів індустріалізації та урбанізації призвело до погіршення якості водних ресурсів, до їх забруднення та виснаження.

Є відомості про те, що 1,5 млрд. людей не мають чистої води. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, майже 3 млрд. жителів планети користуються неякісною питною водою.

Ынженер з використання водних ресурсів Веселівського МУВГ Старжинська Н. С.,
районна газета «Колос» від 20.03.2010р.

  • «Самое уникальное явление на земле — вода».

В статье идёт речь о роли воды в нашей жизни, о праздновании Всемирного дня водных ресурсов. Этот день — ещё один повод для обсуждения мер по решению проблем снабжения населения питьевой водой, для информирования общественности о важности сохранения пресной воды и водных ресурсов в целом.

Очень важно распоряжаться водными ресурсами рационально, сбалансировано удовлетворяя потребности в воде.

Газета «Знамя труда» Каменско-Днепровского района от 20.03.2010г.

  • «Чистая вода для здорового мира»

Вода — самая важная составляющая жизни человека и всего живого на земле, необходимый ресурс стабильного развития каждой страны.

Среди всех пресных водных ресурсов самыми доступными для использования человеком являются речные воды, однако их объём составляет всего 0,002% от общих запасов воды на земле.

22 марта мировая общественность празднует Всемирный День воды. Тема Всемирного Дня воды 2010 года посвящена проблемам качества воды. Он будет проходить под лозунгом «Чистая вода для здорового мира».

Вода всё больше становиться экономическим ресурсом. Увеличиваются требования не только к количественным её показателям, но и к качественным. Пригодная к употреблению вода пресная вода сосредоточена преимущественно в подземных водных горизонтах, а также реках.

Водные ресурсы Украины состоят из речного стока, который формируется на её территории и стока, который поступает с территории республики Беларусь и России по Днепру, Десне и Северскому Донцу, а также из запасов подземных вод.

Начальник отдела водопользования Акимовского МУВХ Т. В. Киричевская,
газета «Слово трудівника» Акимовской райгосадминистрации и райрады от 20.03.2010г.

  • «Молочний лиман: є підстави для оптимізму».

Недавній Указ Президента України (від 15 лютого 2010р.) про створення Приазовського національного природного парку, який охоплює територію Бердянського, Мелітопольського, Приазовського й Якимівського районів площею 78126,92 гектара вселяє надію. Адже рішення довгоочікуване для нашої області, бо дає можливість системно вирішувати проблеми, пов'язані, зокрема, з Молочним лиманом, який протягом останніх років гине на очах у людей.

Детальніше>>

Усім державним органам управління та контролю добре відома ситуація на Молочному лимані, але впроваджувати ефективні заходи ніхто не має бажання, або один одному заважають у цьому. Фундаментом всіх підходів до вирішення проблеми Молочного лиману на перших етапах є державне фінансування. Саме відсутність коштів не дає можливості прийняти план з порятунку лиману. На кожному рівні — місцевому, обласному, державному — є власні погляди на вирішення проблеми, а відповідно й на механізми витрачання державних багатотисячних надходжень. Причому, тепер не обговорюються питання, як запобігти замулюванню протоки, яку гідротехнічну будову необхідно створити, яким чином боротися з піском у протоці. Питання стоїть в іншій площині — у фінансовій, а саме — яка установа буде контролювати бюджетні надходження.

У результаті цього проблемами Молочного лиману бажають опікуватися різноманітні організації та державні інституції — селищні ради, районні державні адміністрації, ЗАТ «Міждержавний майновий комплекс Росія-Україна», ТОВ АП «Сини Моря-Мотор Січ», НПО «Молочний лиман» та ін. Наскільки їхня діяльність буде ефективною, сказати важко. Так, наприклад, ТОВ АП «Сини Моря-Мотор Січ» опікується Молочним лиманом вже кілька років і, як правило, за рахунок державних коштів, а проблема не вирішується. Кошти витрачаються в каламутній воді, а лиман з його унікальною флорою та фауною гине.

Основною проблемою більшості зазначених організацій є відсутність природоохоронних поглядів на використання Молочного лиману. Більшість з них має метою використовувати природні ресурси лиману, не озираючись на наслідки та екологічні проблеми, а приватний статус обмежив би можливість їхнього контролю та впливу на них природоохоронних установ.

Зовсім іншим, на нашу думку, є погляд науковців. Понад десять років тому вони запропонували іншу форму управління даною водоймою. Основною їхньою ідеєю було створення Національного природного парку «Приазовський», який би об'єднав Утлюцький та Молочний лимани, морське узбережжя та акваторії в єдину природоохоронну установу. Державний статус, національний рівень фінансування, наукові підходи, можливість контролю — це ті плюси, які б дали можливість більш ефективно використовувати ресурси лиману та вирішувати його екологічні проблеми.

На жаль, ця ідея тоді не знайшла підтримки в чиновників нашої держави. Понад десять років документи зі створення НПП «Приазовський» блукали коридорами влади, періодично поновлюючись новими погодженнями та документами. Нарешті, природний парк створено, є надія, що на Молочному лимані розпочнеться комплексне вирішення проблеми.

Запорізька обласна газета «Запорізька правда» від 25.02.2010р.

  • «Сніг зник, а проблема залишилась».

Це інтерв'ю селищного голови Кіяшко П. М. Незважаючи на всі труднощі, Веселівська селищна рада оптимізму не втрачає. При мізерному фінансуванні вона робить все можливе, щоб мінімізувати удари стихії. При постійній роботі ДНС-9 вдалося не допустити затоплення та встановити стабільний рівень води. За одну добу відкачується об'єм води майже 2,5 тис. м3, а витрати на електроенергію складають 600 грн. на добу. Насосна станція має більшу технічну можливість для відкачування води, але у зв'язку з неприйняттям бюджету, Веселівська селищна рада працює по 1/12 виконання бюджету 2009 року, тому коштів на включення додаткових потужностей не вистачає.

Веселівська районна газета «Колос» від 24.02.2010 р. №15.

  • «Поки що дренаж справляється».

У селищі Пришиб Михайлівського району добре пам'ятають страшний паводок 1998 року, коли все селище плавало у воді, у результаті чого були пошкоджені десятки будинків, загинули дерева. Нині у Пришибській селищній раді постійно відслідковують рівень ґрунтових вод. Зараз вони дещо піднялися і знаходяться на позначці 4 метри 30 сантиметрів.

Поки що загрози немає. Далі все залежатиме від кількості опадів, якщо «верхня» і «нижня» вода з'єднуються, тоді й виникають найбільші проблеми, — говорить спеціаліст селищної ради Ірина Сіманович, яка виконує обов'язки техніка-будівельника. — На випадок підтоплень у нас є техніка, є насоси для відкачування води та рукави. Все це зберігається у комунгоспі. Кілька років тому на околиці Пришиба у найбільш проблемному місці біля трансформатора встановили насос, за яким постійно слідкує спеціаліст Михайлівської зрошувальної системи. У разі потреби цей насос прискорює відкачування води далі у поле за межі селища.

Слід зазначити, що вся центральна та західна частини Пришиба «порізані» дренажними каналами, що переважно знаходяться у людських городах, а під землею прокладені ще й дренажні труби. Вздовж східної околиці 1998 року прорили водовідвідний канал. Як відзначають у селищній раді, після минулих підтоплень місцеві жителі уважніше і відповідальніше ставляться до дренажних систем. Ірина Сіманович час від часу перевіряє арики, чи всі вони доглянуті, немає засипаних чи засмічених. Та й буває, якщо побачить господар чужу людину, підійде поцікавиться, що той на «дренажі» робить.

А часті підняття ґрунтових вод та підтоплення змусили жителів Пришиба будувати підвали на своїх подвір'ях за новим способом. Як розповіла нам депутат селищної ради Людмила Добичина, їхня вулиця Шевченка найбільше потерпає під час підтоплень, підвали з вирощеною картоплею та іншими продуктовими запасами заливає вода. Відтак люди вигадали свою технологію — підвал викопують лише на метрову глибину, а зверху роблять надбудову, яку засипають шаром землі. Ось таке пришибське ноу-хау. А що вдієш, коли життя примушує викручуватись?

Аналізуючи ситуацію у районі, заступник голови райдержадміністрації Віталій Матросов зазначив, що згідно з Державною програмою боротьби з підтопленнями періодично проводиться прочищення так званого східного скидного колектора. Він пролягає балкою Турсулак (русло колишньої однойменної річки) і фактично забезпечує природний відтік води. Саме колектор та інші дренажні системи поки що убезпечують населені пункти району від масштабних підтоплень.

Запорізька обласна газета «Запорізька правда» від 23.02.2010р.

  • «Ой, не біжи, вода, так швидко...».

Те, про що останнім часом говорили з острахом, схоже, справджується: з теплом несподівано — а може й очікувано? — пішла по Запоріжжю тала вода. Її багато, і нині вже лунають перші тривожні дзвіночки, які сповіщають про паводкові явища на окремих територіях регіону. Ось чим доводиться займатися нині рятувальникам.

За 200 метрів від КПП ЗАЕС та у ЗОШ №4 у місті Енергодарі вони відкачали багато води.

Тривожні повідомлення надходять із Приазовського району. До 15 сантиметрів піднялася вода в житлових будинках по вулиці Котовського у селі Дунаївка. Не краща ситуація склалася й у Новокостянтинівці, надали допомогу «еменесівці» Богданівській середній школі, відкачавши воду з підвального приміщення.

У Мелітопольському районі у селі Вознесенка вода підтопила цілий гектар земельних ділянок, сталася загроза підтоплення сільських помешкань. У Мелітополі на перехресті провулку Ломоносова та вулиці Свободи ситуація ідентична: вода піднялася до 30 сантиметрів, затопивши гектар земельних угідь і підтопивши людські оселі.

У Чернігівському районі — також непереливки. У Хмельницькій ЗОШ 1-3 ступенів вода з'явилася у підвалі. Завдяки злагодженим діям МНС ситуацію було врятовано.

А в обласному центрі перший тривожний сигнал з'явився на проспекті Металургів: виникла загроза підтоплення підвалу в одному з житлових будинків. Рятувальники не лише відкачали воду, але й ломами розбили лід і відвели потоки.

За словами помічника очільника ГУ МНС у Запорізькій області Юлії Баришевої, для відкачування води підрозділи залучали 13 разів. Але заспокоюватися рано, управління МНС постійно контролює гідрологічну ситуацію в регіоні, щоб не сталося біди.

Запорізька обласна газета «Запорізька правда» від 18.02.2010р.

  • «Вода заливает сёла Приазовья и Мелитопольщины».

Второй день спасатели Приазовского райотдела МЧС во главе с начальником отдела РГА по вопросам чрезвычайных ситуаций С. Миховым борются с водой, которая топит села района. По его словам, 15 февраля спасатели работали в Дунаевке и Волне. В Дунаевке вода залила девять частных домов. Село Волна находится в степи, поэтому там вода разлилась ещё сильнее. Пришлось очистить водоотводной канал и перерыть второстепенную дорогу, чтобы осушить территорию.

Своими силами при помощи помпы с водой, которая залила подвалы, боролась администрация школ во Владимировке и Богдановке. Сейчас укрепляют дамбы в Строгановке, позже спасатели переместятся в Чкалово.

В Константиновке совместными усилиями был остановлен большой поток воды.

Мелитопольская районная газета «Мелитопольские ведомости» от 17.02.2010г.

  • «Вода, вода, кругом вода».

Обильные осадки, которыми попотчевала нас природа этой зимой, и промерзшая на несколько десятков сантиметров почва стали причиной того, что талая вода с полей «пришла» в город и снова, как и в 2004г. (рекордный по количеству осадков год за 50 лет), затопила сотни частных дворов в Мелитополе.

Жители части ул. Запорожской 15 февраля стали свидетелями того, как вода сплошным потоком начала прибывать на их огороды, заполняла подвалы и дворы.

Зам. начальника Мелитопольского УЖКХ Олег Дьяков говорит, что, к сожалению, это проблема не только жителей ул. Запорожской. Вечером 15 февраля и часть ночи коммунальщики расчищали замусоренные дренажные каналы по ул. Свободы, силами МЧС и КП «Мелитополькоммунтранс» откачивали воду. 16 февраля уровень воды немного спал. К счастью, в дома вода не попала. Ул. Запорожская пострадала из-за дороги, которую самостоятельно насыпали владельцы соседних с улицей дач. Дорогу перекопали, чтобы вода ушла. Теперь остается только ждать, пока ее уровень спадет — вывести технику на подтопленные участки невозможно.

Ничего удивительного в подтоплении нет, — считает Тамара Мерхалева, начальник метеостанции «Мелитополь». — Если учесть, что количество осадков этой зимой в два раза больше обычной нормы — 243,3 мм против 110 мм. Почва промерзла в городе на 18 мм, на полях, по данным на 16 февраля — на 47 мм.

Талая вода с полей уходит в реку. И хоть прогнозы гидрологов государственной гидрометеослужбы (г. Донецк) оптимистичные (уровень Молочной сейчас не выше обычного), уверенности, что река не разольется, во всяком случае на некоторых участках, у них нет. В зоне риска те места, на которых усилиями человека, активно засоряющего реку, созданы многочисленные дамбы.

Мелитопольская районная газета «Мелитопольские ведомости» от 17.02.2010г.

  • «Счастье пить».

Под боком у Запорожья мечтают об обычной чистой воде.

В XXI веке, когда человечество окучивает космическое пространство, внедряет нанотехнологии и подумывает о клонировании людей, многие земляне не имеют жизненно необходимого продукта — воды.

Детальніше>>

Напиться вдоволь чистой вкусной воды — мечта миллионов. И чтобы в этом убедиться, не обязательно ехать в пустыню. Многие жители нашего плодородного региона тоже не могут полностью утолить жажду, экономят воду по каплям или же пьют сомнительную H2О на свой страх и риск. «Индустриалка» начинает цикл публикаций о качестве питьевой воды и доступе к ней в Запорожской области. Первый наш репортаж — из Вольнянска.

В декабре прошлого года в небольшом селе Любимовка произошел технологический прорыв: запустили водовод. Местные жители 10 лет мучились без цивилизованного водоснабжения, перебиваясь водой из райцентра: дважды в неделю приезжала водовозка, люди выставляли вдоль дороги ведра, кастрюли… У кого была возможность, заливали впрок воду в бассейны (бассейнами в сельской местности часто называют вырытые в земле забетонированные резервуары для хранения воды). А ведь вода, которая застаивается в бассейнах без циркуляции, здоровья потребителям не добавляет.

От Вольнянска до Любимовки — смешное расстояние 3,3 км. Чтобы сюда, наконец, протянули «дорогу жизни», сельчане обили немало порогов. При новом главе Любимовского сельсовета Галине Марчук дело тронулось с места. Правда, на трубы, проложенные непосредственно по улицам, государство так и не раскошелилось: люди прокладывали их за собственный счет, скинувшись по 1200 грн. с каждого двора. Помогли и местные фермеры: если б не они, каждый двор заплатил бы на 600 грн. дороже — для рядового крестьянина сумма ощутимая.

По данным Вольнянской райСЭС, в районе из 105 населенных пунктов 44 живут на привозной воде, которая часто берется из неустановленных источников. Либо же крестьяне черпают воду из колодцев, артезианских скважин. Она по химическому составу, микробиологии, радионуклидам не отвечает нормам и может использоваться только в качестве технической. А там, где сохранились водопроводы или их остатки, введенные в эксплуатацию 20-30 лет назад (а то и раньше), систему подачи воды давно пора менять. Насосные станции, сами водопроводы, водонапорные башни, водораздельные магистральные и уличные сети то и дело выходят из строя. Пока эти дыры латают, людям приходится терпеть.

Вода из открытых водоемов — отдельная история: ее бактериологическая загрязненность превышает норму в разы — от двух до пяти. Чемпионы по скверной воде — села, подведомственные Днепровскому сельсовету. В общей сложности на территории сельсовета проживает около 3000 человек. Нормальной воды здесь не видели больше 20 лет, с того времени как водопровод, находившийся на балансе «Запорожстали», стал бесхозным. Очистные сооружения сломались, водопровод официально перевели в разряд технических, но местный народ, не имея другого выхода, продолжает на свой страх и риск употреблять воду, которую качают… непосредственно из Днепра.

Запорожская областная ежедневная газета «Индустриальное Запорожье» от 11.02.2010г.

  • «Щоб велика вода лиха не завдала».

У негоду «плавають» ледь не половина районів області. Потерпають від великої води населені пункти Михайлівського, Вільнянського, Веселівського, Мелітопольського, Оріхівського та інших районів. Як це було в тому ж 2006-му. В одних селах неправильно використовували зрошення — вилили води стільки, що й для очерету забагато, в інших не прочистили дренажну систему, а подекуди стічні канави просто закидали сміттям. А через те, що під мостами створилися затори з льоду та сміття, воді просто нікуди було подітися, вона пішла по погребах, вулицях, підтоплювала будинки, господарські споруди.

Чи не повториться те саме нинішньої весни? Начальник Запорізького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства Володимир Шляховчук налаштований оптимістично. Перш за все, за його словами, в управлінні діє наказ щодо готовності до будь-яких примх погоди, уточнюється схема оповіщення. Визначені заходи з підготовки до повеней і підтоплень. Обстежуються перетини рік із магістральними дорогами, визначається пропускна здатність мостів, а також готові до роботи відкачувальні засоби.

На балансі управління — 20 дренажних насосних станцій. Нині вони включаються в роботу поступово, адже рівень води ще невеликий. Зараз працюють лише три — в Кам'янсько-Дніпровському, Михайлівському й Токмацькому районах.

У розпорядженні управління — підвідомча експедиція, з якою ми визначили перелік населених пунктів, що ймовірно можуть потрапити в зону підтоплення й повені 2010 року, — розповів Володимир Андрійович. — Таких сіл, міст і селищ 320. Нині підтопленими є чотири: у Великобілозерському (сам райцентр), Токмацькому — Червоногірка й Садове та в Якимівському — село Червоне. Ці населені пункти розміщені в заплавах річок. До них перших прийшло підтоплення.

В області, за словами керівника управління, постійно діють 6293 свердловини спостереження, за якими спеціалісти визначають рівень води (проводять моніторинг), ведуть журнали, відзначають у них показники й доповідають по інстанції. Диспетчерські служби працюють цілодобово.

Газета «Запорізька правда» від 07.02.2010р.

  • «Меры по предупреждению паводка»

Водные проблемы возникают в четырёх случаях:

— когда воды нет или её недостаточно;

— когда её количество не отвечает социальным экологическим и хозяйственным требованиям;

— когда режим водных объектов не соответствует оптимальному функционированию экосистем;

— и когда от избытка воды обжитые территории страдают от наводнения.

Нынешняя зима, как раз и может поставить нас в зависимость от четвёртого фактора — наводнение, дожденые и снеговые паводки.

С целью своевременного и безаварийного пропуска паводка в Акимовском МУВХ издан приказ «Про підготовчі заходи по пропуску зимово-весняної повені і дощових паводків в 2010 році».

Создан запас горючего, песка, щебня. Организован ежедневный контроль за уровнем воды на р. Б. Утлюк перед селом Новоданиловка, а также на р. М. Утлюк в районе моста в пгт. Акимовка.

Будем надеяться, что проблему избытка воды удастся решить с наименьшими потерями.

Ведущий инженер-гидротехник Соколовская Н. В.,
газета Акимовского МУВХ «Водное зеркало» от 02.02.2010г. №3.

  • «Проблеми Молочного лиману вирішуватимуться комплексно».

Відбулася нарада, у якій взяли участь заступник голови Запорізької обласної ради Леонід Анісімов, голова постійної комісії з питань екології і природокористування Олег Сквірський, а також представники Мелітопольського, Якимівського і Приазовського районів. Учасники наради обговорили проблеми гідрологічного заповідника загальнодержавного значення «Молочний лиман».

Вів нараду перший заступник голови обласної держадміністрації Олександр Бережний.

Учасники наради відзначали, що проблеми Молочного лиману — це питання не тільки обласного, а й загальнодержавного і міжнародного значення. У гідрологічному заповіднику нерестяться цінні породи риб Азовського моря, а на його берегах розташовані місця гніздування різноманітних птахів. Проблема розчищення гирла не повинна залишатися «головним болем» тільки для чиновників. До процесу треба залучати і тих бізнесменів, які ведуть вилов риби в цьому районі. Приміром, надійшла пропозиція, щоб міжобласна Південно-Азовська спілка риболовецьких колгоспів у 2010 році на пайових засадах провела фінансування робіт з розчищення гирла заповідника.

Запорізька обласна газета «Запорізька правда» від 02.02.2010р.

  • В Запорожье решают проблемы «Молочного лимана».

В ходе заседания, посвященного проблемам гидрологического заказника общегосударственного значения «Молочный лиман», депутаты Запорожского областного совета пришли к мнению, что вопрос чистки гирла не должен оставаться проблемой только для чиновников. Необходимо привлекать к процессу и тех бизнесменов, которые ведут лов рыбы в этом районе.

По словам заместителя председателя Запорожского областного совета Леонида Анисимова, проблемы Молочного лимана — это вопрос не только областного уровня, он имеет общегосударственное и международное значение, сообщает пресс-служба облсовета.

В гидрологическом заказнике нерестятся ценные сорта рыб Азовского моря, а на его берегах расположены места гнездования разнообразных птиц. Необходимо, чтобы ускорился процесс подписания Указа президента о создании Национального природного парка «Приазовский», что поможет сформировать комплексный подход к решению проблемы Молочного лимана, — уверен Анисимов.

Газета «Запорожское время» от 29.01.2010 г.

  • «Молочний лиман і його відродження».

В обласній раді під керівництвом голови Олександра Нефьодова відбулася робоча нарада в рамках програми ЗАТ «Міждержавний майновий комплекс Росія-Україна», на якій розглядався проект Меморандуму «Про комплексне вирішення екологічних проблем гідрологічного заповідника загальнодержавного значення «Молочний лиман» і трьох районів Запорізької області (Якимівського, Приазовського і Мелітопольського), що прилягають до нього».

В обговоренні проекту взяли участь керівники Мелітопольського, Приазовського і Якимівського районів, представники російських інвесторів та голова постійної комісії з питань екології і природокористування Олег Сквірський.

Відкриваючи засідання, Олександр Нефьодов відзначив:

Необхідність порятунку Молочного лиману ні в кого не викликає сумніву. Облрада й районні ради готові розглянути будь-які інвестиційні проекти, спрямовані на відновлення екосистеми гідрологічного заповідника. Проте ми хотіли, щоб порятунок Молочного лиману, окрім екологічної, ніс у собі ще й соціальну складову — наприклад, відновлення дитячих санаторіїв, створення нових робочих місць.

Представники ЗАТ «Міждержавний майновий комплекс Росія-Україна» розповіли, що головне природне призначення Молочного лиману — це нерестовище цінних сортів риб (осетрових, піленгасу та інших) і бальнеологічний курорт. Тому інвестиції працюватимуть за цими двома напрямками. Спочатку план передбачає розчищення річок, що живлять лиман, і відновлення гідрорежиму на гирлі. Паралельно з цими природоохоронними заходами розпочнеться будівництво декількох рибозаводів із розведення мальків. Враховуючи унікальні лікувальні властивості Молочного лиману, росіяни готові вкласти кошти у відновлення курортної інфраструктури. З'являться нові робочі місця, збільшаться податкові відрахування до місцевих бюджетів.

Після довгого й конструктивного обговорення було ухвалено рішення: після детального опрацювання тексту Меморандуму юристами й екологами винести його на розгляд сесії обласної ради.

Запорізька обласна газета «Запорізька правда» від 22.01.2010р.

1/15

фото
назад
вперед
закрити

Про БУВР річок Приазов'я

pdf Положення про БУВР річок Приазов'я

Структура управління

Основні завдання

Керівництво

Підвідомчі організації

Етапи розвитку

Нормативні документи

Вакансії

Діяльність

Основні пріоритети діяльності на 2017 рік

Водогосподарська обстановка

Моніторинг

Звіти БУВР річок Приазов'я

Протидія корупції

Платежі за оренду водних об'єктів

Публічні закупівлі

Послуги

Звернення громадян

Прийом громадян

Прес-центр

Анонси подій

Новини

Огляд преси

Друкарські видання

Виступи на телебаченні

Публічна інформація

Інформація

Інформація про пропуск паводку

Інформація про полив

Водні ресурси

Пошук водних об'єктів (тестування)

Меліорація

Дорадчий центр

Застосування мобільного комплексу

Водовимірювальна лабораторія

Система рибозахисту ЕГРЗ-М

jpg Карта меліоративного фонду області

jpg Карта-схема водних об'єктів Запорізької області

jpg Гідрографічне районування водогосподарських ділянок Запорізької області

Охорона праці

Корисні посилання

Сектор територіального органу Держводагентства

Фотогалерея

Райони

Річки

Лимани, водосховища

Канали, насосні станції

Азовське море

Джерела

Контактна інформація

Басейнове управління водних ресурсів річок Приазов'я © 2007-2018