Запорізьке обласне управління водних ресурсів
Запорізьке обласне управління водних ресурсів

Архів преси за 2008 рік

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 29.12.2008 року опублікована стаття «Південь області може залишитися без води».
фото

Протягом нинішнього року не раз писали про проблеми водопостачання в Запорізькій області, де практично 50 відсотків, тобто кожен другий населений пункт, не мають якісної питної води, не зважаючи на те, що в області є декілька річок.

Існуючі мережі характеризуються високим відсотком зносу, що стає причиною втрати в мережах близько 30 відсотків води. До того ж, в області багато недобудованих ще з радянських часів об'єктів водопостачання.

Як усе це впливає на ситуацію з водою й до чого призведе? З таким запитанням звернулися до Владислава Черних, технічного директора КП «Облводоканал».

— Ні до чого хорошого це не призведе. Наші фахівці уважно проаналізували ситуацію, яка склалась у водопровідно-каналізаційному господарстві області, й дійшли висновку, що тут панує передкризовий стан. Біда не лише в тому, що Міністерство з питань житлово-комунального господарства забуло про проблеми, що виникли у водопровідно-каналізаційних господарствах України, і, зокрема в Запорізькій області. Є й інше. Місцева влада, власники водопровідно-каналізаційних господарств не вирішують тих проблем, які покладені на них чинним законодавством. Через якісь причини не вирішується тарифна політика. Як наслідок, водопровідно-каналізаційне господарство стоїть на межі фінансово-економічного краху. Людям не виплачується заробітна плата, не сплачуються податки тощо.

Але найголовніше — водопровідно-каналізаційні господарства зупинилися в своєму технічному розвитку й перебувають на рівні 70-х років минулого століття. Програми «Питна вода», як державна, так і обласна, не виконуються. Зношеність магістральних водогонів сягає 65 відсотків, а в селах ще вище — до 90-95. Коштів на їхнє відновлення у підприємств водопровідно-каналізаційних господарств немає.

  • В газете «Миг» от 25.12.2008 года опубликована статья «Азовское море возвращается!».
фото

На кирилловской косе Пересыпь завершаются работы по расчистке искусственного пролива, через который морская вода поступает в заповедный Молочный лиман.

Соединяющий с морем гидрологический заказник государственного значения «Молочный лиман» пролив — самое уязвимое место лимана: его постоянно заносит песком. И в связи с этим в регионе сразу несколько проблем экологического характера возникло в последние годы.

Как быть с проливом на Пересыпи, было понятно давно — расчищать, конечно же! Но дальше понимания дело почему-то долгое время не двигалось с места. Аж до тех пор, пока [15 августа 2008 года] прямо у пролива ни провел спецсовещание запорожский губернатор А. Старух. Увидев масштабы грядущей экологической катастрофы, он пообещал найти деньги на расчистительно-углубительные работы на Пересыпи. К тому времени пролив настолько занесло песком и илом, что в некоторых местах его ширина не превышала двух метров, а глубина — двадцати сантиметров. Слово свое губернатор сдержал: 9 декабря к проливу, наконец, подошла тяжелая техника ЗАО «Мелитопольспецэкскавация». Это был непосредственный исполнитель работ, суббподрядчик. Генеральным же подрядчиком выступила ПМК-238.

В минувший четверг на проливе работало четыре драглайна, два бульдозера, два «КрАЗа» и два скрепера. По словам председателя правления ЗАО «Мелитопольспецэкскавация» Н. Симана, самым сложным оказался участок пролива, примыкающий к лиману. Позавчера замглавы Акимовской РГА А. Маругин уточнил: всего на проведение первоочередных работ в проливе выделено 299 тысяч гривен. Задействовано на расчистке одиннадцать единиц тяжелой техники. Всего специалистам «Мелитопольспецэкскавации» предстоит пройти около 900 метров. После того, как работы завершатся, а это произойдет до конца нынешней недели, со стороны моря ширина пролива [при глубине в полтора метра] будет достигать двадцати метров, а в сторону лимана если уходить — десяти.

Надеемся, — добавил замглавы райгосадминистрации, — что вода пойдет в лиман и он со временем вернется в свои берега.

  • В электротехническом журнале «Электропанорама» в номере 12'2008 и в Всеукраинской отраслевой газете «Электротема» от 11-24 ноября 2008 года № 21 опубликована статья заместителя начальника Запорожского облводхоза А. Н. Лебедя «Как сэкономить миллион в условиях кризиса?».

В составе водохозяйственно-мелиоративного комплекса была построена 2251 насосная станция общей производительностью 6200 м3/с и установленной мощностью 2,9 млн. кВт. Сегодня данное насосно-силовое оборудование в большинстве морально и физически устарело, отработало свои нормативные сроки, и его дальнейшее эффективное использование невозможно без внедрения современных энергосберегающих технологий, а также электронных систем защиты, контроля и управления.

Реле защиты двигателя РДЦ-01-052 с цифровой настройкой и индикацией контролируемых параметров предназначено для защиты трёхфазных асинхронных электродвигателей 3х127/220 В, 3х220/380 В от последствий перегрузок; работы с недогрузкой; превышение и понижения питающего напряжения; снижения сопротивления изоляции перед пуском двигателя и коммутации электрических цепей при достижении контролируемыми параметрами определённых, предварительно запрограммированных уровней.

Устройства защиты электродвигателей серии РДЦ эксплуатируются на промышленных объектах Украины, России, Беларуси, Молдовы, Казахстана.

Помимо низковольтных двигателей (380 В) в водных хозяйствах эксплуатируется более 35% электродвигателей номинальным напряжением 6—10 кВ с устаревшими схемами и устройствами защиты. Как следствие — необходимость регулярного ремонта таких двигателей.

  • В газеті «Міг» від 11.12.2008 року опублікована стаття «З чим не згодний нардеп Пеклушенко?».

Після виходу публікації «Чому в Басані й Тарасівці зникає вода в колодязях?» [«Міг», 4.12.2008] у редакцію звернувся народний депутат України Олександр Пеклушенко. Його обурила фраза, що звертання до нього селян не мало ніякого результату.

Про роботу, проробленої для рішення проблеми двох сіл Пологівського району, розповів помічник Олександра Пеклушенко Сергій Петров:

— 3 липня 2007 року Олександр Миколайович проводив особистий прийом у Басані. Два жителі села, Чубарь і Артюх, звернулися до нього із проблемою із приводу ставка, що занепадає. Олександр Миколайович як народний депутат попросив райдержадміністрацію провести зустріч із жителями, орендарями, і якщо дійсно є порушення, розірвати договір оренди ставка. Я це питання взяв на контроль.

Олександр Миколайович звернувся до голови Пологовской РДА Валерія Тоцького — із проханням повідомити про можливість розірвання договору оренди ставка й передачі його турботливим хазяям, тому що протокол зустрічі підтвердив факти, про які говорили Артюх і Чубарь на особистому прийомі. Пологівська РДА відповіла, що розірвання договору в однобічному порядку не допускається. Але, згідно ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірвуть за рішенням суду у випадку невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону й умовами договору, у випадку випадкового знищення або ушкодження об'єкта оренди, що істотно заважає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також із причин, передбаченим Земельним кодексом України й інших законів України.

ПП Раєвій А. Ф. відправлений лист-попередження про усунення порушень і ушкоджень, нанесених орендованому водному об'єкту. Орендар також попереджений, що Пологівська РДА буде змушена розірвати договір оренди у відповідності зі ст. 32 Закону України «Про оренду землі» у випадку невиконання надалі умов договору. У відповіді на зазначений лист орендар зобов'язується усунути порушення й ушкодження, нанесені орендованому водному об'єкту, і врахувати пропозиції громади із приводу аматорської риболовлі й відпочинку в літню пору. Орендна плата орендарем виплачується вчасно й у повному обсязі.

Що ще міг зробити народний депутат? Подальша доля ставка залежить від громади й взаємин конфліктуючих сторін між собою.

  • В газеті «Міг» від 04.12.2008 року опублікована стаття «Чому в Басані та Тарасівці зникає вода в колодязях?».

Вже чотири роки жителі двох сіл Пологівского району, Басані й Тарасівки, страждають від недостачі води: вона повільно, але впевнено зникає з колодязів. А причиною всьому став ставок, він з'явився в руслі ріки Мала Токмачка в 1957 році. Створювали його зусиллями двох колгоспів.

Його ніколи не спускали й очеретом він не заростав. Місцеві жителі постійно прибирали берег.

Чотири роки тому ставок в оренду захотіли взяти підприємці, щоб розводити рибу. Басаньці були проти, кілька разів збиралися депутати сільради й приймали рішення не віддавати водойму.

А потім вийшов закон, відповідно до якого водними об'єктами стали розпоряджатися райдержадміністрації, і в 2004 році Пологівська РДА уклала договір з підприємцями на оренду ставка.

Із цього моменту й почалися халепи місцевого населення. Щорічно з вересня по грудень орендарі спускають зі ставка воду, і в цей час міліють колодязі жителів Басані й Тарасівки.

Люди, які копали колодязі пізніше, орієнтувалися на рівень води в ставку, а треба було на водоносний шар ґрунту, тоді б не виникло нинішніх проблем, — вважає Валентин Солов'ян, рибовод ПП «Раєва», що орендує ставок. — Зараз колодязі потрібно небагато поглибити, тоді все налагодить. А воду в ставку обов'язково потрібно спускати, щоб вона мінялася й не було гниття, адже ми годуємо рибу, що розводимо там. Коли вода зливається, ґрунт підсихає. Ми орієнтуємося на краще й хочемо продавати якісний товар, забезпечити район свіжою живою рибою. І вона не повинна смердіти болотом, для цього й зливаємо воду. Проходячи по руслу ріки, вона очищається.

Так і живуть тепер у цих двох селах, ображаючись один на одного й на орендаря...

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 28.11.2008 року опублікована стаття «Приазов'я завжди буде з водою!».
фото

В статті розповідається про ПП «Роса-2», яке забезпечує водою селище Приазовське й села Гамівка, Таврійське, Білорічанське Приазовського району.

Микола Киризлеєв, керівник приватного підприємства «Роса-2», яке декілька років тому взяло на себе проблеми водозабезпечення селища Приазовського й сіл Білорічанське, Гамівка, Таврійське.

«Росу-2» Киризлеєв створив порівняно недавно. Спитайте будь-якого старожила Приазовського, і вам повідають, що споконвіку найболючішою точкою селища була вода. Морський район, в який тягнуться відпочити люди зі всіх куточків колишнього Союзу, де є морські грязі унікальних властивостей, подібних тільки до грязей Мертвого моря, задихався від безводдя. У селищах і селах тачками, дитячими візками, в бочках, бідонах… люди за десятки кілометрів тягли в оселі воду. Здавалося тоді, що всьому цьому не буде ні краю, ні кінця, а буде лише гірше й гірше, тому що все старіє, виходить із ладу, руйнується. Яким було водопостачання, такою й оплата за воду. Саме через це Приазовський селищний голова Сергій Варбанський хапався за голову: грошей не вистачає навіть на латання дірок.

Зараз майну ПП «Роса» та селищної ради можуть позаздрити багато комунальних підприємств. За шість років купили новий екскаватор, устаткування (зварювальні апарати, різаки, інструменти, генератор...) — тисяч на сто. Вливання коштів у реконструкцію водопровідних мереж за декілька років вилилися у хорошу суму — близько 300 тисяч гривень.

Проте ще багато належить зробити.

Труби поміняли на сучасні відсотків на 25, — прикинув Микола Семенович. — Якщо міняти все, то потрібно ще мільйонів десять. Це робота на дев'ять років, які мені залишилися до пенсії. А потім я заспокоюся: Приазов'я завжди буде з водою.

«Роса-2» однією з перших в області ввійшла до Асоціації комунальних підприємств Запорізької області.

  • В газеті «Міг» від 27.11.2008 року опублікована стаття «Бердянську косу поспішають зміцнити».
фото

В статті розповідається про те, що у тому самому місці, де два місяці назад вода до самої дороги дійшла, у море йде дамба, по якій, діловито гурчачи, самоскиди завозять і відсипають бутовий камінь. Переможець тендерних торгів   ПП "Виробничо-будівельне підприємство «Севастопольський загін підводно-технічних робіт»" [м. Севастополь]   після розробки й завершення експертизи проекту приступилося до робіт на об'єкті «Зміцнення Бердянської коси». Роботи з будівництва берегоукріплювальних споруджень робить субпідрядник ТОВ «Стройенергомонтаж» [м. Енергодар]. 10 листопада почалося будівництво перших двох бутових тимчасових дамб.

Проектною організацією запропонований варіант у вигляді будівництва десяти блокуючих бутових хвилеломів, розташованих на відстані до 80 105 метрів від берега паралельно берегової лінії. Усього на берегоукріплення Бердянської коси потрібно до 40 мільйонів гривень.

  • В газеті «Міг» від 20.11.2008 року опублікована стаття «Кінські Роздори».

Конка — найзначніша, якщо можна так виразитися, ріка Запорізької області після Дніпра. Два її джерела — Мокра і Суха Конки — з'єднуються на території села Кінські Роздори.

За останніми будинками села долина Мокрої Конки набуває риси каньйону — то тут, то там видніються оголення граніту. Висота крутих схилів доходить до двадцяти метрів. Із правої сторони балки-ущелини зі струмком розташована дамба великого ставка — майже водосховища. Звідкись чується гул води. І раптом здалеку зауважуєш високий пінний струмінь, блискучий на сонці: от він — водоспад!

Видовище досить вражає — особливо якщо врахувати, що приблизно п'ятнадцятиметровий водоспад розташований на рівнинній річці. Якщо навіть наприкінці літа тут так багато води, то що ж діється в березні?.. Як виявилося, водоспад цей «не зовсім природний»: люди звели високу дамбу, а для скидання води прорили поруч канаву. І вода полилася з висоти природного гранітного обриву.

За дамбою, в оточенні лісонасаджень широко, на два з половиною кілометра в довжину розливається величезний ставок. Тут заповзятливі добродії розводять значних розмірів рибу, а місцеві й приїжджі обивателі рятуються від спеки. Вода тепла й відносно чиста — немає ніякої ряски. Купатися — одне задоволення!

Вище Роздорів на обох Конках і балках, що впадають, аж 20 великих і малих ставків! Один з них зовсім новий — трава не встигла вирости на дамбі.

Дамба в балці — смерть струмку. Вода в ставці каламутніє, джерела глухнуть, берега заростають очеретом, дно замулюється, ґрунт навколо засолюється. Де можна було в жару вгамувати спрагу, не боячись отруїтися — тепер не можна! А головне — із цих вгроблених маленьких струмочків починається ріка. З будівлі дамби в балці починається смерть ріки.

Сто років тому по Конці ходили кораблі, люди купалися й ловили здоровенну рибу, навесні плили величезні крижини. Тепер цю «ріку» можна переступити двома кроками.

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 08.11.2008 року опублікована стаття «На боротьбу із масштабною екологічною катастрофою».

Чергову спробу порятунку Молочного лиману зробила обласна влада — до бюджету на наступний рік закладені кошти на проектування відновлювальних робіт з розчищення старої протоки.

— Так звану «нову» протоку, після створення якої у далекому 1974 році був порушений гідробаланс у лимані, залишать місцевому рибному господарству, — повідомляє прес-служба облдержадміністрації. — Раніше на розчищення замуленого русла постійно виділялись кошти, а з 90-х років і дотепер лиман висихає.

Молочний лиман — одне із найбільших місць нересту риби. У його акваторії зосереджено 25 відсотків усіх дитячих оздоровчих закладів Запорізької області. Тому втрата лиману розглядається як масштабна екологічна катастрофа.

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 24.10.2008 року опублікована стаття «Бердянськ укріплює береги».

В статті розповідається про те, що Бердянській владі вдалося зупинити розмивання Бердянської коси, тепер треба продовжувати відновлювальні роботи. Вже є проект засипання другої лінії. До кінця року місто повинне освоїти вісім мільйонів гривень бюджетних коштів, виділених на зміцнення берегової зони.

  • В Запорізькій обласній газеті «Мрія» від 16.10.2008 року опублікована стаття «Порятунком лиману зайнялися всерйоз».

Судячи із частоти, з якою обласна влада піднімає питання про порятунок «роддому» Азовського моря, рятувати його дійсно збираються. Правда, практичних дій з відновлення лиману прийнято дуже мало.

Губернатор області зобов'язав обласне управління земельних ресурсів до кінця року закінчити роботи по землевідведенню та чітко встановити, хто є землекористувачем заказника.

  • В Запорізькій обласній газеті «Мрія» від 16.10.2008 року опублікована стаття «Кирилівка. Немає водопроводу — немає статусу».

Кирилівка вже котрий рік намагається стати курортом державного значення. Не вистачає самої малості — водопроводу.

Оббивання порогів усіх інстанцій не принесло результатів — держава не в змозі виділити із казни 200 мільйонів гривень на вирішення проблем мешканців одного району. Рішення проблеми запропонували приватні інвестори. В 2007 році вони представили на розгляд проект, який передбачає будівництво очисних споруд каналізації, водоводу Шелюги — Кирилівка, а також централізованих мереж водопостачання та водовідведення території. Реалізація цього проекту дозволить суттєво покращити соціальні умови проживання місцевого населення і численних відпочиваючих, зберегти чистоту акваторії Азовського моря, попередити можливість виникнення надзвичайної епідеміологічної ситуації. Проект був затверджений одноголосно.

Здати перший пусковий комплекс, який передбачає будівництво магістрального водоводу та майданчиків водонапірних насосних станцій, планується вже до літнього сезону 2009 року. Паралельно будуть споруджуватися і очисні споруди каналізації.

  • В газеті «Міг» від 16.10.2008 року опублікована стаття «Молочний лиман потребує негайної допомоги».

В статті розповідається про проблеми Молочного лиману та шляхи їх вирішення. По-перше, відновляти його як місце нересту піленгасу, що в 70-х роках минулого століття був завезений в Азовське море з Далекого Сходу. По-друге, розвивати узбережжя лиману як рекреаційну зону, у якій, зокрема, перебувають кілька десятків дитячих оздоровчих таборів.

  • В газеті «Острів свободи» від 24.09.2008 року опублікована стаття «Бердянська коса ледве не стала островом».
фото

В статті розповідається про те, що штормові хвилі змили суспільний пляж на Середній косі та взялись за дорожню насип. Ще трішки, і селище на косі разом з місцевими жителями і відпочиваючими опинилось б відрізаним від суші.

Із обласного резервного фонду МНС нічого виділено не було: ця ситуація не була визнана надзвичайною.

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 23.09.2008 року опублікована стаття «Тече вода, тече бистро до села із міста …».

І тече ця вода по трубах міськводоканалу одразу до двох селищ Запорізького району — Кушугума та Малокатеринівки. Але, на жаль, не завжди дотікає до споживачів, бо, як стверджують спеціалісти, тиску в системі не вистачає. І для того, щоб цю проблему вирішити, необхідно спорудити додаткову насосну станцію. Розмови про це велися давно, та справа не рушила з місця через відому причину — брак коштів.

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 23.09.2008 року опублікована стаття «Частина Бердянської коси ледь не стала островом».

Негода почалася раптово. 15 вересня східний вітер, швидкість якого сягала 20 метрів за секунду, викликав шторм на морі. У найвужчому місці коси море почало розмивати дорогу з твердим покриттям і впритул підійшло до бордюрів так званої довгої автостоянки (півтора кілометри завдовжки).

Не чекаючи бюджетних коштів, двоє місцевих підприємців з власної ініціативи вирішили почати відновлювальні роботи, завозячи бут з Андровського кар'єру.

Зараз на косі ситуацію виправлено. Завезено понад 1200 кубічних метрів буту й укріплено берег.

  • Публікація в районній газеті.

— В газеті «Південна Зоря» Бердянського району від 20.09.2008 року під рубрикою «Ситуація» опублікована стаття «Коса тривоги нашої». В статті розповідається про те, що сильний східний вітер та шторм, які почались вночі з вівторка на середу, 17 вересня, продовжили свою руйнівну роботу в районі довгої стоянки на косі.

Виконуючий обов'язки начальника міського відділу МНС В. Франчук повідомив на засіданні комісії по НС, що дана ситуація не є надзвичайною. Але необхідно прийняти всі заходи, щоб не допустити подальшого розмиву цієї ділянки та руйнування дорожнього полотна.

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 18.09.2008 року під рубрикою «Проблема довкілля» опублікована стаття «Лиман, мов спрагла людина, просить води!».

В статті розповідається про те, що перший заступник голови облдержадміністрації О. Бережний провів нараду, присвячену збереженню Молочного лиману. Обміління лиману — гідрологічного заповідника світового значення — величезна проблема не тільки нашої області. Як відзначив О. Бережний, це «надзвичайна ситуація світового значення», «проблема й людська, й громадянська».

Учасники наради обговорили можливу вартість створення протоки, необхідність висновку вчених про оптимальне її розташування (в Якимівському, Приазовському районах, у смт Кирилівка або на колишньому місці). Йшлося також про очищення річки Молочної, яка підживлювала лиман прісною водою, створюючи ідеальні умови для розведення цінного малька.

  • В газеті «Індустріальне Запоріжжя» від 09.09.2008 року опублікована стаття «Роддом Азовського моря вмирає».

В статті розповідається про те, що Молочний лиман довели до такого стану, що на нього боляче дивитись.

Води в лимані зменшилось на 80 сантиметрів, при глибині в три метра. Береги впевнено відходять від колишніх меж.

Самий найкращий варіант — відновити протоку на старій ділянці, де була кирилівська протока. Вона знаходиться в такому місці, де в майбутньому сама природа буде про неї турбуватись.

  • В газеті «Міг» від 28.08.2008 року опублікована стаття «Добре тобі, річко?».

В статті розповідається про річку Обіточна. Ніжна і красива, але мілководна. Літом вона майже пересихає. Так було б до того моменту, коли приміське господарство ПСП «Приморський», вірніше його директор М. Липченко, загорівся ідеєю почистити Обіточну.

Якщо удасться пройти все русло Обіточної у рисі міста, то вийде шість кілометрів.


  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 28.08.2008 року опублікована стаття «Хто збереже тебе, красуне Каховко?».

В статті розповідається про те, що у Нікополі на Дніпропетровщині відбулася регіональна прес-конференція, присвячена одній із болючих тем не тільки регіону, але, якщо вдуматись, усієї країни — стану головної водної артерії України та її водосховищ, зокрема Каховського.

На початку свого утворення, 50 років тому, Каховка була досить глибокою. Середня глибина складала 8,5 метра, максимальна — 24. Мілководдя займало не більше п'яти відсотків загальної площі. Водообмін проходив від 1,5 до 3 разів на рік, а середня проточність водосховища складала не більше 1,6 см/сек. За десять років існування загальна площа замулення склала вже 78 відсотків, а товщина мульного шару досягла від 20 сантиметрів до метра. За 50 років існування Каховське водосховище накопичило шар мулу більш ніж у 3,5 метра.

Зараз у Дніпро скидають свої відходи 20 областей України, в яких сконцентровано 59 відсотків вітчизняного виробництва продукції. За спостереженнями міжнародних екоцентрів, «рідкі відходи українські підприємства скидають у Дніпро або зовсім неочищеними, або очищеними умовно. За стандартами, прийнятими у світі, в Україні не очищений жоден кубометр шахтних, промислових і каналізаційних стоків».

Всі учасники конференції зійшлися на тому, що для порятунку Дніпра, головної водної артерії нації, потрібна державна підтримка, потрібні зміни в пріоритетах, щоб інтереси народу стали головними.

  • Публікація в районній газеті.

— В газеті «Слово трудівника» Якимівської районної ради та райдержадміністрації від 20.08.2008 року опублікована стаття «У Давидівці та Андріївці скоро буде дніпровська вода».

В статті розповідається про початок будівництва довгоочікуваного водогону Вовчанське-Давидівка-Атманай.

7 серпня 2008 року спеціальна бригада працівників Якимівського міжрайонного управління водного господарства на околиці Вовчанського спаяла перші 330 метрів поліетиленових труб водогону.

Будемо сподіватися, що незабаром до жителів Давидівки та Андріївки прийде дніпровська вода, а у майбутньому році централізований водогін буде і в Атманаї, адже про це піклуються люди, яким не байдужа подальша доля рідного краю.

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 21.08.2008 року опублікована стаття «Давидівка та Андріївка незабаром питимуть дніпровську воду».

Крок за кроком, цілеспрямовано, постійно і наполегливо Якимівська районна рада виконує накази виборців, тобто вирішує ті проблеми, які найбільше хвилюють жителів сіл і селищ району. Одне з таких — будівництво довгоочікуваного водогону Вовчанське-Давидівка-Атманай. Воно вже розпочалося.

Спеціальна бригада працівників міжрайонного управління водного господарства на околиці Вовчанського спаяла перші 330 метрів поліетиленових труб водогону. Роботи розпочались досить буденно і без зайвої помпезності. Проте згодом, напевне, ця дата увійде в історію району, як перший крок до централізованого забезпечення питною водою жителів Давидівки і населення Атманайської сільської ради.

Коли розпочалися роботи, голова районної ради разом із начальником Якимівського міжрайонного управління водного господарства І. Бохоном приїхали на будівництво водогону, щоб подивитися, як ідуть роботи та обговорити їх подальшу організацію і терміни виконання. І. Бохон розповів, що це перша черга будівництва водогону, якою в нинішньому році передбачено прокладку труб від Вовчанського до Давидівки (11,5 км) і далі до села Андріївка.

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 19.08.2008 року опублікована стаття «Молочний лиман висихає, а гострі проблеми залишаються».

Впродовж останніх років гостро постає проблема Молочного лиману та Азовського узбережжя. Адже в лимані, коли ще не було втручання перетворювачів природи, нерестилася риба ледь не всього Азовського моря. Нині ж він висихає, стає все більше схожим на калюжу. Рукотворну промоїну не встигають тепер очищати — її заносить піском. Тому вода з моря в лиман майже не надходить.

Цю проблему взяли під контроль облрада та обласна держадміністрація. 15 серпня 2008 року виконувач обов'язків голови Запорізької облдержадміністрації О. Старух, перший заступник голови облради О. Клепаков, перший заступник голови ОДА О. Бережний побували в Якимівському районі, оглянули окремі ділянки лиману та провели нараду з науковцями, відповідними службами, керівництвом прилеглих районів щодо порятунку цього природного багатства.

Ось що сказав О. Старух, відкриваючи нараду: «Головне наше завдання — зберегти лиман, враховуючи його значення як для риборозведення, так і для дитячих таборів, рекреаційної зони. Через нинішню промоїну необхідний обсяг води надходити не може. Не враховано було сорок років тому те, що природа сама зробила, не враховано думку вчених. Тепер ситуація з року в рік повторюється. Проблема досить серйозна. Потрібно розв'язати її з допомогою області й держави, щоб лиман ожив, почав функціонувати. Як це було раніше».

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 12.08.2008 року опублікована стаття «Проблеми Молочного лиману крізь призму прокуратури».

В статті розповідається про досить непросту ситуацію, що склалася на Молочному лимані, опублікована позиція органів прокуратури.

Ситуація з охороною заказника та підтримання його гідрологічного режиму знаходиться в критичному стані.

Невжиття своєчасних заходів з розчистки гирла і не відновлення водообміну між лиманом та Азовським морем може призвести до економічних, соціальних втрат та погіршення екологічної ситуації регіону.

Наслідком цього є порушення кримінальної справи Бердянським природоохоронним прокурором за фактом загибелі риби у лимані у листопаді 2007 року. Збитки від загибелі риби склали майже 200 тис. грн.

Проблема загальнодержавного заказника «Молочний лиман» викликає велике занепокоєння у громадськості області, бо тягне за собою велике коло проблем, які потрібно вирішувати не тільки на рівні району чи області, а і на рівні держави.

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 29.07.2008 року опублікована стаття «Відхилень від норми води у Дніпрі — не зафіксовано».

В статті розповідається про те, що через замор риби в Херсонській області у Каховському водосховищі запорізькими екологами відібрано проби води. Цей захід виконав відділ інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Запорізькій області протягом 17—25 липня 2008 року.

Проби води взято біля берегової лінії села Велика Знам'янка вглиб Каховського водосховища, а також в районі села Водяне Запорізької області. За результатами проведених лабораторних обстежень відхилень від норми не зафіксовано, повідомила Державна екологічна інспекція в Запорізькій області. Її фахівці також зазначають, що за свідченнями місцевих жителів та рибалок, вода не змінювала кольору, а також не було масового замору риби.

  • В газеті «Індустріальне Запоріжжя» від 26.07.2008 року опублікована стаття «"Херсонська" риба заморилась без нас».

В статті розповідається про замор риби у Каховському водосховищі на території Херсонської області. ОблСЕС та співробітники екологічної інспекції продовжують моніторинг стану води в Каховському водосховищі та акваторії Дніпра. В пробах, які були взяті 24 липня, відхилень немає, показники вмісту кисню та хімічний стан води — у нормі.

До речі, це вже другий за останні пару тижнів крупний замор риби на території Херсонської області. Так, в середині липня в акваторії Дніпра біля Каховської ГЕС по невідомим причинам загинуло 100 тонн карася.

  • В газеті «Урядовий кур'єр» від 23.07.2008 року опублікована стаття «Гідростанції — малим річкам».

В статті наведене інтерв'ю з головою Державного комітету України по водному господарству Василем Сташуком, який розповів про здобутки й проблеми Держводгоспу.

В арсеналі Держводгоспу України — потужні гідротехнічні споруди, науково-дослідні інститути, вищі навчальні заклади, виробничі підрозділи та понад 30 тисяч досвідчених спеціалістів, котрі працюють, аби вода нашим людям не перебувала, річки текли в потрібному напрямку, вода була чиста, адже вода — то життя.

При комітеті діє науково-технічна рада, яка визначає єдину технічну політику у водному господарстві країни, вивчає й впроваджує світовий досвід у проектуванні, будівництві та експлуатації водогосподарських об'єктів.

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 10.07.2008 року опублікована стаття «Молочний лиман щезає з лиця землі. І ми це всі спостерігаємо ...».

В статті розповідається про болючу проблему Молочного лиману.

Перший заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації О. Бережний повідомив про те, що «...облдержадміністрація звернулася до Державного комітету рибного господарства з проханням вирішити питання щодо фінансування гідротехнічного режиму заказника загальнодержавного значення "Молочний лиман", в тому числі на проведення першочергових заходів з розчистки та підтримання в робочому стані штучно створеного каналу, що з'єднує Молочний лиман з Азовським морем».

Голова якимівської райради Г. Подольний теж стурбований ситуацією, що склалася на лимані. Він вважає, що поки місце протоки, що з'єднує його з морем, буде у приватних руках, справа не зрушиться з місця. І приховувати істинний стан справ тут — не поважати себе.

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 10.07.2008 року опублікована стаття «Кому просто сморід, а кому — з поросям ...».

В статті розповідається про свиновідгодівельник, який на відстані кілометра від селища Приазовське без усіляких очисних споруд «частує» райцентр смородом, щоправда, в залежності від напряму вітру.

ТОВ «Агропромислова компанія» вселилася в приміщення колишнього телятника. Поруч із підприємством викопали три величезні котловани. Приазовці вирішили, що це зроблено для диво-біогенератора, який і перероблятиме відходи. Помилилися. У котловани стали зливати нечистоти. Сморід від цього виробництва замінив приазовцям ароматний степовий вітер.

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 26.06.2008 року опублікована стаття «Криниці б'ють свічадами — джерелами».

В статті розповідається про джерела з цілющою водою в селі Терпіння Мелітопольського району, які лікують подагру, варикозне розширення вен, виразку шлунку. Вода тут чиста, й навіть має невелике забарвлення морської хвилі.

  • Публікація в районній газеті.

— В газеті «Слово трудівника» Якимівської райради та райдержадміністрації від 14.06.2008 року опублікована стаття «УВГ розширило коло послуг».

В статті розповідається про те, що Якимівське міжрайонне управління водного господарства уже другий рік підряд займає в області перше місце. Тут використовують нові технології, постійно дбають про нові робочі місця та розширюють коло послуг для споживачів.

Напередодні професійного свята — Дня працівників водного господарства, в управлінні урочисто відкрили ще два цехи, де виготовляють тротуарну плитку і металопластикові вікна.

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 12.06.2008 року опублікована стаття «Найкращий вихід — передати Молочний лиман у власність громади».

В статті розповідається про Молочний лиман, що колись вражав не тільки відпочиваючих — гостей Кирилівки, але й місцевих жителів мальовничими обріями, красою, рибою, — тепер пригнічує. Напіввисохший, замулений, нещасний...

Формально в нього сьогодні є господар — спадкоємець рибколгоспу «Сини моря» ВАТ «Сини моря — Мотор Січ». Саме на ВАТ покладені охоронні зобов'язання з підтримки гідрологічного режиму Молочного лиману. Але, мабуть, немає у ВАТ «Сини моря — Мотор Січ» сил змінити згубну для гідрологічного заказника ситуацію.

Зі слів голови Запорізької облради О. Нефьодова: «Найкращий вихід із ситуації, що склалася, це передати Молочний лиман у власність обласної громади. Коли все це буде під егідою області, ми зможемо відстоювати інтереси лиману на найвищому рівні: у Кабміні, міністерствах, у будь-яких структурах, тому що це буде наша власність»

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 12.06.2008 року опублікована стаття «Вода для районів області: реалії й перспективи».

В статті йде мова про водопостачання області. Дещо задовільне водопостачання — на півдні області. Його здійснює експлуатаційний цех водопостачання Західного групового водопроводу, що входить у систему КП «Водоканал».

На підставі даних гідрогеологів фахівці «Облводоканалу» надійшли висновку, що найближчим часом населення Василівського, Веселівського, Михайлівського, Оріхівського, Токмацького та Кам'янсько-Дніпровського районів залишиться без води. Справа в тому, що їхні артезіанські свердловини вже зараз працюють у зоні ризику, а через три-п'ять років вода в підземних обріях висохне зовсім.


  • В газеті «Українська технічна газета» від 05.06.2008 року опублікована стаття «Приборкувачі великої води».

В статті розповідається про те, що Державний комітет України з водного господарства, у віданні якого — питання охорони, використання, відтворення і управління водними ресурсами країни, тримає в руках чи не весь національний народногосподарський комплекс з житлово-комунальним включно. Для цього в його арсеналі — потужні гідротехнічні споруди, науково-дослідні інститути, вищі навчальні заклади, виробничі підрозділи й більше 30 тис. досвідчених спеціалістів, які вдень і вночі працюють над тим, аби вода прямувала територією країни в потрібному напрямку і в потрібній кількості.

Держводгосп підтримує розвиток краплинного зрошення на півдні України як одного з найбільш прогресивних способів поливу багаторічних насаджень і овочевих культур. На прикладі господарств Каховського району можна говорити про надзвичайно високу ефективність капіталовкладень у цей вид зрошення, який до того ж дає значну економію водних ресурсів, що позитивно впливає на гідрогеолого-меліоративний стан сільськогосподарських угідь.

Однією з найгостріших водогосподарських проблем в Україні є захист від руйнівної дії паводків і повеней. В країні створено комплекс водозахисних споруд, що включає 3,5 тис. км дамб, 1,2 тис. км спеціальних споруд, понад 600 насосних та компресорних станцій для перекачування надлишків води.

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 05.06.2008 року опублікована стаття «Хто відповість за наслідки «перетворення природи»?».

В статті розповідається про посилення процесів розмивання берега Каховського моря. Воно щорічно руйнує 3 — 7 метрів берегової смуги Василівського району, довжина якої — 36 кілометрів. На території Балківської сільради процес руйнування берега настільки активний, що реально загрожує змити житлові будинки і господарські будівлі кількох вулиць.

Дніпрорудненська сільрада провела топографічно-дослідницькі роботи із захисту своєї берегової смуги, і стало зрозуміло — якщо не вжити термінових заходів, то через кілька років виникне надзвичайна аварійна ситуація з будинками на кількох вулицях.

Підмивання берега відбувається не тільки по території Балківської сільради чи тільки Василівського району, це лихо обійшло всю берегову смугу Каховського водоймища.

  • Публікація в районній газеті.

— В газеті «Слово трудівника» Якимівської районної ради та райдержадміністрації від 31.05.2008 року опублікована стаття «Зрошення — справа перспективна».

В статті розповідається про те, що 29 травня 2008 року в актовому залі Якимівського міжрайонного управління водного господарства відбулися урочисті збори з нагоди свята — Дня працівників водного господарства.

Начальник міжрайонного управління водного господарства І.М. Бохон тепло привітав колег зі святом і зробив коротку доповідь про роботу колективу. Відзначилось, що меліораторам є чим гордитись. На недавній колегії у Києві Якимівське міжрайонне управління водного господарства увійшло до десятки кращих у державі, а в нашій області вже другий рік підряд займає перше місце.

  • Публікація в районній газеті.

— В газеті «Слово трудівника» Якимівської районної ради та райдержадміністрації від 28.05.2008 року опублікована стаття «Аби яблуні цвіли дружно».

В статті йде мова про подію, яка сталася 21 травня 2008 року на насосній станції № 2 каналу РВ-8-1 Якимівського міжрайонного управління водного господарства. Працівники ремонтно-будівельного відділу управління водного господарства заварили останній шов на поліетиленовій трубі і подали з насосної станції дніпровську воду для крапельного зрошення садів і виноградників ТОВ «Агролюкс».

Зі слів начальника Якимівського міжрайонного управління водного господарства І.М. Бохона: «Ми намагаємося йти в ногу з часом, тому постійно розширяємо коло послуг для наших потенційних споживачів. Відтак, у минулому році придбали спеціальне устаткування для зварювання поліетиленових труб, наші спеціалісти на чолі з провідним інженером відділу експлуатації меліоративних систем С.А. Рудяковим пройшли відповідне навчання і тепер виконують всі необхідні роботи по реставрації і будівництву меліоративних мереж. Сьогодні ми закінчили будівельні роботи меліоративних мереж для крапельного зрошення ТОВ «Агролюкс», а перед цим провели належну реконструкцію насосної станції і тут же подали дніпровську воду для поливу.»

  • В Запорізькій газеті «Острів свободи» від 14.05.2008 року опублікована стаття «Джунглі та прерії Запорізького краю».

В статті розповідається про заповідник «Кам'яні Могили», який був створений у 1932 році на межі Розівського району Запорізької області та Донеччини, він включає в себе більше 400 гектар степу.

Витікаюча із Кам'яних Могил річка Каратиш (від половецького Кара-Таш — «чорне каміння») — одна з найчистіших, найкрасивіших річок Приазов'я. В її долині зустрічаються виходи скель, десятки рідкісних видів рослин.

  • У Запорізькій газеті «Міг» від 08.05.2008 року опублікована стаття «Із балки в балку».

У статті розповідається про балки Запорізького краю. Багато балок, устя яких виходять до Дніпра, зобов'язані своїми назвами запорізьким козакам, які, як раніше говорили, «бадались» тут господарством.

Від балки Бабурки, по якій тече річка Середня Хортиця, виникла назва поселення, а потім й цілого міського мікрорайону. Розповідають, що в балці колись жив запорожець Бабура.

  • У Запорізькій газеті «Міг» від 01.05.2008 року опублікована стаття «Наближається загибель Азова?».

В статті розповідається про те, що в Азовському морі ситуація катастрофічна: акваторія давно розбита по квадратам та протравлюється самим безбожним образом.

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 30.04.2008 року опублікована стаття «Хто врятує малі річки Приазов'я».

В статті розповідається про те, що у Мелітополі громадська організація «Народна ініціатива» організувала проведення «круглого столу» за участю науковців Мелітопольського державного педуніверситету, науково-дослідного інституту біорізноманітності наземних та водних екосистем при МДПУ, Таврійського державного агротехнологічного університету й фахівців обласного управління охорони природи та облводгоспу. Головною метою цього заходу було привернути увагу громадськості до проблем малих річок півдня України.

Як повідомила заступник начальника облводгоспу Тетяна Гелетюк, за рахунок екологічного фонду замовлено виготовлення паспорта Молочної, вносяться пропозиції з її розчищення.

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 30.04.2008 року опублікована стаття «Не місто, не село... Просто Костянтинівка».

В статті розповідається про село Костянтинівка Мелітопольського району. Однією з проблем села є підтоплення.

Сільчани добре пам'ятають 27 травня 2005 року, коли на гектар земель випало 870 тонн опадів, та й із височини прийшло ще близько 500, у воді опинилися цілі вулиці; більш ніж на 70 сантиметрів вода піднялась у 100 будинках. На сьогоднішній день проводиться будівництво спрямляючого каналу біля с. Костянтинівка. Зараз люди з подякою відслідковують роботи на каналі, який веде у русло річки Молочної.

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 22.04.2008 року опублікована стаття «Молочний лиман - місце екологічної біди».

В статті розповідається про кризовий стан Молочного лиману, про те, що на місце екологічної біди незабаром виїде спеціальна комісія, за результатами її роботи буде затверджено проект спорудження загороджувальних дюн, які унеможливлять замулення гирла.

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 22.04.2008 року опублікована стаття «Дню довкілля - ударна праця на Хортиці».

В статті розповідається про те, що День довкілля, який відзначається 19 квітня, на Запоріжжі та в області влаштовується вже місяць. Багаточисленні акції з озеленення та благоустрою, прибирання сміття та упорядкування територій проходили повсюдно.

Але апогеєм всіх заходів стало саме 19 квітня. В лісництві на Хортиці зібрались небайдужі люди різних верств населення, яких об'єднало спільне прагнення зберегти та помножити природні багатства рідного краю.

Загалом, на Хортиці було висаджено близько семи тисяч сіянців кримської сосни.

  • Публікація в районній газеті.

- В газеті «Слово трудівника» Якимівської районної ради та райдержадміністрації від 19.04.2008 року опублікована стаття начальника відділу водокористування Якимівського міжрайонного управління водного господарства Т.В. Кірічевської «Подбаємо про природу - нашу неньку».

В статті розповідається про те, що з метою збереження та примноження зелених насаджень у містах та населених пунктах, поліпшення естетичного, санітарного стану прибудинкових територій і місць відпочинку населення, залучення громадськості до вирішення цих завдань, Президент України Указом від 3 березня 2008 року № 186/2008 постановив провести в Україні з 5 березня до 20 квітня 2008 року весняну толоку з озеленення та благоустрою та відзначити 19 квітня День довкілля.

12 квітня 2008 року працівники Якимівського міжрайонного управління водного господарства приїхали на прибережну захисну смугу річки В. Утлюк, що розташована на території Новоданилівської сільської ради. Вони посадили 350 саджанців дерев, в тому числі - берези, горіха, акації, верби, івняка та кущі.

  • В Запорізькій газеті «Міг» від 17.04.2008 року опублікована стаття «Екологічна катастрофа на узбережжі Азовського моря».

В статті розповідається про зміни гідрологічного режиму Молочного лиману, про катастрофічний стан лиману.

Рівень води в лимані знизився до 0,5 метра, прибережні ділянки оголились на 300-800 метрів і подекуди покриваються сіллю, площа мілководних ділянок - з глибиною менше 30 сантиметрів - збільшилась в декілька разів.

  • Публікація в районній газеті.

- В газеті «Слово трудівника» Якимівської районної ради та райдержадміністрації від 09.04.2008 року опублікована стаття «Нові технології в сільському господарстві».

В статті розповідається про семінар, який відбувся 8 квітня в залі засідань Якимівського міжрайонного управління водного господарства. В ньому взяли участь керівники сільгосппідприємств, фермери району, спеціалісти управління агропромислового розвитку райдержадміністрації. Також на семінар були запрошені представники вітчизняних та закордонних агрофірм, послугами яких вже користуються сільгоспвиробники Якимівського району.

  • В газеті «Голос України» від 05.04.2008 року опублікована стаття «Застава продовольчої безпеки країни».

В статті розповідається про складну ситуацію зрошення на території України.

Одні з причин зменшення площ зрошуваних земель: вартість іригаційного будівництва за останні 30 років виросла с 8 тисяч доларів на 1 га до 15 тисяч; дефіцит ресурсів, і в першу чергу водних, придатних для зрошення; важливий фактор, який впливає на розвиток меліоративних систем - відносно низькі ціни на сільськогосподарську продукцію.

Щоб забезпечити повний цикл поливу, дощувальної техніки треба мати в кількості 30 тисяч одиниць, а є тільки 8 тисяч штук, із яких в робочому стані знаходиться менше 5 тисяч дощувальних машин. До того ж ситуація ускладнюється відсутністю державної підтримки з відновлення особистого виробництва такої техніки.

  • В газеті «Урядовий кур'єр» від 04.04.2008 року опублікована стаття «Куди ти ділась, річенько?».

В статті розповідається про річки України, про те, що від деяких річок не лишилося і сліду, скільки перетворилося на жалюгідні канави без будь-яких ознак життя.

Три чверті питного водопостачання в країні здійснюється з поверхневих водостоків, більшість яких мають третій-шостий класи якості, тоді як системи водопідготовки для пиття, приготування їжі розраховані на перший, максимум другий клас. Розрахунки на базі діючої класифікації якості води свідчать: 88 відсотків річок мають екологічний стан від «поганого» до «катастрофічного». Тобто вони непридатні для всіх видів водокористування. Це дуже серйозно, такий стан дуже впливає на перспективу генофонду нації.

На сьогоднішній день вітчизняна водогосподарська наука здатна вирішувати будь-яке питання відновлення природно-екологічної рівноваги. У цивілізованому світі управління водними ресурсами ґрунтується на басейновому принципі і здійснюється за допомогою економічних важелів на основі плати за використання води та її забруднення. Отримані кошти спрямовуються на поліпшення якості води і екологічного стану всього річкового басейну.

Впровадження аналогічної системи в Україні - ключ до вирішення проблем, які беруть уже за горло. Та поки що не все вдається, не всі підтримують. А ставлення до водних ресурсів - це мірило цивілізованості, культури та рівня розвитку нації. Майбутнє має той народ, у якого є чиста вода.

  • Публікація в районній газеті.

- В газеті «Знамя труда» Кам'янсько-Дніпровського району від 29.03.2008 року опублікована стаття начальника відділу водокористування Кам'янського міжрайонного управління водного господарства В.В. Передерій «22 березня - був Міжнародний день води».

В статті розповідається проте, що вода є найпоширенішою речовиною на землі, але й потреба у воді значна. Населення землі за добу використовує 7 млрд.т води.

Забруднення в наш час стало всесвітнім лихом. І зараз майже у всіх країнах виникає проблема відсутності достатньої кількості чистої води, так як повна зміна води в атмосфері здійснюється через 9 днів, річкова вода в середньому змінюється 20 разів на рік, а для повної зміни підземних вод необхідно не менше 8 тис. років.

Сьогодні попит на воду зростає у всьому світі. Довгий час вважалося, що запаси прісної води невичерпні, що вони мають здатність до самовідновлення. У результаті безконтрольної господарської діяльності кількість придатної для пиття води різко зменшилась. Так, якщо в 1990 році людством було використано лише 5% запасів прісних вод, то у 2005 році - вже 35%.

  • Публікація в районній газеті.

- В газеті «Рідний край» Куйбишевського району від 26.03.2008 року опублікована стаття «Вода - дар природи».

В статті розповідається про Всесвітній день води, про роль води в житті людей.

Забезпечення населення України питною водою для багатьох регіонів держави є однією з найважливіших проблем, розв'язання якої необхідне для збереження здоров'я, поліпшення умов діяльності і підвищення рівня життя людей.

Нині вода розцінюється не лише як природний ресурс, вона має виражену соціальну цінність, оскільки наявність води в достатній кількості і належної якості є однією з основних передумов як зміцнення здоров'я, так і сталого розвитку. Цей безцінний природний ресурс, який необхідно берегти, примножувати та раціонально використовувати.

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 25.03.2008 року опублікована стаття «Каховське водосховище загрожує безпеці країни».

В статті розповідається про те, що відбувся «круглий стіл», який організувала асоціація «Інститут екології і краєзнавства 'Запорізький край'» і який був присвячений проблемі Каховського водосховища.

Фахівці вже не вперше намагаються привернути увагу суспільства до стану Каховського водосховища, який у найближчому майбутньому може перерости у катастрофу.

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 22.03.2008 року опублікована стаття «Ми відповідальні за малі річки».

В статті розповідається про те, що 2005-2015 роки проголошені міжнародним десятиріччям дій «Вода для життя» і покликані привернути увагу до проблем, пов'язаних із водним фактором.

Як повідомив начальник облводгоспу Володимир Андрійович Шляховчук, територією області протікають Дніпро, три середні та 62 малі річки.

Всебічне використання біоресурсів малих річок, їхнє зарегулювання, відбір води на господарсько-побутові потреби, велика розораність водозбірного басейну порушили природний стан водних ресурсів. Ерозія ґрунтів призводить до замулення, забруднення та заростання річок і є одним з основних дестабілізуючих чинників екологічної ситуації. Вкрай негативно на стан річок впливає забудова прибережних земель, особливо заплавних.

  • Публікації в районних газетах.

- В газеті «Колос» Веселівської районної державної адміністрації і районної ради від 22.03.2008р. опублікована стаття провідного інженера-гідротехніка Веселівського міжрайонного управління водного господарства С. Лаврової «Пам'ятайте, люди, назавжди: неможливо жити без води...», яка присвячена Міжнародному дню води.

В статті розповідається проте, що 22 грудня 1992 року Генеральна Асамблея Об'єднаних Націй прийняла резолюцію A/RES/47/193, рішенням якої 22 березня проголошено Міжнародним днем води.

22 березня є унікальною можливістю нагадати людству про надзвичайну важливість водних ресурсів для навколишнього середовища та розвитку суспільства.

Розвиток промисловості, транспорту, енергетики, сільського господарства привели до того, що антропогенна дія на навколишнє середовище прийняла глобальний характер.

Ріст будівництва та введення в дію очисних споруд відстає від росту споживання води. На перший погляд це найголовніша проблема. Але справи набагато серйозніші. Навіть при найдосконалішій очистці, включаючи біологічну, всі розчинені неорганічні речовини і до 10 % органічних забруднюючих речовин залишається в очищених стічних водах. Така вода може стати знову придатною для споживання тільки після багаторазового розведення чистою природною водою. Запаси прісної води потенційно великі. Однак вони можуть вичерпуватися через нераціональне водовикористання або забруднення.

Вода - це провідник культури, це жива кров, яка створює життя там, де його не було.

- В газеті «Робоче слово» трудового колективу ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» від 22.03.2008р. опублікована стаття начальника відділу водокористування Придніпровського міжрайонного управління водного господарства О.П. Головко «22 березня - Міжнародний день води».

В статті розповідається про те, що Генеральна Асамблея ООН оголосила, що 22 березня щорічно у всіх країнах повинні проводитись заходи, які пов'язані з охороною і розвитком водних ресурсів. В цьому році тематика Всесвітнього дня води присвячена «Санітарії».

Україна знаходиться в першій десятці країн, де найчистіша питна вода, але кожна друга людина п'є воду, яка не відповідає гігієнічним нормам. Дослідники, які працюють над проблемами здоров'я та довголіття, знов і знов відкривають все нові таємниці води. Вони прийшли до цікавого висновку, що вода відображає суть людини, адже вона більш чим на 70 % складається з води. Виявляється на структуру води та її властивості великий вплив надають розчинені в ній солі. Споживання води, яка задовольняє властивості організму, дозволяє забезпечити довгожительство.

- В газеті «Слово трудівника» Якимівської райради та райдержадміністрації від 22.03.2008 року опублікована стаття «Збережемо та відродимо малі річки».

В статті розповідається про Всесвітній день водних ресурсів, який відмічається 22 березня.

Важливу роль в житті людини відіграють малі річки. На півдні України в історичному плані вони завжди були єдиним джерелом життя. На території України налічується 63029 малих річок і водотоків загальною протяжністю 185,8 тис.км. Із них 95 % дуже малі (довжиною менше 10 км).

  • Публікація в районній газеті.

- В газеті «Новий день» від 20.03.2008 року опублікована стаття начальника відділу водокористування Мелітопольського міжрайонного управління водного господарства В. Івасенко «Доброї путі і світлої води».

В статті розповідається про те, що 22 березня світова спільнота відзначає Всесвітній день води. Цьогорічна тематика Всесвітнього дня води пов'язана із погіршенням якості водних ресурсів у світі, і в підтримку проголошення 2008 року - роком санітарії, присвячена «Санітарії».

Насамперед, пріоритетним завданням у галузі є відродження природних водних ресурсів: річок, джерел, водосховищ.

Потрібно оберігати підземні діаманти криниць, цінувати воду, ставитись до неї як до неоціненного дару, оберігати річки, озера, джерела. Ковток прозорої джерелиці поновлює сили, дарує життя.

  • В газеті «Урядовий кур'єр» від 06.03.2008р. опублікована стаття «Мільйони 'розчинено' у воді».

В статті розповідається про те, що забезпечення населення України якісною питною водою залишається одним з найбільш соціально значимих питань, оскільки це безпосередньо впливає на стан здоров'я громадян, визначає ступінь екологічної та епідемічної безпеки цілих регіонів. За ступенем водозабезпечення Україна займає одне з останніх місць в Європі. Через зношеність водопровідно-каналізаційного господарства спостерігається стала тенденція до збільшення втрат води при транспортуванні. Ще одна проблема полягає в тому, що 15 відсотків селищ міського типу та 78 відсотків сіл взагалі не забезпечені централізованим водопостачанням.

Аудитом встановлено системні порушення вимог чинного законодавства як на центральному, так і на регіональному рівнях. У 2006 році з порушенням чинного законодавства регіонами використано майже 26 мільйонів гривень. Крім того, при формуванні Переліків об'єктів з розвитку і реконструкції централізованих систем водопостачання та водовідведення на 2007 рік допущено недотримання вимог чинного законодавства на суму близько 50 мільйонів гривень. Рівень використання коштів за бюджетною програмою за дев'ять місяців 2007 року був критично низьким (14,3 відсотка) і оплата робіт на зазначених об'єктах у цей період не проводилась.

  • Публікація в районній газеті.

- В газеті «Мелітопольські відомості» Мелітопольського району від 27.02.2008р. опублікована стаття «Порятунком малих річок влада та наука займуться спільно», в якій розповідається про те, що 15 лютого 2008 року відбулася нарада «Народної ініціативи», на яку були запрошені вчені-географи Мелітопольського педуніверситету, працівники райдержадміністрації та Мелітопольського міжрайонного управління водного господарства. Вчені та чиновники обговорювали можливі дії по порятунку малих річок Призов'я.

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 19.02.2008р. опублікована стаття «Від 'великої води' - один крок до біди».

В статті розповідається про підтоплення с. Удачне Фруктовської сільської ради Мелітопольського району. Підтоплення в селі Удачне носить техногенний характер. Основними його причинами є перегороджування балок різними спорудами й зрошувальними трубопроводами без попередньої підготовки водоприймача, яким в цьому випадку є балка, що впадає в ріку Тащенак.

Починаючи з 2002 року підйом грунтових вод різко активізувався, особливо в осінньо-зимовий період. У низинах села в цей період спостерігається вихід грунтових вод на поверхню землі. З-під фундаментів давно побудованих будинків пробиваються джерела. Деякі будинки через ослаблення фундаментів ґрунтовими водами тріснули в стінах.

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 14.02.2008р. опублікована стаття «Як живеш, Михайлівко?»

В статті розповідається про ситуацію, яка склалася в Михайлівському районі Запорізької області. Зі слів голови Михайлівської райдержадміністрації Наталії Мостової найгостріша проблема в районі - підтоплення. У 2005 році від цього руйнувалися будинки. На сьогодні практично питання зняте, але тільки на 85 відсотків. 15 відсотків робіт із підтоплення ще не виконані. Друга за гостротою проблема - водозабезпечення. Вони пов'язані між собою: грунтові води близько від поверхні, трубам по 70 років, вони зношені і течуть. Потрібно замінити систему повністю. Позаминулого року розпочатий цей процес: поволі - по кілометру, півтора.

  • В газеті центральних органів виконавчої влади України «Урядовий кур'єр» від 23.01.2008р. опублікована стаття «Готується стратегія розвитку області».

В статті розповідається про документ, що має визначити пріоритети розвитку краю на найближчі сім років - Стратегія регіонального розвитку Запорізької області до 2015 року. Її коротка версія презентована на засіданні робочої групи.

Документ, над яким протягом двох років спільно працювали представники громадськості, містить інформацію про потенціал Запорізького регіону, бачення майбутнього області тощо. Одним із завдань стратегії є захист території області і населених пунктів від підтоплення. Досягнення цієї мети експерти вбачають у підвищенні ефективності і безпечності використання надр та інших природних ресурсів, удосконалення системи протипаводкового захисту, будівництві та реконструкції захисних споруд, створенні опорної мережі свердловин для спостереження за рівнем грунтових вод.

Після завершення роботи над текстом стратегії, яка відбувається за сприяння облдержадміністрації, документ буде представлений на затвердження депутатам обласної ради.

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 19.01.2008р. під рубрикою «Екологія» опублікована стаття «Запорізькі водойми - найчистіші в країні».

В статті розповідається про те, що за результатами дослідження екологічного стану водоймищ України, яке проводилося в рамках Всеукраїнської громадської ініціативи «Чисте джерело» спільно з об'єднанням «Громада рибалок України» складена карта-схема екологічного стану водних ресурсів України «Рибне місце», згідно із рейтингом водосховищ, складеним українськими рибалками.

Серед 26 водоймищ, які перемогли в голосуванні українських рибалок, і Каховське водосховище (Запорізька область), яке визнано найбільш популярним місцем відпочинку і рибалки влітку 2007 року.

Лідерами за рівнем забруднення виявилися води Сіверського Донця та Дністра.

  • В Запорізькій обласній газеті «Індустріальне Запоріжжя» від 19.01.2008р. опублікована стаття «Рух по Радгоспній відкриють в понеділок».

В статті розповідається про наслідки аварії, що сталася 16 січня 2008 року в районі перехрестя вулиць Степна та Радгоспна м. Запоріжжя (лопнула 1500-міліметрова каналізаційна труба), в результаті чого на проїзній частині виник обвал асфальту та грунту. Був визначений план робіт по ліквідації аварії, який планувався завершитись 21 січня 2008 року.

  • В Запорізькій обласній газеті «Запорізька правда» від 12.01.08р. опублікована стаття «У Відножиному запалили газ, а в Балках відновлять водогін».

В статті розповідається про те, що біля с. Балки Василівського району знаходиться ділянка групового господарсько-питного водопостачання південно-західної частини Запорізької області.

На початку 90-х років минулого століття даний об'єкт був збудований на 95 відсотків, але пусконалагоджувальні роботи припинилися через відсутність коштів. За ці роки все обладнання вийшло із ладу, і зараз на коригування проекту потрібно 650 тисяч гривень. Із запуском системи в експлуатацію велика вода прийде в Дніпрорудний, Василівку, Веселе, Велику Білозерку, Михайлівку, Токмак та Оріхів, а, можливо, і в Енергодар.

За словами голови Запорізької обласної ради Олександра Нефьодова реконструкцію водогону треба розпочати вже в цьому році адже ас іде, і тільки на охорону недобудованих об'єктів з обласного бюджету виділяється по півмільйона гривень.

  • В Запорізькій обласній газеті «Індустріальне Запоріжжя» від 11.01.08р. опублікована стаття «Морожене море».

В статті розповідається про те, як може замерзати Азовське море. Так в цю зиму першу кригу на Азовському морі помітили другого січня, а на Різдво, 7-го, воно замерзло на глибину до 10 сантиметрів. Але на наступний день сильний північно-східний вітер з суші (в районі Бердянська) очистив акваторію від крижаного панциру. Зараз температура морської води - мінус 0,3 градуси. В Азовському морі нижня межа для води (коли море замерзає) становить мінус 0,6-0,7 градуси.

  • Публікація в районній газеті.
фото

- В газеті «Колос» Веселівської районної державної адміністрації і районної ради від 01.01.08 р. опублікована стаття «Криниця для людей», в якій розповідається про те, що працівниками Веселівського міжрайонного управління водного господарства відновлена одна з криниць на території селищної ради. Вік криниці, як стверджують старі люди, більше 100 років.

1/15

фото
назад
вперед
закрити

Про облводресурсів

pdf Положення про Запорізьке облводресурсів

Структура управління

Основні завдання

Керівництво

Етапи розвитку

Нормативні документи

Вакансії

Діяльність

Основні пріоритети діяльності на 2016 рік

Водогосподарська обстановка

Моніторинг

Звіти облводресурсів

Протидія корупції

Платежі за оренду водних об'єктів

Держівні закупівлі

Послуги

Звернення громадян

Прийом громадян

Прес-центр

Анонси подій

Новини

Огляд преси

Друкарські видання

Виступи на телебаченні

Публічна інформація

Підвідомчі організації

Інформація

Інформація про пропуск паводку

Інформація про полив

Водні ресурси

Пошук водних об'єктів (тестування)

Меліорація

Дорадчий центр

Застосування мобільного комплексу

Водовимірювальна лабораторія

Система рибозахисту ЕГРЗ-М

jpg Карта меліоративного фонду області

jpg Карта-схема водних об'єктів Запорізької області

jpg Гідрографічне районування водогосподарських ділянок Запорізької області

Охорона праці

Корисні посилання

Сектор територіального органу Держводагентства

Фотогалерея

Райони

Річки

Лимани, водосховища

Канали, насосні станції

Азовське море

Джерела

Контактна інформація

Запорізьке обласне управління водних ресурсів © 2007-2017