Запорізьке обласне управління водних ресурсів
Запорізьке обласне управління водних ресурсів

Архів преси за 2009 рік

  • «Федотова коса тоне».

В результаті негоди сталося часткове підтоплення на Федотовій косі в смт. Кирилівка Якимівського району: посилився східний вітер до 20 м/с, в результаті чого на Азовському морі піднявся шторм до 6 балів. Відбулося підтоплення 65-ти баз відпочинку загальною площею орієнтовно 70 га. Товща води складала 30-50 см. Рятувальники ПДПЧ-39 з охорони смт. Кирилівка вивезли з коси 13 чоловік, які потребували евакуації. Інші люди виїхали на своєму особистому транспорті. Постраждалих внаслідок підтоплення немає.

Створений штаб для ліквідації наслідків підтоплення. Для розчищення доріг задіяна техніка ТОВ «Азовкомсервіс». Для ліквідації наслідків підтоплення напоготові знаходиться спецтехніка ПДПЧ-39 та трактори ТОВ «Приморський».

Газета «Міг» від 18.12.2009 р.

  • «Восстановление межхозяйственной сети НС-59 МК».

Согласно решения районного совета по Программе развития агропромышленного комплекса Акимовского района на 2007-2010гг., из районного бюджета были выделены денежные средства в сумме 148,7 тыс. грн. на реконструкцию внутрихозяйственной сети на НС-59 МК.

С начала декабря приступили к работам по демонтажу вышедшего из эксплуатации внутрихозяйственного трубопровода протяжностью 396 м из стальной трубы диаметром 400 мм.

Параллельно велись работы по сварке трубы ПЭ 80 диаметром 250 мм, которая будет уложена в траншею вместо металлической.

Начальник ЭУ №3 Рукяков С.А.,
газета Акимовского МУВХ «Водное зеркало» от 08.12.2009г.

  • «Молочний лиман на порозі екологічної катастрофи».

…Історія ця, з огляду на термін давності проблеми, вже, як кажуть, «з бородою». Принаймні, «Запорізька правда» повертається до неї час від часу, починаючи з осені 2001 року. Саме тоді, в листопаді, на порозі холодів, було врятовано Молочний лиман від замерзання та мільярди особин піленгасу, який відкладає там ікру, зимує, росте. Тоді наша газета разом з одним із телеканалів обласного центру підготувала репортаж про те, як за короткий час були проведені розчисні роботи на протоці, що з'єднує лиман з морем.

На жаль, ця протока має одну і дуже суттєву особливість: замулюється. І коли це відбувається, то страждає лиман, який не поповнюється водою, а також усе живе, що в ньому знаходиться. А раз так, то її треба розчищати, даючи, таким чином, можливість лиману функціонувати у звичному для нього гідрологічному режимі.

Здавалося, нічого особливого в цьому немає. Але не зовсім так. Проблема існування повноцінної протоки періодично змушує до неї повертатися і викликає тривогу за долю унікального державного заказника «Молочний лиман», створеного ще в далекому 1974 році. Тоді в його характеристиці зазначалося, що лиман завдовжки 40 кілометрів і завширшки 5-9 кілометрів є напівзакритим водоймищем Азовського моря. Крім того, що він характерний цілющими грязями та ропою, лиман ще є й місцем нересту та нагулу цінних видів риб. А на його островах та в очеретах гніздяться багато видів водоплаваючих та болотних птахів. Згідно з постановою Ради Міністрів УРСР, лиман (заказник) перебував у віданні рибколгоспу «Сини моря» Якимівського району, який успішно давав раду цій протоці, тобто підтримував її в нормальному режимі. І в «добрі, старі часи» не було ніяких проблем.

Ситуація ускладнюється не лише тим, що під загрозою залишаються риба і птиця. На узбережжі лиману — до трьох десятків оздоровчих дитячих таборів, які в один прекрасний час можуть припинити своє існування. Ну скажіть, хто захоче платити гроші за відпочинок на лимані, коли йти до води доводиться мало не кілометр? А це дійсно так: за останній час лиман втратив понад кілометр водного дзеркала. Там, де колись хлюпали теплі хвильки, тепер порепана суша, яка чимось нагадує марсіанські пейзажі.

Запорізька обласна газета «Запорізька правда» від 24.11.2009р.

  • «Якісну воду — у держрезерв?»

Під час першого засідання Нацради зі сталого розвитку науковці, представники громадських організацій і влади розглянули проект концепції сталого розвитку, підготовлений Національною академією наук. Серед гострих питань порядку денного були такі: забезпечення населення якісною водою, збереження біологічної безпеки і введення обов'язкового маркування продуктів харчування з вмістом ГМО та створення відповідної мережі лабораторій.

На реалізацію проектів, спрямованих на вироблення нового національного стандарту питної води, наближеного до євростандартів, та поліпшення її якості в Україні, у 2010-2012 роках буде залучено близько 1 млрд. дол. США, у тому числі з держбюджету і місцевих бюджетів, зазначив міністр економіки Богдан Данилишин. При цьому він уточнив, що більша частина коштів надійде з міжнародних організацій, які дають асигнування на відповідні пілотні проекти. За інформацією Б. Данилишина, нині вже є відповідні напрацювання та проекти для розв'язання проблем з водою у Донецько-Придністровському регіоні.

Водночас, як наголосив міністр охорони навколишнього природного середовища Георгій Філіпчук, в Україні треба створити держрезерв підземної артезіанської води для швидкого забезпечення питною водою населення у разі виникнення техногенної катастрофи, зокрема можливого прориву колектора в районі Дніпра. Оази підземних артезіанських вод треба законодавчо захистити від будь-яких посягань та господарської діяльності, надавши їм статус стратегічних об'єктів.

Газета центральних органів виконавчої влади України «Урядовий кур'єр» від 05.11.2009р. №205.

  • «Работы по устройству водомерного узла продолжаются».

В статье идёт речь о работах по устройству водомерного узла. На сегодняшний день уже утрамбовано основание и уложены две стальные трубы диаметром 800 мм, произведено устройство опалубка и ведётся бетонирование колодца для обслуживания датчиков водоучёта.

Работы ведутся силами машинистов НС 2-3 МК и осмотрщиками ГТО.

Слаженная работа намного ускорит выполнение запланированных работ, а следовательно к следующему поливному сезону расход воды, поступающей из магистрального канала, будет определяться уже по установленным водоучитывающим приборам.

Газета Акимовского МУВХ «Водное зеркало» от 03.11.2009г.

  • «Поливной сезон 2009 — завершён».

Завершился поливой сезон 2009 года.

На поля района подано 18,9 млн. м3 воды, полито 18,2 тыс. гектаров физической площади, выполнено 43 тыс. гектарополивов.

Срывов подачи воды за поливной сезон не было и это большая заслуга всего коллектива управления, но в первую очередь машинистов, диспетчеров, осмотрщиков, начальников участков.

Начальник отдела водопользования Киричевская Т. В.,
газета Акимовского МУВХ «Водное зеркало» от 27.10.2009г. №41.

  • «Энергосбережение — важная забота мелиораторов»

В условиях глобального экономического кризиса и роста цен на энергоресурсы в Украине всё более остро встаёт вопрос энергосбережения. Тем более актуальна проблема для сельхозпроизводителей Акимовского района, т.к. особенности климата этого края делают чрезмерно востребованным орошение сельскохозяйственных земель, что само по себе является довольно энергозатратным, а значит и дорогостоящим видом деятельности. В целях экономии энергоресурсов, а следовательно и средств хозяйств-водопользователей, в Акимовском МУВХ проводятся мероприятия по снижению энергоёмкости водоподачи для полива сельскохозяйственных за счёт уменьшения энергопотребления насосно-силового оборудования при сохранении его производительности.

Главный метролог Акимовского МУВХ Рукас М. К.,
газета Акимовского районного совета и райгосадминистрации «Слово трудовика» от 14.10.2009 г.

  • «Работы по устройству водомерного узла».

В течении последних 2-х лет между Акимовским и Мелитопольским МУВХ особенно остро возникли разногласия по вопросу потерь воды на испарение и фильтрацию из канала 3 МК. На прошедшем в июне месяце текущего года совещании под руководством начальника облводхоза было принято окончательное решение о необходимости организации приборного водоучёта на канале 3 МК.

На сегодняшний день разобрана облицовка канала на протяжении 30 метров, спланировано основание под укладку труб, разработан котлован под колодец для размещения датчиков ультразвукового разходомера и котлованы под входной и выходной оголовки.

Работы выполняются силами машинистов и ремонтников русла канала 3 МК под руководством начальника эксплуатационного участка № 4 Питюкина В. Н.

Газета Акимовского МУВХ «Водное зеркало» от 13.10.2009г.

  • «Состоялся семинар»

В конце сентября 2009 года на базе Красногвардейского МУВХ (Крымского водхоза) состоялся семинар «Внедрение современных средств водоучёта», «Использование полимерных материалов в производстве».

На семинар были приглашены представители разных фирм-производителей и специалисты управлений АР Крым, Херсонской и Запорожской областей.

Семинар состоял из двух частей: теоретической (презентация продукции) и практической (применение продукции на оборудовании насосных станций Красногвардейского управления).

Главный метролог Рукас М. К.,
газета Акимовского МУВХ «Водное зеркало» от 06.10.2009г.

  • «Выделены средства для восстановления мелиоративных фондов района»

Согласно указу Президента Украины №187/2006 «О мерах по развитию орошаемого земледелия в Украине» и руководствуясь п.16 ст.43 Закона Украины «О местном самоуправлении в Украине», ст.91 Бюджетного Кодекса Украины, учитывая необходимость решения вопросов развития мелиорации земель в Акимовском районе, Акимовский районный совет решением №3 от 26.10.2006г. утвердил программу развития агропромышленного комплекса Акимовского района на 2007-2010 годы.

Одним из направлений развития агропромышленного комплекса есть возобновление мелиоративных систем с использованием прогрессивных технологий и энергосберегающих мероприятий.

Осуществление программы должно происходить в несколько этапов.

Первый, это выполнение постановления КМУ №1253 от 13.08.2003 относительно безоплатной передачи внутрихозяйственных мелиоративных систем, которые построены за счет государственных капитальных вложений.

Второй — восстановление внутрихозяйственных трубопроводов и переоборудование ДМ «Фрегат» на низконапорные. Что в свою очередь требует переоборудования насосных станций на низконапорные.

Третий этап — применение прогрессивных технологий капельного орошения для выращивания овощных культур.

Увеличение производства овощных культур в районе должно решиться не только за счет увеличения расширения площадей в овощеводстве, а также за счет внедрения систем капельного орошения, которое даст возможность росту урожайности в 3-5 раз. Развитие производства овощных культур и возрождение садоводства даст возможность начать развитие перерабатывающей отрасли.

Всего согласно Программе за период 2007-2010 годов планируется выделить из местного бюджета на возобновление мелиоративных систем района — 347,3 тыс. грн., применение капельного орошения для выращивания овощных культур — 800 тыс. грн. В 2007-2008 годах средства из местного бюджета не выделялись.

В 2009 году решением №8 от 23.07.2009, сессия Акимовского районного совета дополнила и внесла изменения в Программу развития агропромышленного комплекса Акимовского района. Дополнительно на выполнение Программы привлекаются средства поступлений от возмещения потерь сельскохозяйственного и лесохозяйственного производства в сумме 471,0 тыс. грн. Благодаря плодотворному сотрудничеству с Акимовским районным советом эти средства уже направлены на ремонт хозяйственного трубопровода от НС 1Р-8 (214,5 тыс. грн.), ремонт хозяйственного трубопровода от НС 61 МК (68,6 тыс. грн.), реконструкцию внутрихозяйственных сети от НС 59 МК (189,9 тыс. грн.).

Начальник отдела водопользования Киричевская Т. В.,
газета Акимовского МУВХ «Водное зеркало» от 06.10.2009г. №38

  • «Восстановление внутрихозяйственной сети от НС 1Р-8»
фото

В июле месяце этого года в Акимовское МУВХ обратилась председатель Розовского сельского совета Кофанова Т. М. с просьбой провести обследование технического состояния в/х сети от НС 1Р-8. Орошаемые земли от НС 1Р-8 были введены в эксплуатацию в 1980 году. С 1989 года началась интенсивная коррозия трубопровода, что привело к частым порывам на хозяйственном трубопроводе.

В связи с этим была создана комиссия из представителей управления, сельского совета и хозяйств-водопотребителей. В результате обследования сети комиссия пришла к выводу, что на трубопроводе ХТ-1 необходимо провести капитальный ремонт.

После окончания полива от НС 1Р-8 и опорожнения в/х сети были начаты работы по восстановлению трубопровода методом нанесения внутренней цементно-песчаной изоляции с использованием мобильного комплекса МКИ-140 М.

На сегодняшний день уже выполнены работы по очистке трубопровода длинной 100 м и нанесено 50 м цементно-песчаной изоляции.

Главный инженер Зануда А. В. и начальник отдела водопользования Киричевская Т. В.,
газета Акимовского МУВХ «Водное зеркало» от 29.09.2009г.

  • «Полив — 2009»

Оперативная информация о проведении поливов сельскохозяйственных культур в Запорожской области собирается ежедневно отделом водопользования Запорожского облводхоза. В сводке указывается фактическая площадь полива, гектарополивы, водоподача, поливная норма, количество работающих машин, отдельно выделяется капельное орошение и поверхностный полив. Акимовское МУВХ занимает ведущее место по объёму водоподачи и политым площадям. Второе место — Мелитопольское МУВХ, затем идёт Каменское МУВХ.

Начальник отдела водопользования Киричевская Т. В.,
газета Акимовского МУВХ «Водное зеркало» от 22.09.2009 года.

  • «Полив — 2009»

Подходит к завершению поливной сезон 2009 года. Отключены трансформаторы для работы основного насосно-силового оборудования практически на всех насосных станциях.

В работе остаются для выполнения влагозарядковых поливов следующие насосные станции:

НС 3Р-9 — ООО «Таврия»;

НС 4Р-9 — ФХ «Ярина»;

НС 57 МК — ЧП Ленюшкин;

НС 61 МК — ФХ «Алека» и ООО «Агросталь»;

НС 1Р-8 — ООО «Сокологорненское»;

НС 2-3 МК — ЧП «Аскон».

Также ещё не закончен полив садов от НС 2Р-8-1 — ООО «Агролюкс» и НС 9Р-8 — ООО «Мичурина 2005».

Поэтому в каналах Р-8, Р-8-1 и 3МК сбрасываться вода ещё до 1 октября не будет.

Начальник отдела водопользования Киричевская Т. В.,
газета Акимовского межрайонного управления водного хозяйства «Водное зеркало» от 15.09.2009г.

  • «Берда — проблема Приазовья».
фото

Несмотря на то, что одна из крупнейших рек Северного Приазовья нынче, скорее, похожа на ручей, проблемы создает она немалые. Жители трех сел Бердянского района — Осипенко, Старопетровки и Новопетровки — в последние годы порядком натерпелись от подтоплений.

Начиная с 2004 года подтопления прибрежных сел стали настоящей проблемой, — говорит первый заместитель председателя Бердянской райгосадминистрации Сергей Кеда. — Сезонные повышения уровня подпочвенных вод теперь стали явлением чуть ли не постоянным. Если раньше в колодцах, выкопанных вдоль Берды, было воды на метр-полтора, то теперь — 3-4 метра. Вода не уходит из погребов, подмывает здания. В зоне подтопления живут 2031 человек.

Хотя сельчане и сами нещадно эксплуатируют реку: распахивают берега до уреза воды, устраивают свалки в прибрежных балках и посадках, перегораживают русло запрудами, сетями, забивают родники.

Ихтиологи, гидрогеологи и экологи не зря обеспокоены изменением гидрологического режима и самой реки. Ведь раньше там и рыба обильно нерестилась, и птица гнездилась - плодилась. Нынче рыбе из моря попасть в реку очень сложно. Так что назревшую давно необходимость расчистки русла Берды не отрицают ни местные власти, ни специалисты в области геологии и гидрологии, ни производственники, ни МЧСовцы и землеустроители.

Такой представительный состав собрали в Бердянской райгосадминистрации. Проблема значительных вложений требует [порядка 30 млн. грн.]. С 1984 года комплексных гидрогеологических исследований попросту не проводилось. Но начинать необходимо. Хотя бы для начала получить из экологического фонда деньги на исследования и проектно-изыскательские работы. Будет обоснованный, согласованный по всем канонам проект, тогда и заинтересованных в его осуществлении можно подключать.

Один из таких заинтересованных уже активно способствует продвижению идеи. Генеральный директор РП «Бриз» Сергей Матвеев закономерно печется о будущем созданного им осетрового завода. Ведь мало рыбу разводить, ее же в море надо без потерь выпускать. И естественные условия для нагула молоди нужны. Для этого должна быть река с чистым просторным руслом, нормальным водотоком, свободным выходом в море. От такой Берды всем будет польза и минимум проблем.

Газета «Миг» от 20.08.2009 года.

  • «Проблема залишається відкритою».

Відбулося засідання комісії райдержадміністрації з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Цього разу увага учасників була прикута до стану забезпечення питною водою гарантованої якості населення Дніпровської сільради. Справа в тому, що вода, яку споживають жителі сіл сільради, є небезпечною у епідеміологічному плані, може стати фактором інфікування населення та сприяти виникненню масових гострих кишкових інфекційних захворювань.

Проблема розпочинається з насосної станції на березі Дніпра, що у с. Орлівське. Вода, яка звідти закачується у водопровід, є суто технічною, не очищається, бо давно відсутній блок очистки та знезараження.

Вільнянська районна газета «Дніпровські вогні» від 29.07.2009 року.

  • «В Новогородковку пришла днепровская вода».

24 июля в Новгородковку пришла днепровская вода. Более двух лет строилась ветка от Западного группового водовода через Акимовку на Лазурное, Высокое, Степное, Новгородковку.

Работы финансировались из государственного бюджета. За время строительства было освоено около 2 млн. грн. И, наконец, 24 июля в Новогородковке состоялся торжественный пуск водовода.

Первым открыл кран председатель Запорожского областного совета Александр Нефедов в присутствии руководителей Мелитопольского района А. Мордика и Ю. Есипенко.

Раньше одно из крупных сел района снабжалось водой из скважины на территории села. В летние месяцы, когда вода сильно разбиралась на полив, жители некоторых улиц села жаловались на отсутствие воды в кранах.

Сегодня новгородковцы надеются, что днепровская вода поможет им избавиться от этой острой проблемы.

Газета «Мелитопольские ведомости» от 24.07.2009 года.

  • «Молочный лиман всё же спасут?»

Сегодня Молочный лиман в плачевном состоянии. Тем не менее, председатель Акимовской райгосадминистрации В. Уманский преисполнен оптимизма. После изгнания обанкротившегося в прямом и переносном смысле ООО «Сыны моря — Мотор-Сич», охранные обязательства возвращены государству и переданы трем райгосадминистрациям: Акимовской, Мелитопольской и Приазовской. Устье и его состояние находятся целиком в ведении Акимовской РГА. Протока должна быть расчищена, насколько это возможно в нынешних условиях, чтобы обеспечить и зимовку, и нормальный заход пиленгаса на нерест. В следующем году устье необходимо расширять, прорыть канал, который обеспечит свободный водообмен между лиманом и морем. На базе Молочного лимана планируется создание одноименного научно-производственного объединения, которое будет заниматься и устьем, и рыборазведением, и сохранением гнездовий птиц, и берегоукреплением, и расчисткой малых рек, питающих лиман пресной водой. И даже разведением спирулины.

Газета «Миг» от 23.07.2009 года.

  • «Що маємо зараз і чого чекати від майбутнього».

Минулого тижня остаточно ухвалено рішення про передачу природоохоронних зобов'язань по Молочному лиману трьом районним держадміністраціям. Відповідні служби коригують плани із розчищення промоїни, шукають джерела фінансування тощо. На лимані буде проведена остаточна нарада за участю Міністерства охорони навколишнього середовища. Бюрократична тяганина тривала десять місяців. Втім, рішення прийняте, і це є позитивним.

Запорізька обласна газета «Запорізька правда» від 14.07.2009 року.

  • «Свершилось!»
фото

На основании постановления Кабинета Министров Украины, спасением Молочного лимана, который за последние пять лет превратился в полубезжизненную соленую лужу (на сегодня лиман не доходит до берега минимум на 800 метров),займутся государственные органы: Акимовская, Приазовская и Мелитопольская райгосадминистрации. Уже в ближайшее время для спасения лимана, который более тридцати лет оставался домом для пиленгаса, будет создано специализированное научно-производственное объединение. Оно и возьмется воспроизводством на Азове ценных видов рыбы, а также, после того, как Молочный лиман вернется в свои берега, обеспечит все условия для полноценного отдыха в этом удивительном уголке запорожцев и гостей нашей области.

Газета «Миг» от 11.07.2009 г.

  • «Заповідний фонд з його унікальними фауною і флорою повинен бути визначеним на місцевості»..

Відбулося засідання робочої групи щодо виконання розпорядження голови облдержадміністрації «Про заходи щодо подальшого розвитку природно-заповідного фонду Запорізької області» під головуванням першого заступника голови обласної державної адміністрації О. Бережного.

Про стан розробки та затвердження проекту землеустрою гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Молочний лиман» доповів перший заступник Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» І. Стегній. Як повідомив О. Бережний стосовно Молочного лиману, то тут будуть намагання порушити документи про передачу його від АР ТОВ «Сини моря-Мотор-Січ» до місцевих райдержадміністрацій, бо йдеться про великі інтереси і великі гроші.

Робоча група визнала роботу райдержадміністрацій та міськрад міст обласного підпорядкування (за винятком Гуляйпільської райдержадміністрації) щодо оголошення нових та розширення існуючих територій природно-заповідного фонду недостатньою та зобов'язала голів райдержадміністрацій та міських голів міст обласного підпорядкування направити до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області конкретні пропозиції щодо встановлення меж територій природно-заповідного фонду.

Запорізька обласна газета «Запорізька правда» від 07.07.2009 року.

  • «Переполох на косі Федотовій».

У Кирилівці Якимівського району внаслідок потужного східного вітру змило ділянку шляху протяжністю два кілометри від села Степок до шести місцевих баз відпочинку, розташованих перед Азово-Сиваським заказником. На місце події залучені 17 одиниць техніки та працівники ТОВ «Приморський», «Азовкомсервіс», місцевого КП АРС «Баракуда», а також працівники оздоровчих закладів. Працюють і рятувальники місцевого ПДПЧ-29 з Кирилівки.

Очолюють рятувальні заходи керівники Якимівської райдержадміністрації. З місця надзвичайної ситуації вивезли більше 50 автівок. Відпочиваючі та місцеві жителі евакуації не потребували. Станом на 30 червня рівень води спав до попереднього рівня. Постраждалих немає.

Запорізька обласна газета «Запорізька правда» від 02.07.2009 року.

  • «Молочний лиман має нових господарів».

В статті розповідається про те, що відбулося засідання територіальної Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля під головуванням першого заступника голови облдержадміністрації О. Бережного. Доповідь про роботу Запорізької обласної системи моніторингу довкілля зробив начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища Г. Золотарьов.

З 2001 року в регіоні діє відповідна програма до 2010 року, затверджена сесією обласної ради, яка визначає засади співпраці 26 суб'єктів моніторингу. Вона є підґрунтям для взаємної підтримки рішень, що приймають у галузі охорони довкілля, та координації дій. Суб'єкти державної системи моніторингу проводять не лише аналіз стану довкілля, а й роблять наукові прогнозування його розвитку. Екологічні дані кожного з суб'єктів моніторингу систематично передаються до Державного управління охорони навколишнього середовища у Запорізькій області, узагальнюються й оприлюднюються у щомісячному інформаційно-аналітичному бюлетені. Таким чином, стають надбанням громадськості.

Члени комісії дали згоду на приєднання до системи моніторингу ще трьох суб'єктів — регіональної служби водоплавних птахів, комунального підприємства «Запорізький інститут регіонального розвитку» та державної інспекції з карантину рослин по Запорізькій області.

Облдержадміністрація сподівається на ефективну співпрацю всіх суб'єктів екологічного моніторингу, адже лише за таких умов ми можемо говорити про його дієвість, — зазначив О. Бережний. — Регіональна служба водоплавних птахів має дати об'єктивну оцінку міграції птахів у приазовській зоні і, зокрема, в гирлі Молочного лиману.

Щодо останнього, то О. Бережний із задоволенням повідомив, що невирішеності з Молочним лиманом покладено кінець. Міністерство охорони навколишнього середовища України нарешті прийняло рішення, на яке обласна виконавча влада чекала не один рік. Охоронні зобов'язання вилучені у АР ТОВ «Сини моря — Мотор-Січ» і передані трьом райдержадміністраціям — Якимівській, Приазовській і Мелітопольській. За гирло лиману віднині відповідає Якимівська райдержадміністрація.

Запорізька обласна газета «Запорізька правда» від 02.07.2009 року.

  • «У Молочного лимана вместо одного — сразу три хозяина».

Решением Министерства охраны окружающей среды Украины охранные обязательства над гидрологическим заказником общегосударственного значения «Молочный лиман» изъяты у ООО «Сыны моря — Мотор Сич» и переданы трем райгосадминистрациям — Акимовской, Приазовской и Мелитопольской. Об этом сообщает управление по делам прессы и информации Запорожской облгосадминистрации.

Газета «Мелитопольские ведомости» от 01.07.2009 г.

  • «Встановлення нового рибозахисту на головній насосній станції Північно-Рогачикської зрошувальної системи».

Головна насосна станція Північно-Рогачикської зрошувальної системи (ГНС ПРЗС) побудована в 1971 році з водозабором із Каховського водосховища сумарною витратою 55 м3/сек, виходячи з чого були запроектовані технічні параметри комплексного рибозахисного пристрою (КРЗП).

Внаслідок тривалої експлуатації металеві елементи КРЗП ушкоджені суцільною корозією. Частина понтонів зі сталевих труб пошкоджено повністю, телескопічні електроди зруйновані електрокорозією й цілком вийшли з ладу, компресори потребують капітального ремонту.

Низьку ефективність існуючого КРЗП відзначено при проведенні натурних спостережень в 1990 році фахівцями Новочеркаського інженерно-меліоративного інституту ім. А. К. Кортунова й в 1992 р. науково-виробничим підприємством «Укррибвод-Екосервіс».

У серпні 2008 року ТОВ НПК «Протон» було встановлено на водозаборі ГНС два електроградієнтних рибозахисних пристрої ЕГРЗ-М. Перед приймальними отворами водозабірної споруди загальною площею 600 м2 встановлені електроди із від'ємним і фоновим (нульовим) потенціалом. Роботу електродів регулює спеціальний пристрій, у якому є генератор імпульсів, амплітудний модулятор та блок узгодження. Споживча потужність двох ЕГРЗ-М — 5,0 кВт, напруга 380 В. Шафи управління пристрою встановлені в службовому приміщенні ГНС. Пристрій працює в автоматичному режимі. Встановлений термін служби пристрою складає 15 років, напрацювання на відмову — 2000 годин.

Головний інженер Запорізького облводгоспу В. Бабешко,
журнал «Водне господарство України» № 3 2009.

  • «Про будівництво мостів, ремонт доріг, ситуацію на ЗАлКу і ЗТМК, Молочний лиман і післямова до мелітопольського вибуху».

Тривають дискусії в області та країні щодо ситуації навколо Молочного лиману. Вже півроку лежать без руху документи про охоронні зобов'язання, тим часом лиман висихає, а у міністерствах виникають нові і нові запитання. Обласна влада має запитання до відповідних міністерств і їхніх територіальних підрозділів на місцях. Вирішення проблеми не вимагає жодних грошей, і лиман може перейти від приватної структури до державної або представницької: райради чи райдержадміністрації. Таке рішення поки що не прийняте.

Запорізька обласна газета «Запорізька правда» від 20.06.2009 року.

  • «Річка мала, користь велика».

Воду (моря, річки, струмки) часто називають дзеркалом нашої душі. Та й сама людина є якби океаном, адже біля 80% її маси — це вода. Є в нашому районі ріка Великий Утлюг, яка відноситься до так званих малих річок.

Завдання зберегти нашу малу річку В. Утлюг непросте. Але виявляється для того, аби дати річці друге дихання, треба всього лише розчистити її «легені», тобто зробити чистим водне дзеркало. Адже ця водойма виконує ще й функцію прийому зайвої води з каналу. Справа в тому, що біля с. Вовчанське річку перетинає зрошувальний канал і саме на цьому перехресті існує аварійний скид. Якщо детальніше — то коли рівень води в каналі через сильні опади збільшується, її надлишок сходить до русла річки. Іноді, води буває так багато, що річковий рівень зростає в рази, а це призводить до підтоплення, через яке страждають сільськогосподарські угіддя і подвір'я місцевих жителів.

Задля того, аби врешті-решт звільнити людей від щорічного ризику підтоплення, залитих підвалів та городів, нещодавно з резервного фонду Держбюджету виділено 300 тис. грн. для проведення розчистки річки В. Утлюк та проведення в належний стан аварійного скиду. Вже протягом декілької тижнів виконують ці роботи працівники та техніка Якимівського МУВГ та ВАТ «Будівельник».

Ці роботи ми запланували вести протягом 3-х років, — розповів під час зустрічі І. Бохон, — від самого каналу буде розчищено 2,5 км русла ріки. Де водне дзеркало відкрите, — продовжує він, — обираємо загальний перетин 4 м2, в більш проблемних місцях збільшуємо до 6—7 м2, з додержанням глибини від 1 до 1,5 метра.

Головне — людям потрібно зрозуміти, що річки — це не смітник і не калюжі, адже від чистоти річкових вод залежить і чистота води, яку ми споживаємо.

Газета Якимівської райради та райдержадміністрації «Слово трудівника» від 06.06.2009 року.

  • «Наш курс — не виживання, а розвиток».

Вони не часто збираються ось так разом у своїй просторій актовій залі, що на другому поверсі Якимівського МУВГ. А трапляється це лише кілька разів на рік — напередодні значних свят. Цього разу урочисті збори відбулись з нагоди професійного свята — Дня працівників водного господарства, який відзначається у нашій країні 7 червня.

Привітати колектив прийшли гості — голова райдержадміністрації В. Г. Уманський, заступник голови райради К. В. Сокол, голова райкому профспілки працівників агропрому В. Г. Мироненко та інші. Вони вручили почесні грамоти райради та райдержадміністрації кращим працівникам МУВГ.

Начальник Якимівського МУВГ І. М. Бохон говорив про те, що їхнє завдання залишається незмінним — розвиватись, постійно впроваджувати нові технології у виробництво.

Газета Якимівської райради та райдержадміністрації «Слово трудівника» від 06.06.2009 року.

  • «7 червня — День працівників водного господарства. Крапля камінь точить».

Кіровоградське міжрайонне управління водного господарства охоплює своєю діяльністю дев'ять районів області: Бобринецький, Долинський, Добровеличківський, Кіровоградський, Компаніївський, Новгородківський, Новоукраїнський, Олександрівський та Устинівський.

Загалом під його шефством перебуває 53 водосховища загальною площею водного дзеркала понад 4 тис. га, 1229 ставків (площею земель водного фонду — 8,2 тис. га), в т. ч. близько 425 ставків, що перебувають у користуванні на умовах оренди для рибогосподарських потреб та зрошення, 19,5 тис. га меліорованих земель, з яких на 5,4 тис. га — державні зрошувальні системи, та 108 водокористувачів.

Те, що на сьогодні існує дисбаланс між водокористуванням і наявними водними ресурсами, — беззаперечний факт, який є викликом людству. Вода стає найважливішою геостратегічною проблемою ХХІ століття. Дефіцит водних ресурсів, який відчувається вже сьогодні, за недбалого ставлення до них у найближчому майбутньому матиме катастрофічні наслідки. На щастя, останнім часом зростає кількість тих людей, які усвідомлюють, що водні ресурси не безмежні й потребують серйозного захисту, і не лише державою та її водогосподарськими організаціями, а й кожною людиною окремо.

фото

Значну частину водних проблем у державі вирішує нині Держводгосп. Зокрема, саме у його компетенції забезпечення якості води основних джерел централізованого водопостачання. А оскільки воно здійснюється переважно з поверхневих джерел (річок, водосховищ, ставків), то дотриманню встановлених режимів роботи водосховищ і водогосподарських систем надається велике значення. Передусім — щоб не допускати забруднення вод. А при цьому щоб ще й використати їх максимально на благо людини.

Основні складові необхідної державної підтримки: удосконалення водного законодавства, законодавче і нормативне забезпечення управління водогосподарським комплексом, формування прав і відносин у сфері меліорації земель з урахуванням сучасних особливостей і умов, пільгове кредитування заходів з реконструкції наявних зрошувальних систем, придбання поливної техніки та стимулювання товаровиробників за ефективне використання зрошуваних земель, компенсація сільськогосподарським виробникам вартості зрошувальної техніки.

Стале ведення землеробства неможливе без розвитку зрошення. Відновлення його потенціалу має належати до пріоритетних завдань розвитку аграрного сектору економіки. А виконання всіх належних заходів з відродження зрошення однозначно сприятиме стабілізації продовольчого забезпечення держави. Саме цьому активно сприяють меліоратори України.

Газета Верховної Ради України «Голос України» від 05.06.2009 року.

  • «День працівників водного господарства»

Щорічно в першу неділю червня відзначається професійне свято — День працівників водного господарства.

Мелітопольське МУВГ було створено в 1988 році, коли до ладу стала перша черга Приазовської зрошувальної системи.

Господарство в управлінні чималеньке воно обслуговує 26060 га зрошуваних земель. З них — 23133 га в Мелітопольському районі і 2927 га у Якимівському. У його розпорядженні 20 насосних станцій, 111 поливних агрегатів з сумарною потужністю майже 30 м3/с, а також Приазовський магістральний канал довжиною 50 км.

Вся виробнича діяльність управління спрямована на те, щоб стимулювати якнайефективніше використання зрошуваних мереж.

За роки існування Мелітопольського МУВГ в колективі склалися доброзичливі відносини. Колектив працює, як добре відлагоджена команда з відповідальністю до роботи. Створено це під керівництвом начальника Мелітопольського управління М. В. Слєпканя. Тільки завдяки його досвіду роботи з людьми, наполегливості та знанням виробництва управління — одне з кращих по обласному водному господарству.

Україна щедро наділена природою — численними річками, озерами, струмочками та омивається двома морями. Тому саме від людини та сумлінної її праці залежить на скільки вміло буде збережено водний ресурс країни.

Голова профкому Мелітопольського МУВГ Івасенко В. І.,
Мелітопольська районна газета «Новій день» від 04.06.2009 року.

  • «Етносело у Червонокозачому».

На території Антонівської сільської ради Вільнянського району почали втілювати унікальний проект.

Ця презентація викликала такий інтерес, що в 300-й залі облдержадміністрації яблуко ніде було впасти. Ще б пак! Звичайнісіньке село Червонокозаче, де зараз залишилося усього лише 32 жителі, має шанс перетворитися на історико-туристичний комплекс міжнародного значення!

Презентуючи проект, голова правління нової громадської організації «Дивосвіт» І. Носенко розповіла про парк історично-етнографічних періодів: «Підеш ліворуч — потрапиш у ямну культуру, підеш праворуч — у скіфський період». А також про те, що з часом тут з'являться оселі, які відображатимуть особливості побуту різних етносів Запорізького краю.

Колись у нашому районі було понад двісті сіл і хуторів, — розповів голова Вільнянської райдержадміністрації С. Борисенко. — Зараз — 107 сіл, 137 ставків. Деякі з них на межі зникнення. Червонокозаче нічим особливим не відрізняється — звичайне село, звичайний ставок. Але ми не маємо сумніву, що цей проект здійсниться.

Обласна газета «Запорізька правда» від 28.05.2009 року.

  • «Джерело — продовження життя».

В статті розповідається про цілюще джерело, яке розташоване у Василівському районі. Вода там настільки кришталево прозора, що її просто не видно.

Біля джерела стоїть скромний пам'ятник, схожий на ті, що зазвичай встановлюють на могилах. На стелі — зображення молодого усміхненого священика.

Запорізька обласна газета «Запорізька правда» від 23.05.2009 року.

  • «Новітні технології в українську практику».

В статті розповідається про новітню технологію укріплення берегів. Береги засипають камінням, не ставлять залізобетонних плит, які з часом руйнуються, а використовують пластмасові шпунти заввишки 2,5 метра, які по лінії вода-берег на половину заганяють у землю. Зсуванню ґрунту запобігають спеціальні анкери у вигляді тросів із пластинами на кінці, що в землі розвертаються на дев'яносто градусів і займають горизонтальне положення. Такі пластикові елементи зберігають укріплення берегів до ста років.

Було організовано вивчення нової технології, було запрошено фахівців із США, Голландії, Румунії, Молдавії. У Черкасах на базі Правобережного міжрайонного управління водного господарства створили центр запровадження новітньої технології, збудували перші берегоукріплення, і тепер тут фахівці з усієї України освоюватимуть нову технологію.

24 квітня у Черкасах відбувся науково-практичний міжнародний семінар з питань берегоукріплення. Його учасники — представники областей, зарубіжні гості ознайомилися на практиці з новою технологією, вислухали аргументи закордонних фахівців, науковців, експертів, переконалися, що це справді надзвичайно перспективна і потрібна Україні справа.

Газета «Народна» № 17 від 02.05.2009 року

  • «Радуйтесь: море возвращается!».

Подо льдом вода по-прежнему мощно шла в лиман по соединительному каналу! — говорит глава Акимовской райгосадминистрации Владимир Уманский. — Лед не позволил восточному ветру забить промоину песком.

— Соединительный канал на сколько был прочищен от промоины?

На восемьсот метров — по всей длине. Кстати, сейчас в том месте, где канал втекает в лиман, перейти его просто невозможно. Такое сильное там течение!

— Так значит, Владимир Григорьевич, нынче лиман заполнится водой до самых высоких своих берегов? Можно надеяться на это?

Давайте исходить из законов физики. Если в течение пяти лет промоина, пропускающая из Азовского моря воду в лиман, не чистилась, если она постоянно — или почти постоянно, находилась в замуленном состоянии, можно надеяться, что за три-четыре месяца лиман станет полноводным? Промоина должна постоянно чиститься! Как это и предписывают охранные обязательства по гидрологическому заказнику „Молочный лиман“. Общество же „Сыны моря“, которому был передан заповедный лиман, обязательств по его охране и содержанию в надлежащем состоянии не выполняло. В первую очередь, не занималось расчисткой гирла лимана — искусственной промоины. Знаете, чем это обернулось? А чем могло обернуться в будущем? Истощением рыбных запасов Азовского моря. Вы ж имейте в виду: Молочный лиман — единственное место нереста пиленгаса на Азове. Еще бы чуть-чуть — и он, махнув хвостом, ушел бы от нас на нерест навсегда. Скажем, в Россию. Или в Турцию. Объясняю, как в позапрошлую зиму жители прилиманных сел добывали пиленгаса, не ушедшего — из-за замуливания промоины, в море: выпиливали его из льда. Лиман-то тогда промерз до дна! Вместе с оставшейся в нем рыбой.

— Надеюсь, сейчас ситуация меняется?

Кардинально! За подписью первого заместителя губернатора Запорожской области Александра Бережного на имя Премьер-министра Украины Юлии Тимошенко отправлено официальное обращение «О решении проблемных вопросов вокруг „Молочного лимана“. В нем конкретно отмечено, что охранные обязательства по лиману, возложенные на частную структуру [общество „Сыны моря“], не выполняются, что привело, цитирую дословно, „к катастрофическим последствиям в гидрологическом заказнике общегосударственного значения“.»

— И чего область просит у Премьера?

Просит отстранить «Сынов моря» от исполнения охранных обязательств в заказнике и передать эти полномочия Акимовской райгосадминистрации.

— Подвижки по обращению наметились?

А как же: первый вице-премьер Александр Турчинов направил его в Минприроды, откуда, как нам уже сообщили, вот-вот поступит официальный ответ.

— Охранные обязательства по лиману будут-таки переданы Акимовской райгосадминистрации?

А иначе ведь и быть не должно: за все, что находится на территории района, должна отвечать районная власть. Но никак не частная структура, в штате которой в некоторые времена, кроме директора, не имелось ни единого человека.

— Как в дальнейшем вы собираетесь распорядиться лиманом?

Идея на сей счет конкретная имеется: хотим создать научно-производственное объединение «Молочный лиман». На него, кроме охранных, будут возложены и другие ответственные задачи: это научный контроль за состоянием заказника, хозяйское использование его богатств. Ну, а третье направление — создание зеленой курортной зоны на берегах лимана. Точнее, воссоздание этой зоны, которая, в связи с отступлением лимана от берегов, стала приходить в упадок.

Газета «Миг» от 16.04.2009 года.

  • «Полив в этом году влетит в копеечку».

В конце июня прошлого года в Мелитопольском районе едва не случилось ЧП: в разгар летней жары поливные культуры на 12 тыс. гектаров чуть было не остались без орошения, что могло привести к гибели урожая. Как вспоминает начальник Мелитопольского МУВХ Н. Слепкань, тогда в государственной казне закончились средства на финансирование электроэнергии для полива. Чтобы не понести огромные потери, сельхозпредприятиям района, использующим воду на орошение, пришлось доплатить за электроэнергию по 5 коп. за кубометр воды.

На днях в Мелитопольской райгосадминистрации собирались руководители и гидротехники хозяйств района, специалисты райуправления агропромразвития, управления водного хозяйства. В совещании, призванном решить проблемные вопросы полива сельхозкультур, приняли участие начальник управления главного Каховского магистрального канала Ю. Ващенко, замначальника Запорожской гидрогеолого-мелиоративной экспедиции А. Вейпан и начальник почвенного отряда этой экспедиции Н. Сасонная.

Для покрытия дефицита средств на оплату электроэнергии за кубометр воды водопользователи Запорожской области будут платить 8,9 коп. (по Каховской системе — 5,6 коп., по Приазовской — 3,3 коп.).

Газета «Мелитопольские ведомости» от 8-14.04.2009 года.

  • «Есть ли будущее у садоводческих товариществ».

В садоводческих обществах Тернопольщины выращивается 60 процентов плодово-ягодной продукции района, значительное количество картофеля, овощей. Однако с каждым годом этот процент продукции уменьшается, редеют ряды дачников и овощеводов. Возрастает количество необработанных участков. Лишь в  садоводческом обществе «Кутковцы», что в трёх км от Тернополя, в прошлом году во время инвентаризации выявлено более 350 запущенных участков.

Газета «Голос Украины» от 10.04.2009 года.

  • «Закон пропонує людям існувати без води?».

Найбільша наша біда — вода, — важко зітхнув заступник голови Мелітопольської райради В. Бєлов, маючи на увазі її відсутність. — Південь області, степова зона…

На території району 16 комунальних підприємств, і всі вони прийняли водопровідну мережу у вкрай незадовільному стані. Техніки для проведення відновлювальних робіт, устаткування майже немає, а те, що було — екскаватори, машини, трактори — у занедбаному стані. Мережі величезні, зношені й, що найважче, проходили, зокрема, через зруйновані ферми… Звідси втрати води до 40 відсотків. Грошей на ремонт катма.

Із 58 населених пунктів Мелітопольського району три чверті отримують воду з 79 артезіанських свердловин. Башти Рожновського майже повсюдно вимагають ремонтів, як і в Береговому. При подачі води з глибини 260—350 метрів втрати досягають десяти відсотків.

Запорізька обласна газета «Запорізька правда» від 02.04.2009 року.

  • «Работы по расчистке протоки в Молочном лимане приостановлены».

Недавно расчищенный искусственный канал, соединявший Молочный лиман с Азовским морем, снова перекрыт.

Напомним, что в декабре 2008 года из областного бюджета были выделены 300 тыс. грн. на проведение работ по расчистке соединительного канала. Распорядителем средств была назначена Акимовская РГА, а подрядчиком — «Мелитопольстрой». Подрядчик справился с заданием, и в начале 2009 года уровень воды в Молочном лимане поднялся. Но восточные ветры, характерные для весеннего периода в нашем регионе, нагнали в протоку ила и песка. Работы по расчистке сейчас приостановлены, т. к. контролирующие органы не разрешают продолжить финансирование этих работ.

Как сообщает пресс-служба Запорожской ОГА, причина заключается в том, что Акимовская райгосадминистрация не является законным охранником гидрологического заказника общегосударственного значения «Молочный лиман». Согласно постановлению Совета министров еще Украинской ССР от 1974 года этот гидрологический заказник передан рыбхозу «Сыны моря», а позднее АР ООО «Сыны моря — Мотор Сич». Именно этому хозяйству вменяется в обязанность охранять заказник и поддерживать в рабочем состоянии искусственный канал, соединяющий лиман с Азовским морем.

Облгосадминистрация с августа 2008 г. не раз обращалась к правительству страны с предложением передать охранные обязательства районным органам исполнительной власти. Однако, ответа до сих пор нет. Министерство охраны окружающей среды планирует создать еще один орган — Национальный парк «Приазовский», который бы и занимался проблемами лимана.

Но, пока чиновники думают, Молочный лиман может исчезнуть с географической карты. Руководство ОГА еще раз направило письма в Кабмин и СНБУ. Помочь Молочному лиману имеет желание комбинат «Запорожсталь». Металлурги хотят расчистить старое русло в районе с. Степановка.

Газета «Мелитопольские ведомости» от 02.04.2009 года.

  • «Змінити життя власними зусиллями».

У кожному селі вдосталь проблем. Адже немає тих потужних господарств, які, мов у прірву, живили інвестиціями соціальну сферу рідних сіл, допомагаючи школам, дитсадкам, латаючи дороги.

Підтримуючи устремління людей до кращого, в Україні реалізується значна кількість проектів розвитку за підтримки Європейського Союзу й Програми розвитку ООН в Україні. Одним із таких проектів є Програма розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».

Більшість міні-проектів пов'язані з водою. Вода — найбільший головний біль для більшості жителів району.

У нас одна-єдина мета, — зізналася секретар громадського об'єднання «Моє село» з Червонопілля С. Калюжна, — вода. Питну воду ми качаємо з іншого села. Водопровід нормальний, але свердловина стара, й ми ризикуємо залишитися без технічної води. Люди це розуміють, а тому погоджуються платити членські внески, як додаток до іноземних грошей та коштів місцевої влади.

За словами О. Рябого, представника ПРООН у Запорізькій області, чотири громади — сіл Підгірне й Тернувате Новомиколаївського району, Червоне й Трудове Великобілозерського району подали на затвердження готові мікро-проекти. Вони планують ремонтувати водоводи й башти Рожновського, проводити вуличне освітлення.

Запорізька обласна газета «Запорізька правда» від 24.03.2009 року.

  • «22 березня — Всесвітній День Води»

За ініціативою Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй з 1992 року світова спільнота відзначає Всесвітній День Води. Мета його проведення єдина — звернути увагу населення нашої планети на значення води для життєдіяльності людини і всього живого на землі.

У нашому районі водних ресурсів недостатня кількість. А тому значна увага надається контролю за їх використанням і охороною. За минулий рік Веселівське МУВГ здійснило 128 перевірок дотримання природоохоронного законодавства.

Разом з тим, необхідно зазначити, що водогосподарська обстановка в районі залишається складною. І не лише тому, що наш край степовий. Ще не наведено належний порядок на берегах окремих водойм, ставків. Є нарікання на якість питної води в ряді населених пунктів. Всесвітній День Води повинен нагадувати всім про їх ставлення до водних ресурсів.

Начальник Веселівського МУВГ Ю. Нежурко,
газета «Колос» Веселівської районної державної адміністрації і районної ради від 21.03.2009 року.

  • «Малі річки — джерело життя».

Вода — найважливіша складова життя людини і всього живого на землі, необхідний ресурс стабільного розвитку кожної країни.

Важливу роль в житті людини відіграють малі річки. Приазовський басейн займає 7,8% території України і об'єднує річки, які впадають в Азовське море і лимани. Тут налічується 2213 малих річок із загальною довжиною 8,7 тис. км. Мережа річок Якимівського району складається з 4-х малих річок довжиною 131 км.

У ставленні до води проявляється наша культура. Тож, давайте будемо цінувати воду, цінувати саме життя.

Газета «Слово трудівника» Якимівської районної ради та райдержадміністрації від 21.03.2009 року.

  • «22 марта — Всемирный день водных ресурсов»

В статье идёт речь о праздновании Всемирного Дня Воды.

Многовековое природоиспользование выражается в сильно изменившихся пересыхающих малых речках и родниках, в участившихся засухах, которым не может противостоять ни поредевший естественный растительный покров, ни насаженные человеком лесопарки, монокультурные хозяйственные угодья.

Начальник отдела водопользования Приднепровского МУВХ О. П. Головко,
районна газета «Рабочее слово» трудового коллектива ОАО «Запорожский железорудный комбинат» от 21.03.2009 года.

  • «Найбільше наше багатство»

В статті розповідається про Всесвітній День Води, проведення якого у 1992 році започатковано Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй з метою привернути увагу до проблем, пов'язаних з водним фактором.

Враховуючи значення, яке вода має для життєдіяльності людини і всього живого на землі, 2005—2015 роки проголошені Міжнародним десятиріччям дій «Вода для життя». Його тематика — фокусувати увагу на глобальних проблемах, пов'язаних з водним фактором, і створює можливості для плідної співпраці з питань раціонального використання водних ресурсів.

Цьогорічна тематика Всесвітнього Дня Води присвячена транскордонним водам, і проходить під гаслом «Спільні води — спільні дії».

На жаль, в наш час чистої води стає все менше. Тому актуальним сьогодні є виховання нового мислення у людей, насамперед, шанобливого і бережливого ставлення до природи, економного і раціонального використання води, захисту природних джерел водопостачання від забруднення та підготовки питної води високої якості.

Начальник відділу водних ресурсів Вільнянського МУВГ Т. В. Василенко,
Куйбишевська районна газета «Рідний край» від 21.03.2009 року № 23.

  • «Спільні води — спільні дії»

22 березня 2009 року світова спільнота відзначатиме Всесвітній День Води, проведення якого у 1992 році започатковано Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй з метою привернути увагу до проблем, пов'язаних з водним фактором.

Цьогорічна тематика Всесвітнього Дня Води присвячена транскордонним водам, і проходить під гаслом «Спільні води — спільні дії».

В сучасних умовах людина використовує річку лише для вирішення господарських потреб, які переважно негативно впливають на екологічний стан річок та басейну в цілому. Як наслідок — річка деградує, міліє.

З водою починається і з водою закінчується життя людини. Кринична або колодязна вода стоїть поряд з такими вічними поняттями, як земля, хліб, вогонь. «Доброї путі і світлої води» — бажають люди на прощання одне одному. Тому потрібно оберігати підземні діаманти криниць, цінувати воду, ставитись до неї як до безцінного дару, оберігати річки, озера, джерела. Тож збережемо життєдайну воду, яка поверне нашому народу здоров'я, а країні щасливе майбуття.

Начальник відділу водокористування Мелітопольського МУВГ В. І. Івасенко,
Мелітопольська районна газета «Новий день» від 19.03.2009 року.

  • «22 марта — Всемирный день воды»

Вода — самая важная составная жизни человека и всего живого на земле, необходимый ресурс стабильного развития каждой страны. Это бесценный природный ресурс, который необходимо беречь, приумножать и рационально использовать.

Украинский народ всегда очень уважительно относился к природе и воде в том числе. Священная вода является сердцем большинства религий и используется в разных обрядах и церемониях. Она была и остаётся неисчерпаемым источником для большинства научных исследований и открытий.

В нашем отношении к воде проявляется наша культура. Как сказал вице-президент Всемирного банка И. Серагальдин, который отвечает за финансирование проектов, связанных с охраной окружающей среды: «Если кровавые конфликты нынешнего столетия возникают из-за нефти, то в будущем такие конфликты будут возникать из-за воды».

Ведущий инженер-гидротехник Соколовска Н. В.,
газета Акимовского межрайонного управления водного хозяйства «Водное зеркало» от 17.03.2009 года.

  • «Підготовка меліоративних систем Запорізької області до поливного сезону 2009 року»

Підготовка меліоративних систем до роботи почалася в області відразу ж після завершення поливів у минулому році.

Заходи щодо планування, фінансування і організації проведення ремонтних робіт облводгоспом виконуються відповідно до вимог Порядка визначення вартості ремонту водогосподарських і природоохоронних об'єктів і споруд (ВБН Д.1.1-3307-2003), відомчих нормативних документів, наказів Держводгоспу та Запорізького облводгоспу.

Вартість ремонтних робіт визначається відповідно до виду виконання і діючих нормативних документів із застосуванням програмного комплексу розробки проектно-кошторисної документації АВК-3.

Управліннями облводгоспу проведена робота з водокористувачами щодо складання протоколів-намірів на проведення поливів. На 2009 рік запланована площа поливів складає 74 тис. га.

Управління облводгоспу знаходять шляхи для підготовки державних водогосподарських систем до роботи у поливний період та мають на меті допомогти сільгоспвиробникам зменшити вплив таких негативних явищ, притаманних Півдню України, як посуха та пилові бурі.

Головний інженер Запорізького облводгоспу В. О. Бабешко,
журнал «Водне господарство України» № 1 2009.

  • «Через пару лет Бердянская коса может оказаться под водой».

Бердянцы дождались первого весеннего шторма, который доказал всю бесперспективность необоснованных разумным проектом усилий по «спасению Бердянской косы». Даже не очень сильный восточный ветер — 10—14 м/с развеял водной пылью надежды на то, что сотни кубометров бута смогут остановить размыв береговой линии в самом узком месте косы. Отсыпанные ранее 300, потом 600, потом 1200 кубометров камня попросту вымываются волнами, погружаясь в песок. А море в конце прошлой недели вплотную подступило к дороге. Как сообщил заместитель городского головы Сергей Ткаченко, за минувшие выходные на тот же участок побережья было завезено 160 кубометров бута. В понедельник, 16 марта, было засыпано еще около 60 кубов камня. На ближайшей сессии горсовета, которая состоится 26 марта, планируется вынести вопрос о перераспределении средств на спасение дороги. А если посчитать, то получится, что к стоимости автостоянки, которой уже практически не существует, 4,5 млн. грн. надо приплюсовать еще почти 10 млн. грн., которые потрачены в течение двух лет на отсыпку бута впустую.

Газета «Миг» от 17.03.2009 года.

  • «Коса може перетворитися в острів».
фото

Існує реальна загроза, що коса за лічені тижні може перетворитися в острів у випадку, якщо подує східний вітер. На цьому акцентував увагу Валерій Харченко, заступник міського голови з питань комунального господарства. Десять машин буту, спрямованих на підсипання розмивної морем небезпечної ділянки на косі, явно мало. Для запобігання необоротного необхідно вивезти ще 20—30 машин буту. На чергову сесію, що відбудеться 26 березня, готується рішення про фінансування цих робіт.

Газета «Бердянськ діловий» від 11.03.2009 року.

  • «Нетрудно нынче отыскать рыбные места».

В статье рассказывается о прудах Днепропетровщины, об аренде прудов, об их использовании.

Никто точно не скажет ни в области, ни в Украине, сколько внутренних водоёмов и что там делается. После того, как пруды отдали в аренду (а в конце 90-х — начале 2000 г. на них был дикий ажиотаж), об этой «мелкоте» якобы забыли. Вместе с тем в Украине прудов и озёр больше, чем в какой-то другой европейской стране.

Нынче на Днепропетровщине у 547 человек находятся пруды в аренде. Максимум 40 процентов из них работают на рыбоводство: люди брали водоёмы для бизнеса и в меру своих знаний и возможностей ведут его. В последнее время всё больше водоёмов начали использовать для платной рыбалки.

Газета Верховной Рады Украины «Голос Украины» от 04.03.2009 года.

  • «Спасать Молочный лиман помогут рыбаки».

На совещании в Запорожской облгосадминистрации принято решение финансировать работы по расчистке канала-протоки, соединяющего Молочный лиман с Азовским морем, не только за счет бюджетных средств, но и за счет средств рыбацких артелей, входящих в межобластной Северо-Азовский союз рыболовецких колхозов.

Областная исполнительная власть планирует выделить из бюджета экофонда около 500 тысяч гривен. На такую же сумму должны профинансировать работы на лимане и рыбаки. В настоящее время начались переговоры, по результатам которых с каждым хозяйством будет подписан договор о выделении средств.

Газета «Миг» от 19.02.2009 года.

  • «Спасать Молочный лиман должны и рыболовецкие артели, считает областная власть».

На совещании в Запорожской ОГА его участники пришли к единому мнению: финансироваться работы по расчистке канала, соединяющего Молочный лиман с морем, должны не только из областного бюджета, но и за счет тех, кто занимается промыслом рыбы.

Сегодня промышленный вылов рыбы в украинской зоне Азовского моря ведут 135 больших рыболовецких артелей, которые входят в межобластной Северно-Азовский союз рыболовецких колхозов. Они, как никто другой, должны быть заинтересованными в возрождении Молочного лимана, потому что именно он, как известно, является естественным нерестилищем для пиленгаса и не только.

Областная исполнительная власть планирует выделить из бюджета областного экофонда почти 500 тыс. грн., столько же должны профинансировать и пользователи водных живых ресурсов в акватории моря.

В настоящее время идет переговорный процесс, по результатам которого должно состояться подписание договора с каждым хозяйством на выделение средств, сообщает пресс-служба ОГА.

Газета «Мелитопольские ведомости» от 08.02.2009 года.

  • «Торосы чуть не задавили бердянцев»
фото

Жуткие полчаса пришлось пережить жителям одного из прибрежных районов Бердянска. Ранним вечером накануне уик-энда море предприняло ледовую атаку на Лиски. Со страшным скрежетом, грохотом и визгом стал вздуваться, лопаться, громоздиться и наползать на берег лед. Ни узенькая полоска пляжа, ни насыпанные с целью «берегоукрепления» барьеры из бутового камня не в состоянии были сдержать могучий натиск стихии.

В некоторых местах ледяные завалы от заборов лисковских усадеб отделяли каких-нибудь пару метров. Причиной такого необычного явления, торосы такого размера, по свидетельству старожилов, возникали в конце 60-х годов прошлого века — стали капризы погоды. Резкое потепление и частая смена направления и силы ветра раскололи лед, который образовался в Бердянском заливе. Громадное ледяное поле сначала под воздействием северо-восточного ветра и течения отдрейфовало в море, а затем сильным южным и юго-западным ветром его прижало к берегу. Под натиском громадной льдины прибрежный лед был просто выдавлен на пляж. Обошлось без особого материального ущерба — немного помяло несколько лежавших на песке рыбацких лодок.

А вообще море настойчиво требует от бердянцев уважения. Еще не успели восстановить набережную в районе Матросской Слободки, которую безжалостно разметал шторм 17 ноября 2007 года, как ровно год спустя море чуть не превратило Бердянскую косу в остров [столь серьезно косу размывает в четвертый раз за последние два года!]. Теперь вот еще один наглядный урок.

Газета «Миг» от 22.01.2009 года.

  • «Кислая доля Молочного лимана»
фото

Из всех прежних названий Азовского моря (а знали его в разные времена как Синее, Сурожское, Саксинское, Фракийское, Киммерийское, Каффское), пожалуй, наиболее точным было Балык-денгиз. В переводе с татарского это означает «рыбное море». Несколько веков назад самое континентальное море планеты и вправду не знало себе равных по рыбным запасам. До 40-х годов прошлого столетия Азов обеспечивал пятую часть союзного улова — 300 тыс. тонн в год, из которых 160 тыс. — рыбы ценных пород. Урожайность каждого гектара азовской акватории в шесть—восемь раз превышала продуктивность Каспия и Балтики, в 25 — Черного моря.

С тех пор уловы в Азовском море сократились в несколько раз. Прежде всего из-за оскудения рыбных запасов. Только с 1986-го по 1996 год они сократились более чем втрое. Одно время на Азове запрещался даже любительский лов бычка. Того самого кормильца, по праву увековеченного памятником в Бердянске.

Отличительная особенность азовских берегов — намывные песчаные косы, отделяющие от моря мелководные заливы и лиманы. Они составляют девятую часть акватории Азова.

Одним из крупных прибрежных азовских водоемов является Молочный лиман, расположенный вблизи курортной Кирилловки. Эта приустьевая территория рек Молочная, Джекельня и Тащенак площадью 168 кв. км отличается большим видовым разнообразием биологических ресурсов и относится к наиболее ценным водно-болотным угодьям Приазовья. Лиман включен в Международный кадастр Рамсарских территорий и признан гидрологическим заказником государственного значения. Здесь сосредоточено множество «краснокнижных» растений, а также птичьих гнездовий. Кроме того, Молочный лиман ценен и как мощный рекреационный объект (на его берегах расположено несколько десятков детских оздоровительных учреждений), и как место нереста и нагула пресноводных и морских рыб.

К сожалению, в последнее время лиман начал стремительно утрачивать столь замечательные свойства. Сказались зарегулированность рек, потеря сообщения с морем через пролив (промоину, гирло) на косе Пересыпь.

Первое тяжкое испытание постигло Молочный лиман в 2001 году. Занесенную песком промоину никто не расчистил, и зашедший на нерест пиленгас уже не мог выбраться в море. С таким обилием рыбы даже браконьеры не смогли справиться, она гибла тоннами. Власти же не придумали ничего лучшего, как истратить 150 тыс. грн. из экофонда на проект нового канала… в Приазовском районе.

А тем временем Молочный лиман утратил треть своей акватории. Для отдыха и оздоровления в минувшем сезоне он уже стал непригоден. На очереди — полная потеря рыбохозяйственного значения. По крайней мере, как утверждают ученые, пиленгас пытается найти новые нерестилища. Но это он, скорее, от безысходности. Ведь для рыбы что зонтик, что былая слава Балык-денгиза — без разницы. Достаточно инстинкта.

Газета «Зеркало недели» от 16 января 2009 года.

  • «Дніпровська вода прийшла у Давидівку та Андріївку».

В статті розповідається про будівництво першої частини водогону Вовчанське—Давидівка—Атманай.

Перші 330 метрів поліетиленових труб водогону були спаяні і укладені спеціальною бригадою працівників Якимівського міжрайонного управління водного господарства сьомого серпня. А на сьогодні перша черга водогону Вовчанське—Давидівка—Атманай вже готова, тобто у Давидівку та Андріївку прийшла дніпровська вода.

Будівництво цього централізованого водогону відноситься до проблем, які вже давно хвилюють жителів сіл степової зони. Дехто з них користується привізною питною водою, що зберігається у приватних басейнах. Вони побудовані з різних матеріалів — у кого залізобетонні, у кого — металеві. У таких басейнах через тривале зберігання вода псується і, за висновками відповідних спеціалістів, не відповідає нормам ГОСТ 2874—82 «Вода питна».

Газета Якимівської районної ради та райдержадміністрації «Слово трудівника» від 07.01.2009 року.

1/15

фото
назад
вперед
закрити

Про облводресурсів

pdf Положення про Запорізьке облводресурсів

Структура управління

Основні завдання

Керівництво

Етапи розвитку

Нормативні документи

Вакансії

Діяльність

Основні пріоритети діяльності на 2016 рік

Водогосподарська обстановка

Моніторинг

Звіти облводресурсів

Протидія корупції

Платежі за оренду водних об'єктів

Держівні закупівлі

Послуги

Звернення громадян

Прийом громадян

Прес-центр

Анонси подій

Новини

Огляд преси

Друкарські видання

Виступи на телебаченні

Публічна інформація

Підвідомчі організації

Інформація

Інформація про пропуск паводку

Інформація про полив

Водні ресурси

Пошук водних об'єктів (тестування)

Меліорація

Дорадчий центр

Застосування мобільного комплексу

Водовимірювальна лабораторія

Система рибозахисту ЕГРЗ-М

jpg Карта меліоративного фонду області

jpg Карта-схема водних об'єктів Запорізької області

jpg Гідрографічне районування водогосподарських ділянок Запорізької області

Охорона праці

Корисні посилання

Сектор територіального органу Держводагентства

Фотогалерея

Райони

Річки

Лимани, водосховища

Канали, насосні станції

Азовське море

Джерела

Контактна інформація

Запорізьке обласне управління водних ресурсів © 2007-2018